Рішення

від 10.11.2016 по справі 644/7958/16-ц

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя Клименко А. М.

Справа № 644/7958/16-ц

Провадження № 2/644/3035/16

10.11.2016

Справа № 644/7958/16-ц

2/644/3035/16

Рішення

Іменем України

10 листопада 2016 року.

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Клименка А.М.,

при секретарі - Полікарпові Є.В.,

з участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до своєї дружини ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ майна подружжя і просив встановити факт проживання позивача та відповідача однією сім»єю без реєстрації шлюбу у період з 08 лютого 2007 року по 14 січня 2016 року, визнати за позивачем та відповідачем право спільної сумісної власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 4 по вул. Новицькій в м. Харкові, в порядку поділу майна подружжя визнати за позивачем право власності на ? частину житлового будинку № 4 по вул. Новицькій в м. Харкові, припинивши право спільної сумісної власності подружжя на вказаний житловий будинок.

Під час розгляду справи позивач двічі уточнював позовні вимоги і в остаточному їх варіанті просив:

-встановити факт спільного проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 08 лютого 2007 року по 14 січня 2016 року;

-визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Харків, вул. Новицька, 4 , що складається з: житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 85,7 кв.м. з ґанком літ. «а1»; житлового будинку літ. «Б-2», загальною площею 537,7 кв.м. з прибудовою літ. «Б1 -1 », підвалом літ. «Бп», ґанком літ. «б1», балконом літ. «б2»; надвірних будівель та споруд: гаражу літ. «В» , сараю літ. «Г», огорожі № 1, хвіртки № 2, огорожі № 3, воріт № 4, вигрібної ями № 5, дворового водопроводу № 6, замощення І;

-поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, і припинити право спільної сумісної власності подружжя на об'єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Новицька, 4 , що складається з: житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 85,7 кв.м. з ґанком літ. «а1»; житлового будинку літ. «Б-2», загальною площею 537,7 кв.м. з прибудовою літ. «Б1 -1 », підвалом літ. «Бп», ґанком літ. «б1», балконом літ. «б2»; надвірних будівель та споруд: гаражу літ. «В» , сараю літ. «Г», огорожі № 1, хвіртки № 2, огорожі № 3, воріт № 4, вигрібної ями № 5, дворового водопроводу № 6, замощення І;

-в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), право власності на 1/2 частку об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Новицька, 4 , що складається з: житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 85,7 кв.м. з ґанком літ. «а1»; житлового будинку літ. «Б-2», загальною площею 537,7 кв.м. з прибудовою літ. «Б1 -1 », підвалом літ. «Бп», ґанком літ. «б1», балконом літ. «б2»; надвірних будівель та споруд: гаражу літ. «В» , сараю літ. «Г», огорожі № 1, хвіртки № 2, огорожі № 3, воріт № 4, вигрібної ями № 5, дворового водопроводу № 6, замощення І;

-в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), право власності на 1/2 частку об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Новицька, 4 , що складається з: житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 85,7 кв.м. з ґанком літ. «а1»; житлового будинку літ. «Б-2», загальною площею 537,7 кв.м. з прибудовою літ. «Б1 -1 », підвалом літ. «Бп», ґанком літ. «б1», балконом літ. «б2»; надвірних будівель та споруд: гаражу літ. «В» , сараю літ. «Г», огорожі № 1, хвіртки № 2, огорожі № 3, воріт № 4, вигрібної ями № 5, дворового водопроводу № 6, замощення І..

Позивач в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав.

Вислухавши представників сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. До такого висновку суд дійшов виходячи з наступного…

З 1985 року позивач та відповідач знаходились у фактичних шлюбних відносинах, і 21 січня 1987 року у них народився син - ОСОБА_5, а 22 вересня 1990 року донька - ОСОБА_6

В 1997 році сторони зареєстрували шлюб, який було розірвано 07 лютого 2007 року. Незважаючи на розірвання шлюбу, сторони продовжували проживати однією сім'єю, були пов'язані спільним побутом, виховували дітей, мали спільний сімейний бюджет, і 15 січня 2016 року повторно зареєстрували шлюб в Орджонікідзевському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції (а.с. 12).

В період сумісного проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу, а саме: 10 квітня 2009 року на ім'я відповідача була придбана земельна ділянка, площею 0,1500 га, кадастровий номер 6325157306:00:001:0015, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд, що розташована по вул. Армійській 4, с. Затишшя, Харківського району, Харківської області, що підтверджується договором купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 (а.с. 13).

На підставі вказаного договору купівлі - продажу земельної ділянки 18 листопада 2011 року відповідачу був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 098566, площею 0,1500 га, кадастровий номер 6325157306:00:001:0015, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд, що розташована по вул. Армійській 4, с. Затишшя, Харківського району, Харківської області, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 632515731003433 (а.с. 15).

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради № 271 від 24 квітня 2013 року «Про зміну та впорядкування адрес об'єктам нерухомого майна на території, що включена до м. Харкова» до меж Орджонікідзевського району м. Харкова включено с. Затишшя, вул. Арійська, буд. 4 та змінено адресу на м. Харків, вул. Новицька, буд. 4 (а.с. 16).

В період сумісного проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2010 року по 2014 рік, за рахунок спільних коштів та спільною працею на вищезазначеній земельній ділянці сторонами було побудовано об'єкт нерухомого майна, який складається з житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 85,7 кв.м. з ґанком літ. «а1»; житлового будинку літ. «Б-2», загальною площею 537,7 кв.м. з прибудовою літ. «Б1 -1 », підвалом літ. «Бп», ґанком літ. «б1», балконом літ. «б2»; надвірних будівель та споруд: гаражу літ. «В» , сараю літ. «Г», огорожі № 1, хвіртки № 2, огорожі № 3, воріт № 4, вигрібної ями № 5, дворового водопроводу № 6, замощення І. Зазначені обставини підтверджені показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, визнані відповідачем і, у відповідності до положень ст. 61 ЦПК України, додаткового доказування не вимагають.

Відповідно до технічного звіту про стан будівельних конструкцій та можливості подальшої експлуатації за призначенням об'єкта нерухомого майна, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Новицька, буд. 4, складеного ПП «Спецстройпроект-1», встановлено, що всі основні будівельні конструкції на момент обстеження деформацій не мають, знаходяться у задовільному технічному стані, відповідають існуючим архітектурним, будівельним, санітарним нормам та придатні для подальшої експлуатації за призначенням (а.с. 25- 33).

В серпні 2016 року сторони звернулись до приватного нотаріуса у зв'язку з необхідністю поділу спільного майна подружжя, але листом № 57/01-16 від 16 серпня 2016 року їм було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з об'єктом нерухомого майна, оскільки в разі посвідчення договору поділу спільного майна подружжя, нотаріус, як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, також як і орган державної реєстрації прав на нерухоме майно, може провести реєстрацію житлового будинку, що належить сторонам на праві спільної сумісної власності, для чого йому необхідно надати документальне підтвердження факт проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу за період з 08 лютого 2007 року по 14 січня 2016 року. Крім цього, нотаріусом було встановлено, що у сторін відсутній правовстановлюючий документ на нерухоме майно, а також документи, що підтверджують придбання нерухомого майна у спільну сумісну власність подружжя (а.с. 39).

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватись своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачених ст. 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, визначено у ст. 317 ЦК України.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь - які дії, які не повинні суперечить закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У частині 2 цієї статті визначається перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і норма статті 368 ЦК України.

Згідно зі ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 69, ст. 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними. Таке ж положення містить і норма статті 372 ЦК України.

У ЦК України, крім понять «нерухомість», «нерухоме майно», «об'єкт нерухомого майна» (ч. 1 ст. 181, п. 6 ч. 1 ст. 346, ст. 350, 351), вживаються також інші поняття, наприклад: «об'єкт незавершеного будівництва» (ст. 331), «об'єкт будівництва» (ст. 876, 877, 879-881, 883), однак прямого визначення цих понять не міститься.

Виходячи з цього та враховуючи характерні ознаки незавершеного будівництва, слід визнати, що об'єкт будівництва (об'єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь - яких суб'єктивних майнових, а також зобов'язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, тому такий об'єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

За позовом дружини, членів сім»ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців, суд має право здійснити поділ об'єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.

Правовий аналіз наведених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що об'єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток. При цьому суд може визнати право на частину об'єкта незавершеного будівництва за кожною із сторін.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року та по справі № 6-47цс16 від 07 вересня 2016 року.

Заявляючи позовні вимоги, позивач фактично вважав порушеним його право на частину спільно набутого майна подружжя (об'єкта незавершеного будівництва - збудованого за час перебування сторін у фактичних шлюбних стосунках, але не прийнятого до експлуатації жилого будинку, державна реєстрація права власності на який не здійснена), яке належить йому на праві спільної сумісної власності та підлягає поділу між сторонами, та що способом захисту цього порушеного права фактично є визнання права сторін на частину спільного сумісного майна подружжя.

Відповідно до ст. ст. 10, 15, 88, 209, 212, 215 ЦПК України, ст. ст. 60, 65, 70 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ майна подружжя - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 08 лютого 2007 року по 14 січня 2016 року.

Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Харків, вул. Новицька, 4 , що складається з: житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 85,7 кв.м. з ґанком літ. «а1»; житлового будинку літ. «Б-2», загальною площею 537,7 кв.м. з прибудовою літ. «Б1 -1 », підвалом літ. «Бп», ґанком літ. «б1», балконом літ. «б2»; надвірних будівель та споруд: гаражу літ. «В» , сараю літ. «Г», огорожі № 1, хвіртки № 2, огорожі № 3, воріт № 4, вигрібної ями № 5, дворового водопроводу № 6, замощення І.

Поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, і припинити право спільної сумісної власності подружжя на об'єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Новицька, 4 , що складається з: житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 85,7 кв.м. з ґанком літ. «а1»; житлового будинку літ. «Б-2», загальною площею 537,7 кв.м. з прибудовою літ. «Б1 -1 », підвалом літ. «Бп», ґанком літ. «б1», балконом літ. «б2»; надвірних будівель та споруд: гаражу літ. «В» , сараю літ. «Г», огорожі № 1, хвіртки № 2, огорожі № 3, воріт № 4, вигрібної ями № 5, дворового водопроводу № 6, замощення І.

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), право власності на 1/2 частку об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Новицька, 4 , що складається з: житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 85,7 кв.м. з ґанком літ. «а1»; житлового будинку літ. «Б-2», загальною площею 537,7 кв.м. з прибудовою літ. «Б1 -1 », підвалом літ. «Бп», ґанком літ. «б1», балконом літ. «б2»; надвірних будівель та споруд: гаражу літ. «В» , сараю літ. «Г», огорожі № 1, хвіртки № 2, огорожі № 3, воріт № 4, вигрібної ями № 5, дворового водопроводу № 6, замощення І.

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), право власності на 1/2 частку об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Новицька, 4 , що складається з: житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 85,7 кв.м. з ґанком літ. «а1»; житлового будинку літ. «Б-2», загальною площею 537,7 кв.м. з прибудовою літ. «Б1 -1 », підвалом літ. «Бп», ґанком літ. «б1», балконом літ. «б2»; надвірних будівель та споруд: гаражу літ. «В» , сараю літ. «Г», огорожі № 1, хвіртки № 2, огорожі № 3, воріт № 4, вигрібної ями № 5, дворового водопроводу № 6, замощення І.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області через районний суд.

Суддя: