ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" листопада 2016 р. Справа № 907/30/16
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Марка Р.І.
суддів Малех І.Б.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Кобзар О.В.
з участю представників:
від прокуратури: ОСОБА_2
від позивача: ОСОБА_3;
від відповідача-1 : ОСОБА_4, ОСОБА_5 - представник;
від відповідача-2: не з'явився;
від відповідача-3: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства В«Гетен-2014В» , б/н від 29.08.2016р. (вх. № 01-05/4331/16 від 05.09.16).
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.06.2016р.
у справі № 907/30/16, суддя Бобрик Г.Й.
за позовом: заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону, м. Ужгород в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах, - Адміністрації Державної прикордонної служби України, м. Київ та Мукачівського прикордонного загону, м. Мукачево Закарпатської області
до відповідача-1 : Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород Закарпатської області
до відповідача-2 : Фермерського господарства В«Гетен-2014В» , с. Яноші Берегівського району Закарпатської області
до відповідача-3 : Берегівської районної державної адміністрації в особі сектору у справах державної реєстрації Брегівської районної державної адміністрації, м. Берегово Закарпатської області
про: визнання недійсними земельних торгів, договору оренди та звільнення земельної ділянки
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 29.06.2016р. у справі №907/30/16 позов задоволено повністю.
Визнано недійсними результати земельних торгів та скасовано протокол проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку від 17.09.2015р. року № 6.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 17.09.2015р. № 69/15, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області та Фермерським господарством В«Гетен - 2014В» .
Зобов'язано Берегівську районну державну адміністрацію в особі сектору у справах державної реєстрації Берегівської районної державної адміністрації скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 2120480400:07:000:0015 площею 22,73 га за фермерським господарством В«Гетен - 2014В» .
Зобов'язано Фермерське господарство В«Гетен - 2014В» звільнити земельну ділянку кадастровий номер 2120480400:07:000:0015 площею 22,73 га в районі Батрадівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області.
Присуджено до стягнення з Фермерського господарства В«Гетен-2014В» в дохід Державного бюджету України 2 067, 00 грн. судового збору.
Присуджено до стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області в дохід Державного бюджету України 2 067,00 грн. судового збору.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Закарпатської області від 29.06.2016р. у справі № 907/30/16, відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 29.08.2016р. (вх. № 01-05/4331/16 від 05.09.16), в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.06.2016р. скасувати та прийняте нове рішення, яким в позовних вимогах відмовити.
Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, не врахував надані ним докази та аргументи. Наголошує на відсутності доказів, якими би підтверджувався факт належності спірної земельної ділянки до земель оборони та її входження до складу прикордонної смуги; в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки вказано, що сусідні ділянки є землями запасу; будь-якого посилання на те, що поруч знаходиться державний кордон України у проекті немає. Вказує на відсутність у позивачів правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, відсутність оформленого та належним чином зареєстрованого права користування та рішення компетентного органу влади або місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування. Земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди вважає законними, такими, що проведені відповідно до розпорядження голови Берегівської РДА, наказів Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, які є чинними.
Згідно автоматичного розподілу справ КП В«Документообіг господарських судівВ» , 05.09.2016р. справу за № 907/30/16 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І., у складі колегії суддів Малех І.Б. та Костів Т.С.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.09.2016р. апеляційну скаргу Фермерського господарства В«Гетен-2014В» , б/н від 29.08.2016р. на рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.06.2016р. у справі № 907/30/16 прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 03.10.2016р.
19.09.2016р. на адресу Львівського апеляційного господарського суду від відповідача 1 - Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області надійшло клопотання № 9-7-07-7934/2-16 від 14.09.2016р. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у Господарському суді Закарпатської області (88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а; ел. адреса: inbox@rk.arbitr. gov.ua ).
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.16 у складі колегії суддів: головуючого судді Марко Р.І, суддів Малех І.Б., та ОСОБА_1, клопотання Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та призначено на 03.10.2016р.
Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу звертає увагу на те, що прокурор не надав жодних доказів про те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель оборони та доказів про посвідчення права користування нею у встановленому законодавством порядку. Покликається на те, що земельні ділянки, в т.ч. спірна, були включені в перелік земельних ділянок для продажу прав на них (оренда) на підставі інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка проведена за рахунок коштів державного бюджету у 2013 році. Просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 29.06.2016р. у справі № 907/30/16, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Прокурор, позивачі та відповідач-3 не надавали письмових відзивів на апеляційну скаргу.
В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено до 07.11.2016р. з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2016р.
Відповідач 2 надіслав на адресу суду клопотання б/н від 17.10.2016р. в якому просить проводити розгляд справи № 907/30/16 без участі представника ФГ «Гетен-2014» за наявними в матеріалах справи документами.
В судовому засіданні від 07.11.2016 року представники сторін надали пояснення по суті спору, а також пояснення з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги.
18.10.2016 року від апелянта надійшло клопотання про застосування строків позовної давності, в якому останній просить ухвалити постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з підстав пропущення строку позовної давності.
Суд апеляційної інстанції, відмовляє у задоволенні вищенаведеного клопотання, оскільки в матеріалах даної справи відсутні докази про його звернення з відповідною заявою до суду першої інстанції, а згідно частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
В силу приписів частини 3 статті 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Позивач 2 та відповідачі 2,3 участі своїх уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що ухвалою суду про призначення справи до розгляду явку представників сторін в судове засідання не визначено обов'язковою, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, відтак, не були позбавлені конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вирішила апеляційну скаргу розглянути за відсутності представників позивача 2 та відповідача 2,3.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 07.11.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свою позицію, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про те, що рішення господарського суду Закарпатської області від 29.06.2016р. у справі №907/30/16 є законним і обґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21 грудня 2016 року Мукачівський прикордонний загін звернувся до військової прокуратури Ужгородського гарнізону з приводу незаконної передачі в користування 6 земельних ділянок уздовж лінії державного кордону за межами населеного пункту на території Батрадівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області.
Внаслідок вказаного звернення встановлено, що 17.09.2015р. Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області проведено земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 2120480400:07:000:0015 площею 22, 73 га.
Результати торгів оформлено протоколом №2 проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Берегівський район, за межами населеного пункту на території Батрадівської сільської ради. Переможцем аукціону визнано Фермерське господарство В«Гетен-2014В» .
17.09.2015р. між ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області (орендодавець) та ФГ В«Гетен-2014В» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №69/15, за умовами якого орендодавець, на підставі протоколу земельних торгів від 17.09.2015р. № 6 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 22, 73 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Батрадівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області.
В пункті 2.1 договору зазначено, що в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 22, 73 гектарів, у тому числі 22, 73 га рілля.
Кадастровий номер земельної ділянки 2120480400:07:000:0015. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2015р. становить 564119, 96 грн. і підлягає щорічній індексації (п.п. 2.2, 2.6 договору).
Відповідно до п. 3.1 договір оренди земельної ділянки укладено на строк 10 років.
Сторони договору оренди земельної ділянки погодили, що річний розмір орендної плати становить 34 016, 44 грн. (п. 4.1 договору).
У відповідності до акту приймання-передачі земельної ділянки ФГ В«Гетен-2014В» прийняло від ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 22, 73 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Батрадівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області.
Підставою звернення заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало порушення норм чинного законодавства, допущених при визначенні статусу спірної земельної ділянки та існуючих обмежень у її використанні. Предметом оскарження у даній справі є результати проведених 17.09.2015р. земельних торгів, укладений за їх наслідком договір оренди та запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди земельної ділянки.
Приписами статті 19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч.1 ст.20 Земельного кодексу України).
Частиною 5 статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 - 37 цього Кодексу. Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".
Відповідно до приписів частин 1-4 статті 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України „Про використання земель оборониВ» військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.
Статтею 115 Земельного кодексу України визначено, що зони особливого режиму використання земель створюються навколо військових об'єктів Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, для забезпечення функціонування цих об'єктів, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, охорони державного кордону України, а також захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах. Уздовж державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим прикордонної смуги встановлюються відповідно до закону.
Відповідно до ст.ст. 6, 10 Закону України „Про Державну прикордонну службу УкраїниВ» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, який виконує завдання щодо забезпечення недоторканості державного кордону та охорони суверенних прав України. Прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму державного кордону і прикордонного режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів.
З врахуванням наведеного, Мукачівський прикордонний загін є органом державної влади на місцях в системі Державної прикордонної служби України, який здійснює контроль за додержанням прикордонного режиму у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі.
Частинами 1, 2 статті 22 Закону України В«Про державний кордон УкраїниВ» передбачено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №1147 від 27.07.1998р. В«Про прикордонний режимВ» (з наступними змінами та доповненнями), з урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, встановлених ст.22 ЗУ В«Про державний кордон УкраїниВ» та п.1 постанови КМУ № 1147 від 27.07.1998р. В«Про прикордонний режимВ» . Відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри прикордонної смуги встановлені законом та фактичним розташуванням прикордонних інженерних споруд.
У відповідності до приписів статті 3 Закону України „Про використання земель оборониВ» уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України. Навколо військових частин та оборонних об'єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об'єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.
В ході розгляду справи судом встановлено, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 2120480400:07:000:0015 площею 22, 73 га, сформована на підставі інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, проведеної на території Закарпатської області у 2013 році.
Розпорядженням голови Берегівської районної адміністрації від 25.11.2013р. №488 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Батрадівської сільської ради на загальну площу 79,5139 га згідно з переліком, до якого увійшла і спірна ділянка.
Наказом Головногоуправління Держземагенства у Закарпатській області від 07.11.2014р. №100 спірну земельну ділянку включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 07.08.2015 року № 738-с/г на вказану ділянку затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на яку підлягає продажу на земельних торгах у формі аукціону, зобов'язано в.о. начальника управління Держгеокадастру у Берегівському районі забезпечити державну реєстрацію права держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно довідки Управління Держземагенства у Берегівському районі від 03.03.2015 року № 34-702-0.1-1614/2-15 будь - яких обмежень у використанні земель та додержання режиму, а також земельного сервітуту стосовно вказаної земельної ділянки немає.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатскій області від 12.08.2015 року № 785-с/г призначено проведення земельних торгів та встановлено умови аукціону.
Протоколом № 6 проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Берегівський район, за межами населеного пункту на території Батрадівської сільської ради від 17.09.2015 року оформлено результати торгів, переможцем у яких визнано фермерське господарство „Гетен - 2014В» , з яким укладено спірний договір оренди.
З наявної у справі копії протоколу огляду місця події від 10.05.2016р., складеного прокурором військової прокуратури Ужгородського гарнізону, вбачається, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2120480400:07:000:0015 знаходиться у межах прикордонної смуги, а саме - у смузі місцевості, що знаходиться між лінією інженерно-технічних споруд та лінією державного кордону; вільного доступу до земельної ділянки немає.
На підтвердження фактів, наведених у протоколі від 10.05.2016р., до матеріалів справи приєднано технічну документацію щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі та довідку Держсільгоспінспекції в Закарпатській області.
Таким чином, встановлення факту розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про належність вказаної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих в межах прикордонної смуги. Відсутність встановленої ЗК України документації про оформленню права користування вказаною земельною ділянкою не позбавляє її статусу земель оборони.
Отже, визначення категорії спірної земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення, є помилковим, таким, що не відповідає чинному законодавству та суперечить ст. 20 ЗК України, відповідно до якої земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи приналежність спірної земельної ділянки до земель оборони, апеляційний господарський суд вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області без достатніх повноважень розпорядилося нею шляхом проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога про визнання недійсними результатів земельних торгів, оформлених протоколом №6 проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від 17.09.2015р., є законною і обґрунтованою.
Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 17.09.2015р. №69/15, укладеного між ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області та ФГ „Гетен-2014В» , колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання сторонами (стороною) на момент вчинення правочину вимог, встановлених статтею 203 ЦК України.
Згідно частини 2 статті 124 Земельного кодексу України, частини 2 статті 6 Закону України „Про оренду земліВ» у разі набуття права оренди землі на конкурсних засадах, підставою для укладення договору є результати аукціону.
Враховуючи, що земельні торги з продажу права оренди на земельну ділянку площею 22, 73, кадастровий номер 2120480400:07:000:0015, є незаконними, визнанню недійсним підлягає і договір оренди земельної ділянки № 69/15 від 17.09.2015р., укладений за результатами таких торгів.
Нормою статті 216 Цивільного кодексу України регламентовано питання про правові наслідки недійсності правочину та встановлено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Отже, позовна вимога щодо зобов'язання ФГ „Гетен-2014В» звільнити земельну ділянку кадастровий номер 2120480400:07:000:0015 площею 22, 73 га в районі Батрадівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області підставно й обґрунтовано задоволена судом.
З урахуванням вищенаведених правомірно задоволених позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що повноцінний захист інтересів держави в особі позивачів можливий шляхом визнання недійсними результатів земельних торгів в сукупності зі скасуванням держаної реєстрації права оренди земельної ділянки та підставно зобов'язав Берегівську районну державну адміністрацію Закарпатської області в особі сектору у справах державної реєстрації Берегівської РДА скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 2120480400:07:000:0015 площею 22, 73 га за фермерським господарством „Гетен - 2014В» .
На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає задоволення позову повністю правомірним, а апеляційну скаргу необґрунтованою.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Скаржник не надав доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених у рішенні місцевого господарського суду у даній справі.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.06.2016р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.49 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
п о с т а н о в и в:
1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 29.06.2016р. в справі за номером 907/30/16 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу Фермерського господарства В«Гетен-2014В» , б/н від 29.08.2016р. залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .
Повний текст постанови виготовлений 10.11.2016р.
Головуючий-суддя Марко Р.І.
Суддя Малех І.Б.
Суддя Костів Т.С.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2016 |
Оприлюднено | 15.11.2016 |
Номер документу | 62609930 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Марко Р.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні