Рішення

від 08.11.2016 по справі 910/16938/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2016Справа №910/16938/16

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР І КО"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЗАХІД М"

про: стягнення 87 454,18 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР І КО" до товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЗАХІД М" про стягнення 87 454,18 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 року порушено провадження у справі №910/16938/16.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором на поставку товарів №Б/12/08/15 від 12.08.2015 року.

08.11.2016 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання представника відповідача, оскільки останній перебуває у відрядженні.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відповідачем доказів на підтвердження перебування у відрядженні представника відповідача суду не надано. Крім того, відповідачем належними доказами не доведено неможливість забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника та неможливість розгляду справи без участі представника, у зв'язку з чим, судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 25.10.2016 року оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 08.11.16р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи судом, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "АСТОР І КО" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "БУДЗАХІД М" (покупець) укладено Договір поставки №Б/12/08/15 від 12.08.2015 року (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1.Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар, найменування, кількість, ціну якого зазначено в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах даного договору.

Згідно з п.4.7.Договору загальна сума договору складає сукупність вартості партій товару, переданого за видатковими накладними до даного Договору. Транспортні витрати з постачання товару відносяться на покупця.

Відповідно до п.4.8.1 Договору покупець оплачує отриманий товар в порядку, строки та на умовах, зазначених у Специфікації.

12.08.2015 року між сторонами Договору підписано Специфікацію №1 від 12.08.2015 року.

За умовами Специфікації №1 від 12.08.2015 року позивач зобов'язався поставити покупцю товар - РВ М4 П12, умови оплати: передоплата 100 % по рахункам, виставленим постачальником.

Судом встановлено, що у період з серпня 2015 року по червень 2016 року позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 181 863,98 грн, що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.

Вказані накладні підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені їх печатками, а тому приймаються судом в якості належних доказів поставки позивачем відповідачу товару у період з серпня 2015 року по червень 2016 року на загальну суму 181 863,98 грн.

Звертаючись з позовом до суду позивач вказує, що з урахуванням часткової оплати відповідачем товару сума боргу відповідача перед позивачем склала 79 774,95 грн.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами Специфікації №1 від 12.08.2015 року відповідач зобов'язався здійснити передоплату 100 % за поставлений товар.

Судом встановлено, що після порушення провадження у справі відповідачем сплачено позивачу за поставлений товар 25000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1413 від 13.10.2016 року, в зв'язку з чим провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача 25 000, 00 грн на підставі п.п.1-1 п.1 ч.1 ст.80 ГПК України підлягає припиненню.

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано суду доказів оплати поставленого товару, наявність заборгованості не спростовано, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково в розмірі 54 774,95 грн, з урахуванням часткової оплати відповідачем товару згідно платіжного доручення №1413 від 13.10.2016 року на суму 25 000,00 грн.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 657,36 грн. та пеню в розмірі 7 709,23 грн.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних, встановлено, що позивачем невірно визначено початок періоду прострочення оплати, оскільки першим днем прострочення оплати є день, наступний за днем, коли така оплата мала б бути здійснено. Судом перераховано розмір 3 % річних, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних частково в розмірі 645,72 грн.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.6.2. Договору покупець, який прострочив оплату товару, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється від суми простроченого платежу без обмеження строку, встановленого ч.6 ст.232 ГК України.

Судом перевірено розрахунок пені, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені частково в розмірі 7508,12 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір у справі виник в зв'язку з неправильними діями відповідача, витрати позивача по сплаті судового збору в частині позовних вимог, провадження за якими припинено, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЗАХІД М" (03680, м.Київ, вул.Онуфрія Трутенка, будинок 10-А, офіс 24, код ЄДРПОУ 39293777) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР І КО" (08202, Київська обл., місто Ірпінь, вул.Соборна, будинок 152, код ЄДРПОУ 39812547) 54 774 (п'ятдесят чотири тисячі сімсот сімдесят чотири) грн 95 коп - суми основного боргу, 7508 (сім тисяч п'ятсот вісім) грн 12 коп - суми пені, 645 (шістсот сорок п'ять) грн 72 коп - 3 % річних та 1374 (тисячі триста сімдесят чотири) грн 67 коп - витрати по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЗАХІД М" 25 000,00 грн - припинити.

4. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 10.11.16р.

Суддя Шкурдова Л.М.