Ухвала

від 03.11.2016 по справі 761/38266/16-к

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/38266/16-к

Провадження № 1-кс/761/23400/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2016 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника цивільного позивача ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Курорт Сонячна Поляна» про арешт майна у кримінальному провадженні № 12016100100013251, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 жовтня 2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

01 листопада 2016 року ТОВ «Курорт Сонячна Поляна» з метою забезпечення цивільного позову звернулося до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12016100100013251, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 жовтня 2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в якому просило суд накласти арешт на санаторний корпус № 2 літера «Р», розташований за адресою: Закарпатська область, Свалявський район, с. Поляна, санаторій «Сонячне Закарпаття», буд. № 6 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), право власності на яке зареєстровано за ТОВ «Святий Володимир Інвест», та заборонити останньому користуватися вказаним майном; накласти арешт на санаторний корпус № 1 літера «А», розташований за адресою: Закарпатська область, Свалявський район, с. Поляна, санаторій «Сонячне Закарпаття», буд. № 6 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), право власності на яке зареєстровано за ТОВ «Сонячна Галявина», та заборонити останньому користуватися вказаним майном; накласти арешт на земельну ділянку площею 0,2 га, кадастровий номер 2124084401:06:001:0216, розташовану за адресою: Закарпатська область, Свалявський район, с. Поляна, санаторій «Сонячне Закарпаття», 6 (реєстраційний номер 53440121240), право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_5 , та заборонити останньому користуватися вказаним майном.

У судовому засіданні представник цивільного позивача ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Старший слідчий ВП № 4 Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання ТОВ «Курорт Сонячна Поляна», визнаного постановою від 26 жовтня 2016 року потерпілим у кримінальному провадженні № 12016100100013251 від 20 жовтня 2016 року, про накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову.

Цивільні відповідачі у кримінальному провадженні ТОВ «Святий Володимир Інвест», ТОВ «Сонячна Галявина» та ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленими та час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися та не повідомили суд про причини свого неприбуття. Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання по суті. Разом із цим, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу на відсутність підстав для задоволення клопотання представника ТОВ «Сонячна Галявина» адвоката ОСОБА_6 , поданого 03 листопада 2016 року після ознайомлення з клопотанням цивільного позивача про арешт майна та доданими до нього матеріалами, про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю викликати в судове засідання ОСОБА_5 для надання відповідних пояснень, оскільки останній був повідомлений про час та місце розгляду клопотання шляхом здійснення виклику по телефону, тобто у спосіб, передбачений ч. 1 ст. 135 КПК України. Що стосується заяви директора ТОВ «Святий Володимир Інвест» ОСОБА_7 про відкладення розгляду клопотання цивільного позивача про арешт майна у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання у призначений час, слідчий суддя також вважає за необхідне відмовити в її задоволенні, оскільки особою не було вказано, які саме поважні причини об`єктивно унеможливлюють її явку до суду для участі в розгляді клопотання про накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову. При цьому, приймаючи таке рішення, слідчий суддя, в першу чергу, виходить з чітко визначених КПК України строків такого розгляду, які складають два дні з моменту надходження до суду відповідного клопотання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представника цивільного позивача ОСОБА_3 та слідчого ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні було встановлено, що Шевченківським УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12016100100013251, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 жовтня 2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Постановою старшого слідчого ВП № 4 Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_4 від 26 жовтня 2016 року ТОВ «Курорт Сонячна Поляна» визнано потерпілим у вищевказаному кримінальному провадженні.

Постановою старшого слідчого ВП № 4 Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_4 від 29 жовтня 2016 року санаторний корпус № 2 літера «Р», розташований за адресою: Закарпатська область, Свалявський район, с. Поляна, санаторій «Сонячне Закарпаття», буд. № 6 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), санаторний корпус № 1 літера «А», розташований за адресою: Закарпатська область, Свалявський район, с. Поляна, санаторій «Сонячне Закарпаття», буд. № 6 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), та земельну ділянку площею 0,2 га, кадастровий номер 2124084401:06:001:0216, розташовану за адресою: Закарпатська область, Свалявський район, с. Поляна, санаторій «Сонячне Закарпаття», 6 (реєстраційний номер 53440121240), визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12016100100013251, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 жовтня 2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

01 листопада 2016 року ТОВ «Курорт Сонячна Поляна» звернулося до Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві з цивільним позовом до ТОВ «Святий Володимир Інвест», ТОВ «Сонячна Галявина» та ОСОБА_5 про відшкодування в натурі матеріальної шкоди, завданої злочином, в якому просило повернути в його власність цілісний санаторний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з санаторного корпусу № 1 (літера «А») загальною площею 2142, 2 м2, санаторного корпусу № 2 (літера «Р») загальною площею 1325,9 м2, котельні (літера «Бб»), котельні (літера «С»), підпірної стінки (літера «І-ІІ»); земельну ділянку площею 0,2 га (кадастровий номер 2124084401:06:001:0216), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Ціна позову 61522223,61 грн. (балансова вартість зазначеного майна).

Так, згідно зі ст.ст. 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 6 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно з ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Враховуючи те, що ТОВ «Курорт Сонячна Поляна», яке визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 12016100100013251 від 20 жовтня 2016 року, звернулося до ТОВ «Святий Володимир Інвест», ТОВ «Сонячна Галявина» та ОСОБА_5 з цивільним позовом про відшкодування в натурі матеріальної шкоди, завданої злочином, в якому просило повернути в його власність майно, балансова вартість якого складає 61522223,61 грн., а саме: цілісний санаторний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,2 га (кадастровий номер 2124084401:06:001:0216), розташовану за адресою: Закарпатська область, Свалявський район, с. Поляна, санаторій «Сонячне Закарпаття», 6, слідчий суддя, виходячи з того, що таке майно визнано речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для часткового задоволення клопотання цивільного позивача та накладення арешту на нерухоме майно з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої злочином, збереження речових доказів, а також запобігання можливості його пошкодження, знищення, перетворення, передачі та відчуження. При цьому, слідчий суддя враховує, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, є співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та зазначеної у цивільному позові. Крім того, цивільні відповідачі у кримінальному провадженні ТОВ «Святий Володимир Інвест», ТОВ «Сонячна Галявина» та ОСОБА_5 , незважаючи на те, що вони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду клопотання цивільного позивача про арешт майна, без поважних причин не з`явилися в судове засідання та не надали жодних доказів, які б спростовували доводи клопотання та підтверджували той факт, що вони є добросовісними набувачами зазначеного майна, у зв`язку з чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, приходить до висновку, що доводи ТОВ «Курорт Сонячна Поляна» про необхідність накладення арешту на вищевказане нерухоме майно з метою забезпечення цивільного позову та відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є обґрунтованими та відповідають дійсності.

Разом із цим, керуючись вимогами ч. 11 ст. 170 КПК України, відповідно до якої заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, слідчий суддя не вбачає об`єктивних та достатніх підстав для заборони ТОВ «Святий Володимир Інвест», ТОВ «Сонячна Галявина» та ОСОБА_5 користуватися вищевказаним нерухомим майном.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Курорт Сонячна Поляна» про арешт майна у кримінальному провадженні № 12016100100013251, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 жовтня 2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на санаторний корпус № 2 літера «Р», розташований за адресою: Закарпатська область, Свалявський район, с. Поляна, санаторій «Сонячне Закарпаття», буд. № 6 (реєстраційний номер 1062262521240), санаторний корпус № 1 літера «А», розташований за адресою: Закарпатська область, Свалявський район, с. Поляна, санаторій «Сонячне Закарпаття», буд. № 6 (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), та земельну ділянку площею 0,2 га, кадастровий номер 2124084401:06:001:0216, розташовану за адресою: Закарпатська область, Свалявський район, с. Поляна, санаторій «Сонячне Закарпаття», 6 (реєстраційний номер 53440121240).

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Слідчий суддя ОСОБА_1