Рішення

від 11.11.2016 по справі 321/1379/16-ц

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/1379/16-ц

Провадження № 2/321/548/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2016 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Олійника М.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Засько О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Михайлівського району Запорізької області, третя особа - Реєстраційний відділ Виконавчого комітету Михайлівської селищної ради Запорізької області, про визнання права власності на спадкове нерухоме майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

В позовній заяві, що надійшла до Михайлівського районного суду від ОСОБА_1, ОСОБА_2, вказано, що 05 жовтня 2008 року помер ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина - земельна ділянка з кадастровим номером 2323382200:07:004:0002, розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Михайлівського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку спадкодавця було посвідчене Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 866859.

ОСОБА_4 за життя, а саме: 10 квітня 2008 року, склав заповіт, який було посвідчено приватним нотаріусом Михайлівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 464, яким на випадок своєї смерті зробив заповідальне розпорядження, згідно якого, вищезазначену земельну ділянку заповів позивачу ОСОБА_1. З метою реалізації спадкових прав, ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з відповідною заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, але йому в цьому було відмовлено, у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу. Крім спадкоємця за заповітом, спадкоємцем померлого, є також його дружина - ОСОБА_2, яка прийняла спадщину шляхом постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та має право на обов'язкову частку у спадщині, яка, оскільки інших спадкоємців за законом крім неї немає, складає ? частини спадкового майна.

Готуючи документи для оформлення спадкових прав, позивачі встановили відсутність оригіналу Державного акту на право приватної власності на землю. Відсутність оригіналу правовстановлюючого документу, позбавляє позивачів можливості успадкувати спадкове майно після смерті ОСОБА_4, у зв'язку з чим вони просять суд визнати за ними право власності на спадкове майно в рівних частках - по ? кожному.

В судове засідання позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 не з'явилися, але надали суду заяву з клопотанням про розгляд справи за їх відсутності, просять задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Михайлівського району Запорізької області в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи при його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.

Представник третьої особи Реєстраційного відділу Виконавчого комітету Михайлівської селищної ради Запорізької областів судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін про слухання справи за їх відсутності, та неявки третьої особи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 05 жовтня 2008 року помер ОСОБА_4 (а.с. 7).

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 866859 , ОСОБА_4 належить земельна ділянка з кадастровим номером 2323382200:07:004:0002, розташована на території Вискоківської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( а.с.8)

Згідно заповіту від 10 квітня 2008 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Михайлівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 464, ОСОБА_4, на випадок своєї смерті зробив заповідальне розпорядження, згідно якого, земельну ділянку з кадастровим номером 2323382200:07:004:0002, заповів позивачу ОСОБА_1 (а.с.9).

У відповідності до інформації Держгеокадастру у Василівському районі Запорізької області щодо вартості земельної ділянки, станом на 05 жовтня 2008 року, вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2323382200:07:004:0002, становить 58207 грн. (а.с.11).

З наданої інформації Держгеокадастру у Василівському районі Запорізької області встановлено, що ОСОБА_4 при житті був членом КСП «Мир» та мав право на земельну частку (пай) розміром 6,61 у умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурні ( на місцевості) у колективній власності на землю вищевказаного господарства, це право підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЗП № 013937, на основі даного сертифікату виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку ЯА № 927002 (а.с.12).

У повідомленні Управління Держземагенства у Василівському районі Запорізькій області від 16 грудня 2015 року, зазначено, що у зв'язку зі вступом в дію Закону України від 01 липня 2004 року № 19052-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та змін від 01 січня 2013 року до Закону України «Про державний земельний кадастр», видачу Державних актів на право власності на земельну ділянку, а також внесення змін до них, припинено. Натомість документом, що посвідчує право власності, є свідоцтво на право власності на нерухоме майно, отримане у територіальному органі Державної реєстраційної служби (Держреєстрі) (а. с.13)

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26 червня 2016 року, державний нотаріус Третьої Запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_6 відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4, у зв'язку з тим, що спадкоємцем не був наданий правовстановлюючий документ на земельну ділянку(а.с. 14).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, а ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4, який помер 05 жовтня 2008 року. При зверненні позивачем ОСОБА_1 до державної нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, йому було в цьому було відмовлено, у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу.

Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 ЗК України , право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 4 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід права та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1225 ЦК України передбачено, що право на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа.

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім'я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Для правильного вирішення спору про спадкування, суд на підставі відповідних документів зобов'язаний перевірити: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства осіб, які звернулись з позовом в суд (докази родинних та інших відносин), наявність заповіту та його чинність (виписка з Спадкового реєстру), наявність спадкової справи (виписка із Спадкового реєстру), факт прийняття спадщини спадкоємцем при визнанні права власності, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, оскільки за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Свідоцтво про право на спадщину, відповідно до ст.67 Закону України «Про нотаріат», видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, а тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину не підлягають судовому розглядові. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися в суд за правилами позовного провадження.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки встановлено, що спадкове майно дійсно належало спадкодавцю ОСОБА_4, який помер 05 жовтня 2008 року. Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оформити своє право на спадщину не можуть через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів. Таким чином, визнання права власності не порушує права інших осіб та іншим шляхом вирішити питання в позасудовому порядку неможливо.

Керуючись ст. ст. ст. 4, 8, 9, 10, 14, 15, 21, 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Михайлівського району Запорізької області, третя особа - Реєстраційний відділ Виконавчого комітету Михайлівської селищної ради Запорізької області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно в порядку спадкування -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на ? частку земельної ділянки з кадастровим номером 2323382200:07:004:0002, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Михайлівського району Запорізької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом після смерті - ОСОБА_4, який помер 05 жовтня 2008 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на ? частку земельної ділянки з кадастровим номером 2323382200:07:004:0002, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Михайлівського району Запорізької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті - ОСОБА_4, який помер 05 жовтня 2008 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_7