Постанова

від 10.05.2007 по справі 3/610-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/610-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня  2007 року                                                            Справа № 3/610-06

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - І. С. Карбань,  судді  Л. М. Бабакової,  судді  І. А. Шутенко,

при секретарі –Міраков Г.А.

за участю представників сторін:

позивач –Кендюшенко А.О. за довіреністю № 10-19/17-Д/49 від 02.06.06р., Андрієнко Н.О. за довіреністю № 10-19/17-Д/03 від 22.01.07р.,

1-го відповідача -  Клюшнікової В.Я. за довіреністю  від 15.02.07р.,

2-го відповідача -  Потураєва С.В. за довіреністю № 956/05-26 від 05.10.06р.,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 586С/2-4 )  Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго», м. Суми на рішення  господарського суду  Сумської області від 15.01.2007 року по справі № 3/610-06

за позовом  Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго», м. Суми

до товариства з обмеженою відповідальністю «Зарічник», м. Суми

та до Виконавчого комітету Сумської міської ради, м. Суми

про стягнення 35262 грн. 05 коп., -

встановила:

ВАТ «Сумиобленерго»подав позов, в якому просило стягнути з ТОВ «Зарічник»та  Виконавчого комітету Сумської міської ради  у солідарному порядку збитки у розмірі 35262,05 грн., керуючись статтями 196, 224-227 ГК України та статтями 22, 543, 530, 1166  ЦК України, які складаються з вартості електроенергії, наданої мешканцям житлових багатоповерхових будинків на освітлення місць загального користування та електрозабезпечення ліфтів (комунальну електроенергію) за період з 01.03.2006р. по 22.08.2006 р. Також, ВАТ «Сумиобленерго» просило стягнути з ТОВ «Зарічник»та  Виконавчого комітету Сумської міської ради  у солідарному порядку 352,62 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

Рішенням господарського суду Сумської області від 15.01.2007р. по справі № 3/610-06 (суддя Левченко П.І.) в задоволені позову було відмовлено повністю.

ВАТ «Сумиобленерго»не погодившись з рішенням господарського суду Сумської області від 15.01.2007р. по даній справі, звернувся з апеляційною скаргою та уточненням до неї, в яких просив скасувати вищезазначене рішення і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стягнувши в дольовому  порядку з Виконавчого комітету Сумської міської ради –18507,45 грн., з ТОВ «Зарічник»- 16754,60 грн., а також всі судові витрати по даній справі, посилаючись на  порушення норм чинного законодавства.   В обґрунтування своїх вимог апелянт вказував, що рішенням господарського суду Сумської області від 27.10.05р. по справі № 9/38-05 були визнані недійсними абз. 3 п. 2, та абз. 2 п. З рішення Виконкому Сумської міської ради № 350 від 18.07.2000р. «Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для приватних квартир) за утримання будинків та прибудинкових територій в м. Суми»та визнані недійсними п. 1.1 (відносно ВАТ «Сумиобленерго») та п. 1.2 рішення Виконкому Сумської міської ради № 485 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 350 від 18.07.00р. «Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для приватних квартир) за утримання будинків та прибудинкових територій в м. Суми»та додаток до рішення Виконкому Сумської міської ради № 485 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 350 від 18.07.2000р. «Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для приватних квартир) за утримання будинків та прибудинкових територій в м. Суми», які визначали ВАТ «Сумиобленерго»надавачем послуг з електропостачання на комунальне освітлення та роботу ліфтів. У зв'язку з чим починаючи з 07.11.05 ВАТ «Сумиобленерго»вже не було надавачем такої послуги, як постачання комунальної енергії, та відповідно не могло  постачати її до житлових будинків, які обслуговував перший відповідач, а власником був другий відповідач, що було підтверджено постановою НКРЕ України за № 302 від 09.03.2006р. та рішенням тимчасової колегії Антимонопольного комітету України по справі № 02-26.1/07/43-2004 від 01.03.2006р. № 6-р/тк.

На думку апелянта посилання суду першої інстанції на рішення Виконкому Сумської міської ради № 190 від 14.04.2006 р. щодо зобов'язань підприємств по обслуговуванню житла та ВАТ «Сумиобленерго»у двомісячний термін надати Виконкому пропозиції щодо порядку надання населенню послуг по постачанню електроенергії на комунальні потреби є безпідставні, оскільки зазначеним рішенням ні чого такого не встановлювалось, а це рішення було, як в ньому зазначено, прийняте на виконання рішення Тимчасової адміністративної колегії АМК України від 01.03.2006 р. № 6-р/тр і то тільки після того як господарським судом Сумської області вже розглядалась справа про внесення змін в договори на постачання електричної енергії.

Апелянт стверджував, він просив стягнути збитки з ТОВ «Зарічник»не за те що він був надавачем послуг з постачання електричної енергії на комунальні потреби, а в зв'язку з тим, що Виконавчим комітетом не визначений хто саме був надавач послуг з постачання на ці цілі, а ВАТ «Сумиобленерго»не мало права більше постачати її населенню (через рішення АМК України та НКРЕ України та рішення господарського суду), тому до визначення надавача послуг необхідно було відключити електричну енергію, а перший відповідач не давав можливості провести відключення багатоповерхових житлових будинків, зазначений факт в судовому засіданні не спростовувався представником відповідача.

Також апелянт вказував, що п. 6.1. «Правил користування електричною енергією»встановлено, що обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання, тобто збитки позивача за відпущену електричну енергію повинні розраховуватись тільки по розрахунковим приладам обліку. Також додатком № 7 до договору № 1152 від 14.06.2003р. «Про постачання електричної енергії»встановлена наявність розрахункових приладів, а саме: комунального та ліфтового по яким і проведений розрахунок збитків. Тому розрахунок збитків проводився ВАТ «Сумиобленерго»саме по приладам обліку, які встановлені і погоджені з першим відповідачем.

Апелянт вважав, що  на підстави рішення № 350 п. 8 - 10 додатку встановлюється: «Житлова організація призначає відповідальну особу за облік використаної електричної енергії по кожному багатоквартирному будинку. Відповідальна особа щомісячно, у встановлений термін, проводить зняття показників загальнобудинкового і поквартирних лічильників та забезпечує розподіл різниці кількості енергії, облікованої цими лічильниками, яка використана на загальнобудинкові потреби. Дані про кількість всієї використаної електричної енергії, а також розподіл між мешканцями електроенергії, використаної на загальнобудинкові потреби затверджуються керівником організації (власника будинку). Затверджені дані передаються до ВАТ «Сумиобленерго»для проведення нарахувань на вручення квартиронаймачам платіжних документів». Тому саме перший відповідач повинен був проводити зняття показників приладів обліку, а не безпосередньо позивач, але по домовленості між нами схема була інша, так як в будинках, які обслуговує перший відповідач встановлена загальна система SMART IMS (інтегрована система обліку споживання енергоресурсів) по типа NU-01 ТD 1M SU р (номер реєстрації ГОСТом України), тобто встановлені електронні прилади обліку на комунальну електричну енергію (освітлення місць загального користування та прибудинкової території) і маємо можливість щоденно знімати показники приладів обліку по зазначеній програмі (підтвердженням є інструкція - характеристика до зазначеної програми).  

Також апелянт зазначав, що  з березня 2006 р. ВАТ «Сумиобленерго»не отримувало від мешканців багатоповерхових житлових будинків оплату за електроенергію яка використовувалась на освітлення місць загального користування та енергозабезпечення ліфтів по житловим будинкам які зазначені в позові, доказом зазначеного є: квитанції та чеки оплат, які надавались мешканцю, що мешкає в будинку 26 по вул. Прокоф'єва в м. Суми за період з лютого по 21 серпня 2006 р.; лист  ВАТ   «Сумиобленерго»  за  №   57/2069   від   15.03.2006 р. про   припинення   постачання електричної енергії; лист ВАТ «Сумиобленерго»за № 57-12/1455 від 30.03.2006 р. про припинення розрахунків з населенням по комунальній електроенергії; лист ВАТ «Сумиобленерго»за № 57-06/1457 від 30.03.2006 р. про припинення розрахунків з населенням по комунальній електроенергії; лист ВАТ «Сумиобленерго»за № 57-06/1821 від 20.04.2006 р. про припинення розрахунків з населенням по комунальній електроенергії.

Апелянт стверджував, що ним були ще при подачі позову до суду надані акти про недопущення представників Сумського МРВЕ ВАТ «Сумиобленерго»до електроустановок або розрахункових приладів обліку електричної енергії від 06.04.2006 р., від 11.04.2006 р., від 10.05.2006 р., які вручались безпосередньо ТОВ «Зарічник». Суд першої інстанції також не врахував, що по даному питанню державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії і теплової енергії в Сумській області провела обстеження Сумського міжрайонного відділення «Енергозбуту»ВАТ «Сумиобленерго»про що було складено Акт-обстеження № С-260 від 14.04.2006 р. та винесений припис № С-260 від 20.04.2006р. відповідно якого ВАТ «Сумиобленерго»повинно було припинити постачання електричної енергії на освітлення місць загального користування та енергозабезпечення ліфтів багатоповерхових житлових будинків, такий же припис інспекція видала ТОВ «Зарічник»тільки в частині припинення споживання електричної енергії. Тому ТОВ «Зарічник»мав можливість провести відключення самостійно але не бажав і не надавав доступу для відключення персоналу позивачу у зв'язку з чим виникли збитки для позивача.

Апелянт звертав увагу на те, що постачання електричної енергії в багатоповерхові житлові будинки відбувалось на підставі рішень № 350 та № 485 Виконкому Сумської міськради, які в частині надавача послуг ВАТ «Сумиобленерго»були відмінені, але не своєчасне прийняття рішення про надавача послуг  потягло не визначеність і в розрахунках по комунальній електричній енергії, що призвело до не бажання житлових підприємств укладати зміни до існуючих договорів про постачання. Також п. 2 ст. 91 статуту м. Суми встановлено, що до об'єктів права комунальної власності міської громади належить житловий фонд, а ст. 106 цього статуту зазначено, що до комунального житла належить житловий фонд, що перебуває у власності міської громади. Тобто власником багатоповерхових житлових будинків є безпосередньо Виконком Сумської міськради. Пунктом 1 рішення № 570 саме визначається який житловий фонд належить до комунальної власності та встановлюються балансоутримувачі та виконавці послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває у комунальній власності, підприємства, які на конкурсній основі отримали право на виконання цих послуг в межах території обслуговування згідно з додатком № 1. Додатком № 1 до цього рішення визначений перелік підприємств - виконавців послуг, з утримання житлових будинків і прибудинкових територій та межі територій обслуговування ними житлового фонду, одним з яких є перший відповідач. Не бажання першого відповідача із-за не визначеності надавача послуг відключити електричну енергію в багатоповерхових будинках потягло настання збитків для ВАТ «Сумиобленерго»в таких розмірах.

ТОВ «Зарічник»подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення господарського суду Сумської області від 15.01.2007р. по справі № 3/610-06 залишити без змін, а скаргу буз задоволення, оскільки вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим і підставі для його скасування не вбачає. Обґрунтовуючи свої доводи ТОВ «Зарічник»вказував, що відповідно до Договору № 59 від 04.10.2005 р., укладеного між Управлінням Житлово-комунального господарства Сумської міської ради та ТОВ «Зарічник», яке є організацією по обслуговуванню будинків та прибудинкових територій з  чітко визначеним переліком робіт, до яких не входила ні комунальна електроенергія  ні обслуговування ліфтів перелічених будинків в розрахунку суми збитків позивача. Постачання електроенергії здійснювалося на підставі рішення Сумської міської ради №350 від 18.07.2000 р. «Про встановлення розмірів квартирної плати та плати (для приватних квартир) за утримання будинків та прибудинкових територій». Пунктом 3 даного рішення надавачем послуг населенню з електропостачання на комунальне освітлення та роботу ліфтів визначено - підприємство ВАТ «Сумиобленерго».

Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги»та Постанови КМ України №560 від 12.07.2005 р. законодавчі акти, на які посилається позивач повинні бути звернені не до ТОВ «Зарічник», а до органів місцевого самоврядування, які відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування»мають функцію встановлювати тарифи та визначати виконавців послуг, тому листом №137 від 24.02.2006 р. на ім'я начальника Сумського МРВЕ ВАТ «Сумиобленерго»Недосипу О.В., ТОВ «Зарічник»пояснив причину неможливості укладання додаткової угоди № 1152/3 до договору №1152 від 14.06.03 р про постачання еклектичної енергії, так як виконання  Рішення Господарського суду Сумської області від 27.10.05 р. по справі №9/38-05 за позовною заявою ВАТ «Сумиобленерго»до Сумської міської ради, було обов'язковим не для ТОВ «Зарічник», тому ВАТ «Сумиобленерго» повинно було звернутися до власника будинків, тобто до виконкому Сумської міської ради.

ТОВ «Зарічник»зазначав, що при ненаданні доступу до електрощитових житлових будинків  представники ВАТ «Сумиобленерго»могли здійснити відключення електричної енергії для роботи ліфтів безпосередньо з розподільчої трансформаторної підстанції, яка знаходиться на балансі і обслуговується ВАТ «Сумиобленерго», оскільки електроживлення здійснюється по окремій кабельній мережі.

На підставі рішення Виконкому Сумської міської ради №224 від 18.04.2006 р. внесення змін до рішення Виконкому Сумської міської ради №570 від 25.10.205 р. «Про визначення балансоутримувачів та виконавців послуг з утримання будинків і споруд та  прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває у комунальній власності територіальної громади»27.04.2006 р. листом №250 Управління житлово-комунального господарства Сумської міської ради при внесенні доповнень до договору  просило ТОВ «Зарічник»розглянути, підписати та скріпити печаткою доповнення №1 до  договору №59 на надання місцевого замовлення на послуги з утримання будинків і  споруд та прибудинкових територій від 04.10.2005 р., пункт 2.3.2. договору доповнити таким переліком послуг : освітлення місць загального користування підвалів; енергозабезпечення роботи ліфтів, насосів тощо; технічне обслуговування електроплит; технічне обслуговування пожежегасіння та димовидалення. При укладанні даної додаткової угоди ТОВ «Зарічник»понесе зміни фінансового забезпечення, тому керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004 р., Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 12.07.2005 р. «Про затвердження формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», листом від 16.05.2006 р. ТОВ «Зарічник»просило УЖКГ Сумської міської ради повідомити про наступне: розмір тарифу встановлений у м. Суми; розподіл місцевого замовлення з урахуванням додаткових робіт та інше. Крім того ТОВ «Зарічник»листом від 22.06.2006 р. №441 просило начальника УЖКГ Сумської міської ради терміново повідомити нас про вирішення питань внесення змін до тарифу на квартирну плату згідно вище названої Постанови.

Крім того, перший відповідач вказував, що  рішенням виконкому Сумської міської ради №224 від 18.04.2006 р. затверджено Тимчасовий порядок передачі повноважень по розрахунках зі споживачами за спожиту електроенергію на загальні потреби житлового будинку на перехідний період зміни споживача електроенергії на загальні потреби житлового будинку.

Стосовно зняття показників лічильників станом на 01.03.2006 р. ТОВ «Зарічник», вказував що його представники в цьому участі не приймали і тому  не можуть бути прийняті до уваги показники лічильників станом на 01.03.2006 року.

Другий відповідач, Виконавчий комітет Сумської міської ради,  також подав  відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду господарського суду Сумської області від 15.01.2007р. по даній справі без змін, а скаргу без задоволення, оскільки вважає рішення  суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Другий відповідач вказував, що 25.10.2005р. прийнято рішення виконкому Сумської міської ради № 570 «Про визначення балансоутримувачів та виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Суми». Серед них - перший відповідач. ВАТ «Сумиобленерго»по лютий 2006р. продовжувало вести нарахування за комунальну електроенергію розрахунковим методом по показниках загальнобудинкового лічильника. Це призвело до перевірки діяльності ВАТ «Сумиобленерго»Сумським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України. 18.04.2006р рішенням виконкому Сумської міськради № 224  було внесено зміни до вищезгаданого рішення виконкому № 570 від 25.10.05р. Рішенням №224 було затверджено Тимчасовий порядок передачі повноважень по розрахунках зі споживачами  за  спожиту  електроенергію   на   загальні потреби житлового будинку на перехідний період зміни споживача електроенергії на загальні потреби житлового будинку. Відповідно до п. З Тимчасового прядку (Додаток до рішення 18.04.06р.) було зобов'язано ВАТ «Сумиобленерго»сумісно з підприємствами по обслуговуванню житлового фонду: внести зміни в договори з населенням та на постачання електроенергії на загальні потреби; проводити  заходи щодо приведення  схем  установки лічильників  електроенергії  на  загальні  потреби житлових будинків  у  відповідь типових, що діяли до впровадження механізму цільового збору коштів з мешканців будинків за освітлення місць загального користування; проводити сумісне зняття показників приладів обліку електричної енергії по квартирних, освітлення місць загального користування; виконання  зазначених заходів має фіксуватись актом, який  затверджується керівниками підприємства по обслуговуванню житлового фонду та ВАТ «Сумиобленерго». З дати,  вказаної  в   акті,  будинок   вважається переведеним на нову систему розрахунків. В той період ВАТ «Сумиобленерго»не виконав умови рішення виконкому Сумської міської ради №224 і не перейшов на нову систему розрахунків.

Другий відповідач стверджував, що після погоджень зауважень, обговорень відповідно розробленого проекту та порядку надання послуг населенню, Сумською міськрадою прийнято рішення № 32-МР від 14.06.06р «Про Порядок надання населенню міста послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

Таким чином, на думку другого відповідача виконавчий комітет Сумської міської ради повністю забезпечив та привів у відповідність нормативні акти чинному законодавству щодо Порядку надання населенню міста послуг з утримання будинків та прибудинкових територій.

Розрахунок суми збитків, наданий на одному аркуші, другий відповідач вважав неналежним доказом, так як не підтверджений додатковими документами, саме на підставі яких здійснювався цей розрахунок. Невідомо також, як обліковані збитки, які визначив позивач, на балансі підприємства.

На думку другого відповідача позивач безпідставно стверджував, що саме виконком Сумської міської ради вчиняв недопущення працівників ВАТ «Сумиобленерго». Акти про недопущення представників ВАТ «Сумиобленерго»до електроустановок або розрахункових приладів обліку електричної енергії не можуть вважатись доказом того, що позивача не було допущено, оскільки вони не підписані споживачем. Доказів того, що працівники ВАТ «Обленерго»не були допущені до електроустановок або розрахункових приладів і яким саме чином не були допущені, позивач не надав. Натомість весь цей час, як стверджував ВАТ «Сумиобленерго», воно продовжувало постачання електроенергії на освітлення місць загального користування.

Щодо вимог позивача стягнути у солідарному порядку з відповідачів збитки у розмірі 35262,05 грн. другий відповідач вказував, що відповідно до ст. 541 ЦК України позивач не надав будь-якого договору і не послався на будь-який закон, на підставі якого б виникло солідарне зобов'язання з боку виконкому Сумської міської ради, але позивач вважає, що виконком вчасно не прийняв відповідні рішення та вчинив протиправну поведінку, а саме порушив п.4 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.26,27 Постанови КМ України № 560 від 12.07.2005р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено, що  постачання електроенергії для місць загального користування багатоквартирних будинків та для енергозабезпечення ліфтів (комунальної електроенергії) здійснювалась позивачем на підставі рішення Виконкому Сумської міської ради від 18.07.2000 р. № 350 за укладеними позивачем з кожним власником (квартиронаймачем) договорами на постачання комунальної електроенергії.

Матеріали справи свідчать, що нарахування позивачем комунальної електроенергії здійснювалась не за показниками ліфтового та комунального лічильника, а за розрахунковим методом по загальнобудинковим лічильникам,  які позивач застосував, як рахункові в порушення вимог Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 р. (з подальшими змінами та доповненнями).

Рішенням господарського суду Сумської області від 27.10.2005р. по справі № 9/38-05 було визнано недійсним абз. 3  п. 2 та абз. 2 п. З рішення Виконкому Сумської міської ради № 350 від 18.07.2000р., в частині визначення позивача надавачем послуг з постачання   комунальної електроенергії.

Виконком Сумської міської ради прийняв рішення № 190 від 14.04.2006р., яким вніс зміни до свого рішення № 350 від 18.07.2000р., зокрема, зобов'язав підприємства по обслуговуванню житла та ВАТ «Сумиобленерго»у двомісячний термін надати Виконкому міської ради пропозиції щодо порядку надання населенню послуг по постачанню    електроенергії  на   комунальні потреби.

18.04.2006р. рішенням Виконкому Сумської міської ради   № 224  було внесено зміни до свого рішення № 570 від 25.10.2005р. «Про визначення балансоутримувачів та виконавців послуг з утримання будинків і споруд   та   прибудинкових   територій   житлового   фонду,   що   перебуває   у комунальній власності територіальної громади».

Також рішенням №  224  від 18.04.2006 р. було  затверджено Тимчасовий порядок передачі повноважень по розрахунках зі споживачами за спожиту електроенергію на загальні потреби житлового будинку на перехідний період зміни споживача електроенергії на загальні потреби житлового будинку. Згідно з  п. 3 вказаного Тимчасового порядку зобов'язано ВАТ«Сумиобленерго»сумісно з підприємствами по обслуговуванню  житлового   фонду:   внести   зміни   в говори з населенням та на постачання електроенергії на загальні потреби; проводити заходи щодо приведення схем установки лічильників електроенергії  на загальні потреби у відповідність до типових, що діяли до впровадження механізму цільового збору коштів з мешканців будинків за освітлення місць загального користування; проводити сумісне зняття показників приладів обліку електроенергії (покватрирних, освітлення місць загального користування); виконання зазначених заходів має фіксуватись актом, який затверджується керівниками  підприємств  по  обслуговуванню  житлового  фонду та ВАТ «Сумиобленерго». З дати, указаної в акті, будинок вважається переведеним на  нову систему розрахунків.

В матеріалах  справи відсутні докази щодо  виконання позивачем заходів, які він зобов'язаний був здійснити згідно вимог вищезгаданого тимчасового порядку і продовжував  постачання комунальної електричної енергії, вчиняючи правопорушення  в  енергетиці, не будучі визначеним як постачальник комунальної електроенергії та без договорів на її постачання .

Позивач   не  довів  вину   першого  відповідача   в   заподіянні  збитків, оскільки станом на 01.03.2006р. перший відповідач не був визначений як виконавець  житлово-комунальних  послуг з постачання комунальної електроенергії в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства (ч.4 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Враховуючи те, що позивач не проводив сумісного зняття показників приладів обліку електроенергії станом на 01.03.2006р., чи станом на 01.05.2006р. (на виконання п.3 згаданого вище Тимчасового порядку), у зв'язку з чим розрахунок суми збитків в розмірі 35262, 05 грн.  за період з 01.03.2006р. до 22.08.2006р. є необґрунтованим, оскільки  на підставі даного розрахунку не можна встановити фактичний розмір збитків позивача, а будь-яких  інших доказів наявності  та розміру наявних у позивача збитків матеріали справи не містять.

Також є безпідставними вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів у солідарному порядку вищезгаданих збитків .

Відповідно до ст. 541 ЦК України  солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Отже особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування відповідно до статей 22,1166 ЦК України. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника (завдавача шкоди).

Статтею 33 ГПК України  встановлено, що кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а позивача не було надано доказів на підтвердження вини відповідачів  у завданих позивачу збитках та правомірності  його вимог щодо стягнення з відповідачів  збитків у солідарному порядку.

На  підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 15.01.2007 року прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається, заперечення  відповідача необґрунтовані і не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Керуючись статтями  99, 101, 103, 105 ГПК України, -

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 15.01.2007 р. по справі № 3/610-06 залишити без змін.

       Головуючий суддя                                                             І.С. Карбань.     

              Суддя                                                            Л.М. Бабакова.

              Суддя                                                            І.А. Шутенко.