Рішення

від 31.10.2016 по справі 910/16240/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2016№910/16240/16

За позовом Приватного підприємства «БК «Білдінг 2007»

до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

про зобов'язання вчинити дії,

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 29.08.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю № 13-11-5570 від 26.05.2016 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «БК «Білдінг 2007» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - відповідач) про:

- зобов'язання Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» перевести на рахунок ПАТ «Комерційний банк «Надра» у системі електронного адміністрування ПДВ на суму податкового зобов'язання у розмірі 73 748,00 грн., що виникло у ПАТ «Комерційний банк «Надра» внаслідок виконання умов ОСОБА_3 купівлі-продажу нерухомого майна на аукціоні від 10.05.2016 р., укладеного між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ПП «БК Білдінг 2007»;

- зобов'язання Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» скласти податкові накладні на суму 69 088,00 грн. та 24 660,00 грн., виписані на покупця за ОСОБА_3 купівлі-продажу нерухомого майна на аукціоні від 10.05.2016 р. ПП «БК «Білдінг 2007» (код ЄДРПОУ 35181284), в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи;

- зобов'язання Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних із зазначенням всіх обов'язкових реквізитів згідно податкового законодавства, за наслідками виконання умов ОСОБА_3 купівлі-продажу нерухомого майна на аукціоні від 10.05.2016 р., укладеного між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ПП «БК «Білдінг 2007».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2016 р. порушено провадження у справі № 910/16240/16, її розгляд призначено на 26.09.2016 р.

16.09.2016р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

20.09.2016р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи та відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач проти задоволення позову заперечує, оскільки податкові зобов'язання з ПДВ, що виникли у зв'язку з проведенням спірної господарської операції, включені відповідачем до складу податкових зобов'язань відповідно до чинного законодавства з питань оподаткування на підставі податкових накладних № 347 від 19.04.2016 р. на суму 414 528,00 грн. та № 349 від 22.04.2016 р. на суму 27 960,00 грн. Крім цього, в системі електронного адміністрування відповідач відобразив суму податкового зобов'язання у розмірі 73 748,00 грн., що виникло на підставі укладеного з позивачем ОСОБА_3 купівлі-продажу. Проте, у відповідача відсутня можливість зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з недостатністю коштів на спеціальному рахунку ( - 28 333 157,30 грн.), відкритому в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

В судовому засіданні 26.09.2016р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 17.10.2016 р.

В судовому засіданні 17.10.2016р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу країни, оголошено перерву до 26.10.2016 р.

В судовому засіданні 26.10.2016р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 31.10.2016 р.

28.10.2016р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи та заяву про уточнення позовних вимог, яка фактично за своїм змістом є заявою про виправлення помилок у прохальній частині позовної заяви, відповідно до якої позивач просить суд вважати пункт 2 прохальної частини позовної заяви викладеним наступним чином: «Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» скласти податкові накладні на суму 69 088,00 грн. та на суму 4 660,00 грн. виписані на покупця за ОСОБА_3 купівлі-продажу нерухомого майна на аукціоні від 10.05.2016 р. ПП «БК «Білдінг 2007» (код ЄДРПОУ 35181284), в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Представник позивача в судовому засіданні 31.10.2016 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 31.10.2016 р. проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 31.10.2016 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2016 р. позивач став переможцем торгів по лоту №3 з реалізації нежитлового приміщення (1/100 частини будинку) загальною площею 55,8 кв.м., що розташоване за адресою: Сумська область, м. Конотоп, пр. Миру, 2, на підтвердження чого організатором торгів було складено Протокол № 57426 про проведення відкритих торгів (аукціону).

До початку торгів позивачем було сплачено на рахунок організатора торгів гарантійний внесок у розмірі 42 960,00 грн., який в подальшому був перерахований на рахунок продавця (відповідача).

Після підписання даного протоколу позивачем було сплачено на рахунок відповідача 414 528,00 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 69 088,00 грн., 22.04.2016 р. - 27 960,00 грн. з урахуванням ПДВ в сумі 4 660,00 грн.

Загальна вартість придбаного позивачем майна становить 442 488,00 грн. з урахуванням ПДВ на суму 73 748,00 грн.

Після сплати означених коштів, 10.05.2016 р. між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, що продане на аукціоні, а саме: нежитлового приміщення (1/100 частини будинку) загальною площею 55,8 м.кв., що розташоване за адресою: Сумська область, м. Конотоп, пр. Миру, 2.

Відповідно до приписів Податкового кодексу України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість у відповідача, як продавця виник обов'язок по включенню суми податку на додану вартість до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а у позивача - право на включення суми податку на додану вартість у розмірі 73 748,00 грн. до податкового кредиту.

Позивач стверджує, що всупереч приписів чинного законодавства відповідач не реєструє податкові накладні у ЄРПН, у зв'язку з недостатністю коштів на спеціальному рахунку, відкритому в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що є обов'язковою передумовою для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, на думку позивача, внаслідок порушень положень Податкового кодексу України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість з боку відповідача, позивач позбавлений можливості включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

02.06.2016 р. позивач звертався до відповідача з відповідною вимогою №2, проте отримав відмову від 23.06.2016р. за № 1-5-7074, оскільки у банку відсутня можливість надати позивачу податкові накладні, належним чином оформлені і зареєстровані в ЄРПН відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України у зв'язку з недостатністю коштів на спеціальному рахунку, відкритому в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 р. № 18-рп/2004, поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (частина 2 статті 20 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу. Отже, підставою звернення до суду є наявність порушеного, не визнаного або оспорюваного права та інтересу.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України та статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Пункт 201.10 статті 201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже документом, який посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в ЄРПН, зобов'язання за якою включені до податкової декларації відповідного періоду.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Відповідно до ст. 120.1 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Суд зазначає, що особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення порушених (оспорюваних) прав та влив на порушника.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача і рішення суду не поновить порушених прав, в той час як задоволення даного позову буде втручанням у його господарську діяльність.

Отже, враховуючи відсутність підстав для висновку про порушення прав позивача, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012р. В«Про судове рішенняВ» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.11.2016.

Суддя М.Є. Літвінова