Постанова

від 07.11.2016 по справі 813/3221/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2016 року № 813/3221/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кедик М.В.

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозабезпечення" про стягнення заборгованості з рахунків у банках, -

встановив:

Личаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (далі - позивач, Личаківська ОДПІ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозабезпечення" (далі - відповідач, ТОВ "Електрозабезпечення"), у якому згідно уточнених позовних вимог просить суд стягнути з рахунків у банках податковий борг у розмірі 131031,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у відповідача існує заборгованість внаслідок несплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 65305,46 грн та з податку на прибуток у розмірі 65726,00 грн. Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не погашається, просить стягнути таку у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача подав до суду заперечення в яких зазначає, що стягнення податкового боргу з рахунків передбачає звернення податкового органу з поданням в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків від 11.08.2016 № 1613071400940 ТОВ "Електрозабезпечення" узяте на облік як платник податків у контролюючих органах 24.12.2010 за № 258 та на дату видачі довідки перебуває на обліку в Личаківській ОДПІ (Шевченківське відділення).

Податковий борг відповідача відповідно до розрахунку суми боргу станом на 20.09.2016 становить 131031,46 грн, у тому числі:

1) податок на додану вартість в сумі 65305,46 грн (в тому числі 318,53 грн - пеня);

2) податок на прибуток у сумі 65726,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість у ТОВ "Електрозабезпечення" по податку на додану вартість складають податкові зобов'язання:

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 18.04.2016 № НОМЕР_1 термін сплати 30.04.2016 в сумі 4699 грн;

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 19.05.2016 № НОМЕР_2 термін сплати 30.05.2016 в сумі 2245 грн;

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 15.06.2016 № НОМЕР_3 термін сплати 30.06.2016 в сумі 75 грн;

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 15.07.2016 № НОМЕР_4 термін сплати 30.07.2016 в сумі 1726 грн;

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 10.08.2016 № НОМЕР_5 термін сплати 30.08.2016 в сумі 2280 грн;

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 19.09.2016 № НОМЕР_6 термін сплати 30.09.2016 в сумі 2261грн;

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 10.08.2016 № НОМЕР_7 термін сплати 30.10.2016 в сумі 2280 грн;

- згідно податкового повідомлення - рішення форми "Р" від 23.09.2014 № НОМЕР_8, згідно з яким на підставі акта перевірки від 29.08.2014 № 389/308/13-07-22-01-10/37444407 відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання на суму 69802,75 грн.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість у ТОВ "Електрозабезпечення" по податку на прибуток складають податкові зобов'язання згідно податкового повідомлення - рішення форми "Р" від 23.09.2014 № НОМЕР_9, згідно з яким на підставі акта перевірки від 29.08.2014 № 389/308/13-07-22-01-10/37444407 відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання на суму 65726,05 грн.

Податкові повідомлення-рішення від 23.09.2014 № НОМЕР_9 та № НОМЕР_8 відповідачем оскаржено.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 у справі № 813/6918/14 адміністративний позов задоволено повністю та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 23.09.2014 № НОМЕР_9 та № НОМЕР_8.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у Львівській області задоволено, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 у справі № 813/6918/14 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозабезпечення" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань Личаківська ОДПІ виставила відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 25.04.2016 № 1778-23.

Докази, які б підтверджували, що згадана податкова вимога відповідачем оскаржувалась у справі відсутні, відповідно, визначені у ній зобов'язання є узгодженими.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України;

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 цього ж Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Відповідно до ст. 87 цього ж Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Посилання відповідача, що порядок розгляду стягнення податкового боргу з рахунків передбачає звернення податкового органу з поданням в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, а не в порядку позовного провадження, є помилковим, оскільки положення Податкового кодексу України не містять імперативної умови щодо звернення контролюючого органу про стягнення податкового боргу саме в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Більш того, вказана обставина не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 21.01.2016 у справі № К/800/23376/15.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 131031,46 грн є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до пп. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Відповідно до інформації про банківські рахунки, ТОВ "Електрозабезпечення" має відкриті рахунки в установах банку.

З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору не належить стягувати з відповідача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 35, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозабезпечення" (79005, м. Львів, вул. Бузинова, 10, 79069, код ЄДРПОУ 37444407) та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозабезпечення" (79005, м. Львів, вул. Бузинова, 10, 79069, код ЄДРПОУ 37444407) до Державного бюджету України кошти у сумі 131031 (сто тридцять одна тисяча тридцять одна) гривня 46 копійок.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 10.11.2016.