Рішення

від 28.10.2016 по справі 755/5088/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/5088/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Астахової О.О.,

при секретарі: Швидкій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь суму завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, матеріальної шкоди в розмірі 81 561,17 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 16 жовтня 2015 року о 14 годині 50 хвилин, ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «Форд», д.н.з. НОМЕР_1, в м. Києві по проспекту Юрія Гагаріна, не дотримався безпечної дистанції, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості для руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та ще з 4 автомобілями, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 15.02.2016 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В результаті ДТП автомобіль «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2, отримав пошкодження, чим було заподіяно майновий збиток власнику даного транспортного засобу ОСОБА_1

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Досудове вирішення спору виявилось безрезультатним, що змушує позивача звернутися з даним позовом до суду.

Позивач та його представнику судовому засіданні позов підтримали та просили суд його задовольнити, виходячи з доводів, якими обґрунтовується позовна заява, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечували. Крім того позтвач пояснив, що його цивільно-правова відповідальність як власника наземного транспортного засобу на момент ДТП була застрахована, однак поліс страхування не зберігся. При зверненні до МТСБУ для відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди, йому було відмовлено у виплаті грошових коштів.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Із заявами про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався. Процесуальним правом надати письмові пояснення по суті предмету спору не скористався. Документів, що підтверджують поважність причин його відсутності суду не надано.

Згідно із ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати і вирішувати справу відповідно до вимог ст.ст. 224, 225 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 15.02.2016 року у справі №755/1813/16-п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, до адміністративної відповідальності не притягнуто на підставі ст..38 КУпАП. Зі змісту вказаної постанови суду убачається, що ОСОБА_2 16.10.2015 року о 14-50 годині керуючи автомобілем «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_1, по проспекту Юрія Гагаріна, в м. Києві, не дотримався безпечної дистанції, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості для руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілями: «Хонда», реєстраційний номер НОМЕР_3, автомобілем «Фольксваген», реєстраційний номер «НОМЕР_6, автомобілем «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_2, автомобілем «Шевроле», реєстраційний номер НОМЕР_4, автомобілем «Опель», реєстраційний номер НОМЕР_5, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. (а.с.5-7).

Згідно із ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За даними звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Фольксваген Пасат», державний номер НОМЕР_2 №540-15 від 19.11.2015 року матеріальний збиток заподіяний внаслідок пошкодження при ДТП складає 81 561,17 грн. (а.с. 10-35).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 показала, що вона була пасажиром автомобіля «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_2, який було пошкоджено в результаті грубого порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення з п'ятьма автомобілями та отримання значних матеріальних збитків.

Суд, на час розгляду справи не отримав доказів того, що завдана, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, матеріальна шкода ОСОБА_1 відшкодована відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Матеріали справи не містять полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, доказів на спростування даної обставини суду не надано.

За положеннями ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно із п. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (згідно зі п.1 ст.1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки - є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб) відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 1 березня 2013 року за №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішені спорів про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдана за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на те, що відповідачем не спростовано доводи позивача, якими він обґрунтовує позовні вимоги, зокрема, щодо відшкодування завданої шкоди на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, розміру завданих збитків, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню і з ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь позивача суму завданої матеріальної шкоди у розмірі - 81 561,17 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ч.1 ст. 88 ЦПК України та вважає, що з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 815,61 грн., оскільки позивач звільнений від оплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 208, 209, 212-215, 218, , 294 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1187, 1191 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 81 561,17 грн. (вісімдесят одну тисячу п'ятсот шістдесят одну) грн. 17 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 815,61 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Повний текст рішення виготовлений 02 листопада 2016 року.