Вирок

від 09.11.2016 по справі 685/1163/13-к

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 685/1163/13-к

Провадження № 1-кп/685/1/16

В И Р О К

іменем України

09 листопада 2016 року смт.Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника обох потерпілих ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 та

його захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь Хмельницької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 грудня 2012 року за № 12012240110000088, про обвинувачення

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Дорофіївка Підволочиського району Тернопільської області, зареєстрований там же по АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 , не працюючого, з вищою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, громадянина України, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_6 , в кінці листопада 2010 року, переслідуючи корисливі мотиви, з метою наживи та протиправного заволодіння чужим майном, користуючись відсутністю своєї дружини ОСОБА_4 , знаходячись за місцем їх спільного проживання по АДРЕСА_3 , діючи повторно, викрав 3500 Євро, належні потерпілій ОСОБА_8 , матері дружини, які зберігалися в шухляді меблевої стінки, розташованої в кімнаті-залі квартири, а також належні потерпілій ОСОБА_4 ювелірні вироби із золота, а саме, каблучку з каменем загальною вагою 3,47 г. та чистою вагою 2,6 г. вартістю 780 грн., ланцюжок загальною вагою 3,28 г. та чистою вагою 3,25 г. вартістю 975 грн., ладанку загальною та чистою вагою 1,1 г. вартістю 330 грн., ланцюжок загальною вагою 0,7 г. та чистою вагою 0,68 г. вартістю 204 грн., хрестик загальною та чистою вагою 0,79 г. вартістю 237 грн. та сережки загальною та чистою вагою 2,55 г. вартістю 765 грн., які зберігалися у верхній шухляді комоду в спальні цієї квартири.

Своїми діями ОСОБА_6 заподіяв потерпілій ОСОБА_8 шкоду на суму 61325 грн. та потерпілій ОСОБА_4 шкоду на суму 3291 грн.

В ході судового розгляду ОСОБА_6 своєї вини не визнав та пояснив, що грошей не крав, у період їх спільного з ОСОБА_4 проживання вона сама надавала йому кошти на розвиток бізнесу, зазначив також, що вони разом з дружиною витрачали кошти її матері.

Потерпіла ОСОБА_4 , 1987 року народження, пояснила, що з вересня по кінець листопада 2010 року вона проживала разом з ОСОБА_6 в шлюбі, разом винаймали квартиру, з ними проживала її малолітня донька. Перебуваючи близько одного тижня на стаціонарному лікуванні у зв`язку з хворобою доньки, після виписки виявила крадіжку грошей її матері ОСОБА_8 , які зберігалися у неї, так як мати працювала в Італії, та золотих виробів, зокрема, сережок з рожевого золота, ланцюжка з підвіскою-хрестиком, каблучка з цінним каменем та ланцюжком з рулончиком в вигляді Матері Божої.

Гроші були заховані в серванті в ящику серед паперів і документів, чоловік про них знав, а ювелірні вироби лежали в чашці.

В міліцію з заявою про крадіжку спочатку не зверталася, так як ОСОБА_6 її переконав, що його друзі «пов`язані» з людьми, які можуть знайти людей, які зможуть знайти злодія. Сам ОСОБА_6 стверджував, що він грошей не брав. Так як впродовж досить тривалого часу злодія знайомі чоловіка знайти не змогли, тому звернулася в міліцію, і в міліції ОСОБА_6 написав явку з повинною.

В ході огляду місця події, проведеному за участю потерпілої ОСОБА_4 , було встановлено, що місцем вчинення злочину є квартира АДРЕСА_4 , де в залі-кімнаті прямо при вході знаходиться меблева стінка, в одній з шухляд якої, зі слів потерпілої, знаходилися гроші. В спальні, яка знаходиться праворуч від зали, у верхній шухляді комоду, зі слів потерпілої, знаходилися золоті вироби. Зазначені обставини підтверджуються змістом протоколу огляду місця події від 03 березня 2011 року.

З протоколу явки з повинною від 03 березня 2011 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 в ході явки з повинною заявив, що в кінці листопада 2010 року викрав з квартири, в якій проживає разом з дружиною, 3500 Євро та золоті прикраси дружини та її доньки, після чого використав викрадене для власних потреб. Дружині сказав, що крадіжку скоїли невідомі особи.

Зазначена явка з повинною є допустимим доказом, відповідно до п. 8 Розділу ХІ Перехідні положення Кримінального процесуального кодексу України, оскільки отримана в порядку, визначеному ст.ст. 65, 96 Кримінально-процесуального кодексу України (ред. 1960 р.), чинному на момент отримання даного доказу.

Свідок ОСОБА_9 , 1984 року народження, пояснив, що в ході розмови ОСОБА_6 йому розповідав про конфлікт з дружиною, яка звинувачувала його у пропажі коштів, однак ОСОБА_6 не звертався до нього з проханням залагодити конфлікт та не говорив йому про крадіжку грошей.

Свідок ОСОБА_10 , 1968 року народження, пояснив, що до нього звертався ОСОБА_6 з проханням надати кредит або допомогти знайти високооплачувану роботу для того, щоб повернути кошти своїй дружині, так як між ними виник конфлікт через те, що ОСОБА_6 у неї забрав гроші чи цінності.

Свідок ОСОБА_11 , 1988 року народження, пояснив, що за втягнення ОСОБА_6 його шляхом обману у вчинення злочину щодо крадіжки мінеральних добрив, внаслідок чого був засуджений, ОСОБА_6 мав йому виплатити 3 тис. доларів. Виплатив частину, приблизно 1 тис. грн., потім дав 8 чи 9 тис. грн. у 2009 чи 2010 році. Наявність коштів пояснив тим, що спочатку зекономив на сесії, а останню суму дружина дала для відшкодування боргів. Також свідок зазначив, що з чуток йому відомо про те, що ОСОБА_6 грав в азартні ігри.

Відповідно до довідки Повного товариства «Ломбард-скарбниця» (код ЄДРПОУ 25277731) від 22 березня 2012 року № 1383, ОСОБА_6 звертався 04 грудня 2010 року о 10 год. 38 хв. до ломбардного відділення в м. Волочиськ по вул. Незалежності, 19 з приводу закладу майна, а саме, сережок (583 золото, загальною вагою 2,55, чистою вагою 2,55), каблучки з каменем (585 золото, загальною вагою 3,47, чистою вагою 2,6), ланцюжка (583 золото, загальною вагою 3,28, чистою вагою 3,25), ладанки (585 золото, загальною вагою 1.1, чистою вагою 1.1), хрестика (585 золото, загальною вагою 0,79, чистою вагою 0,79) та ланцюжка (585 золото, загальною вагою 0,7, чистою вагою 0,68).

Відповідно до довідки ПП ОСОБА_12 , вартість 1 гр. золота 585 проби у виробі станом на 30 листопада 2010 року становить 300 грн.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що завдало значної шкоди потерпілому, вчинена повторно.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що, незважаючи на невизнання своєї вини, вина ОСОБА_6 у викраденні в потерпілої ОСОБА_8 грошових коштів в сумі 3500 Євро та в потерпілої ОСОБА_4 золотих виробів в кількості 6 шт. загальною масою 10,97 гр. доведена.

Стороною обвинувачення не доведено, що обвинуваченим було викрадено ювелірні вироби масою 11,89 гр. та коштовність каміння на каблучці, тому вчинення крадіжки різниці між пред`явленою до обвинувачення та доведеною масою і вартістю викрадених ювелірних виробів, яка становить 0,92 гр. на суму 276 грн. підлягає виключенню з обвинувачення.

Ні стороною обвинувачення, ні потерпілими також не доведено факту вчинення ОСОБА_6 крадіжки у потерпілої ОСОБА_8 грошових коштів в сумі 5500 Євро, тому вчинення крадіжки різниці між пред`явленою до обвинувачення та доведеною в ході судового розгляду сумою крадіжки, яка становить 2000 Євро, також підлягає виключенню з обвинувачення.

Вироком Підволочиського районного суду Тернопільської області від 07 травня 2010 року ОСОБА_6 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на 3 роки позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням в порядку ст. 75 КК України, а саме встановленням дворічного іспитового строку з покладенням обов`язків не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу КВІ, повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання, роботи або навчання, та періодично з`являтися для реєстрації.

Таким чином, повторність у вчиненні ОСОБА_6 крадіжки на час вчинення злочину також доведена.

В ході судового розгляду стороною обвинувачення не було доведено заподіяння значної шкоди потерпілим, виходячи з наступного.

Приміткою 2 статті 185 КК України передбачено, що у статтях 185, 186, 189 та 190 цього Кодексу значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чинним на момент вчинення злочину Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889-IV передбачено, що для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1. пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року.

Податкова соціальна пільга, згідно з підпунктом 6.1.1. пункту 6.1 статті 6 Закону, дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на 1 січня 2010 року встановлена у розмірі 869 грн., відповідно до ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», тому сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для цілей кваліфікації злочину становить 434,50 грн.

Офіційний курс Національного банку України на останній день листопада 2010 року становить 1043,5295 гривень за 100 Євро, тому вартість викрадених у потерпілої ОСОБА_8 3500 Євро становить 36523,53 грн.

Маса викрадених у потерпілої ОСОБА_13 золотих виробів становить 10,97 грамів, а тому, виходячи з вартості 1 гр. золота 585 проби у виробі станом на 30 листопада 2010 року у 300 грн., згідно довідки ПП ОСОБА_12 , вартість викраденого становить 3291,00 грн.

Загальна сума викраденого в обох потерпілих складає 39814,53 грн., що становить 91,63 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що є менше встановленого пунктом приміткою 2 до статті 185 КК України мінімального розміру шкоди, для визначення заподіяння значної шкоди потерпілому.

Таким чином, через недоведеність завдання крадіжкою значної шкоди потерпілому, суд, відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, вважає за необхідне вийти за межі висунутого ОСОБА_6 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, в частині зміни правової кваліфікації його дій на ч. 2 ст. 185 КК України.

Судом не вбачається підстав для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, незважаючи на те, що з дня вчинення злочину і до ухвалення вироку минув п`ятирічний строк давності, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 49 КК України, у разі вчинення злочину середньої тяжкості, так як через ухилення обвинуваченого від явки до суду, згідно ухвали Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 15 листопада 2013 року, він перебував у розшуку до свого затримання 05 травня 2016 року. Згідно ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, яка вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. В цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення із зізнанням або її затримання. За таких обставин, строк давності, без урахування 2 років 5 місяців та 20 днів ухилення від суду, становить близько 3 років 6 місяців, що виключає звільнення за даною підставою.

При призначенні покарання судом враховано суспільну небезпечність вчиненого, особи винного, обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

ОСОБА_6 з`явився із зізнанням, написавши явку з повинною, і дана обставина пом`якшує покарання.

Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

За місцем проживання ОСОБА_6 характеризується позитивно.

Суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів призначення йому покарання у виді обмеження волі.

ОСОБА_6 вчинив злочин в період звільнення від відбування покарання з випробуванням, але на підставі постанови Підволочиського районного суду Тернопільської області від 18 травня 2012 року був звільнений від призначеного, згідно вироку Підволочиського районного суду Тернопільської області від 07 травня 2010 року, покарання.

Рішення суду про звільнення від покарання є обов`язковим для виконання на всій території України, у зв`язку з чим покарання за сукупністю вироків не може бути призначене.

Судом вбачаються підстави для часткового задоволення позовної вимоги потерпілої ОСОБА_8 про стягнення заподіяної матеріальної шкоди в межах суми встановленої шкоди, тобто 3500 Євро, однак по офіційному курсу Національного банку України станом на день ухвалення вироку, який становить 2821,6730 грн. за 100 Євро.

Потерпіла ОСОБА_8 обґрунтовує свої вимоги по відшкодуванню моральної шкоди, крім моральних страждань через втрату свого майна, також переховуванням обвинуваченого від слідства та суду, що посилило її моральні страждання. Оскільки статтею 23 Цивільного кодексу України не передбачена, в якості підстави для відшкодування моральної шкоди потерпілому, переховування обвинуваченого у викраденні від досудового розслідування та суду, тому суд, враховуючи моральні страждання потерпілої виключно від втрати коштів, виходячи з вимог розумності та справедливості, вважає, що розмір грошового відшкодування заподіяної моральної шкоди становить 5000 грн.

Судом вбачаються підстави для часткового задоволення позовної вимоги потерпілої ОСОБА_4 стягнення заподіяної матеріальної шкоди в розмірі встановленої в ході судового розгляду вартості викрадених ювелірних виробів.

Потерпіла ОСОБА_4 , крім моральних страждань через втрату свого майна, свої моральні страждання обґрунтовує також зрадою обвинуваченим її почуттів до нього. Сімейні стосунки між потерпілою та обвинуваченим не можуть бути підставою для стягнення моральної шкоди у справі про притягнення обвинуваченого до відповідальності за крадіжку, тому суд, враховуючи моральні страждання потерпілої виключно від втрати коштів, виходячи з вимог розумності та справедливості, вважає, що розмір грошового відшкодування заподіяної моральної шкоди становить 1000 грн.

Строк тримання під вартою обвинуваченого підлягає зарахуванню у строк відбуття покарання, згідно ч. 5 ст. 72 КК України, із розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі, з переведенням покарання у виді обмеження волі у покарання у виді позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком три роки шість місяців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з дня прибуття і постановки на облік у місці відбуття покарання.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_6 строк його попереднього ув`язнення з 05 травня 2016 року по 09 листопада 2016 року включно в кількості 756 (Сімсот п`ятдесят шість днів).

ОСОБА_6 звільнити з-під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 103758,60 грн. (Сто три тисячі сімсот п`ятдесят вісім гривень 60 коп.), з яких 98758,56 грн. відшкодування матеріальної шкоди та 5000,00 грн. грошового відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 4291,00 грн. (Чотири тисячі двісті дев`яносто одну гривню 00 коп.), з яких 3291,00 грн. відшкодування матеріальної шкоди та 1000,00 грн. грошового відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Хмельницької області через Теофіпольський районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Головуючий: ОСОБА_14