Рішення

від 10.11.2016 по справі 243/7415/16-ц

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/243/3733/2016

243/7415/16-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2016 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Сидоренко І.О.

при секретарі Білоусовому Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 11 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 3 ОСОБА_2 міської ради Донецької області про стягнення заборгованості по оплаті лікарняного та про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

До Слов'янського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 3 ОСОБА_2 міської ради Донецької області про стягнення заборгованості по оплаті листка тимчасової непрацездатності та про відшкодування моральної шкоди. Дана позовна заява мотивована тим, що в 2014 році позивач працювала вчителем у відповідача та в період з 18.06.2014 року по 03.08.2014 року та з 04.08.2014 року по 22.08.2014 року перебувала на «лікарняному», за які їй була нарахована, але не виплачена оплата в розмірі 6926,08 грн. та 3246,60 грн. Сума оплати зазначена в самих лікарняних. Виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності позивачу було відмовлено в оплаті лікарняних як «вимушеному переселенцю» з тих підстав, що страховий випадок настав до моменту переміщення позивача, як застрахованої особи, що підтверджується листом від 23.04.2015 року. Вважає, що в порушення вимог закону роботодавець не оплатив період тимчасової втрати працездатності, чим грубо порушив її конституційні права. Крім того, внаслідок хвороби, час якої не був оплачений, позивач перенесла моральні страждання, через тривалу несплату коштів не мала та не має можливості придбати ліки, вимушена позичати гроші для лікування. Зазначені негативні явища відбиваються на її душевному й психічному стані, заподіюючи щодня моральні страждання. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 10000,00 грн.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2 загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 3 ОСОБА_2 міської ради Донецької області заборгованість по оплаті періоду тимчасової втрати працездатності в розмірі 20172,68 грн.

В судове засідання позивач не з'явилася, надала суду заяву, відповідно до якої просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 3 ОСОБА_2 міської ради Донецької області свого представника для участі в судовому засіданні не направила, про день та час розгляду справи були повідомлений своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку, у зв'язку з чим, суд відповідно до ст. 224 ЦПК України дійшов до висновку, про можливість ухвалення заочного рішення, на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечувала позивач.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 з 27.08.1993 року працювала в ОСОБА_2 загальноосвітній школі № 3 І-ІІ ступенів ОСОБА_2 міської ради, що підтверджується записами в її трудовій книжці.

Перебуваючи в трудових правовідносинах з відповідачем, позивач тимчасово втратила працездатність з 18 червня 2014 року по 03 серпня 2014 року та з 04 серпня 2014 року по 22 серпня 2014 року, що підтверджується відповідними листами непрацездатності. За даний час їй нарахована допомога по тимчасовій втраті непрацездатності в розмірі 3246,60 грн. та 6926,08 грн., а всього 10172,68 грн.

Вирішуючи питання про можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 суд виходить з наступного.

Позивач є застрахованою особою в розумінні ст. 1 ч. 3 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Як зазначено в п. 10 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок;

Згідно з ст. 1 ч. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страховикоком є Фонд соціального страхування України (далі - Фонд);

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» роботодавець як страхувальник має право на: безоплатне отримання в органах Фонду інформації про порядок використання коштів Фонду; отримання інформації про результати проведення перевірки використання коштів Фонду; судовий захист своїх прав.

Згідно з вимогами ч. 2. ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» роботодавець зобов'язаний: надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом;

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї страхового випадку - тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Отже, проаналізувавши вищенаведені законодавчі положення, суд доходить до висновку, що роботодавець (відповідач) зобов'язаний оплатити застрахованій особі (позивачу ОСОБА_1В.) період тимчасової втрати працездатності, що є підставою для задоволення її позовних вимог.

Також, в своїй позовній заяві позивач просить стягнути моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн. В обґрунтування даної позовної вимоги позивач зазначає про те, що внаслідок хвороби, час якої не був оплачений, позивач перенесла моральні страждання, через тривалу несплату коштів не мала та не має можливості придбати ліки, вимушена позичати гроші для лікування. Зазначені негативні явища відбиваються на її душевному й психічному стані, заподіюючи щодня моральні страждання.

Згідно з вимогами статті 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Проаналізувавши обставини справи, з'ясувавши характер та глибину пов'язаних з цим моральних і фізичних страждань, виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості, суд встановлює суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 (три тисячі) 00 грн.. Тому вимога ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню частково.

При цьому суд виходить з вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач - ОСОБА_2 загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 3 ОСОБА_2 міської ради Донецької області в судове засідання свого представника не направила, не скористалися своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надали належних доказів, які спростовують доводи позивача, якщо таки малися.

Крім того, частиною 2 статті 88 ПК України зазначено що, у разі звільнення сторони, на користь якої ухвалено рішення, судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Виходячи з наведеного, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати, а саме судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. 1 ч. 3 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст.ст. 1, 15, 19, 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 237-1 КЗпП України. ст. 23 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 15, 16, 60, 79, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 3 ОСОБА_2 міської ради Донецької області - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 3 ОСОБА_2 міської ради Донецької області, юридична адреса: 84639, Донецька область, місто Горлівка, вул. Полтавська, 1, код ЄДРПОУ 25710381, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер 221715100, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість по оплаті періоду тимчасової втрати працездатності в розмірі 10172 (десять тисяч сто сімдесят дві) грн. 68 коп. та моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) грн., а всього 13172 (тринадцять тисяч сто сімдесят дві) грн. 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 3 ОСОБА_2 міської ради Донецької області, юридична адреса: 84639, Донецька область, місто Горліва, вул. Полтавська, 1, код ЄДРПОУ 25710381, судовий збір на користь держави у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп. на доходний рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, КОД ЄДРПОУ (банку) 37803368, код ЄДРПОУ (суду) 26503448, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач УК /Слов'янськ/22030001.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_3