Рішення

від 10.11.2016 по справі 233/4808/16-ц

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/4808/16-ц

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Наумик О.О.,

за участі секретаря Сухоставець Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної медичної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 5 м. Макіївки Донецької області» «про стягнення заборгованості по заробітній платі при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні»,

В С Т А Н О В И В:

28 вересня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунальної медичної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 5 м. Макіївки Донецької області», в якому просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість з оплати праці при звільненні за період з липня 2014 року по березень 2015 року в сумі 38665,58 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з дати звільнення 05.03.2015 р. по дату подання позову до суду за 180 днів в сумі 51259,15 грн., а загалом - 89924,73 грн., пославшись на те, що з 03.01.2012 р. по 05.03.2015 р. вона працювала в установі відповідача медичною сестрою.

Починаючи з липня 2014 року заробітна плата їй не виплачувалася.

05 березня 2015 року вона звільнилася за власним бажанням, але сума остаточного розрахунку при звільненні їй так і не була виплачена.

Згідно з розрахунковими листками відповідача їй було нараховане: - за липень 2014 року суму 4258,83 грн., за серпень 2014 року суму 14368,82 грн., за вересень 2014 року суму 2703,26 грн., за жовтень 2014 року суму 2358,40 грн., за листопад 2014 року суму 2699,04 грн., за грудень 2014 року суму 4880,43 грн., за січень 2015 року суму 2465,60 грн., за лютий 2015 року суму 2465,60 грн., за березень 2015 року суму 2465,60 грн., а загалом - 38665,58 грн.

В порушення вимог ст.116 КЗпТ України відповідач не провів з нею повний розрахунок в день її звільнення 05.03.2015 р. до теперішнього часу, а саме не виплатив їй заборгованість із заробітної плати у розмірі 38665,58 грн. Тож за вимогами ст.117 КЗпП України з відповідача на її користь має бути стягнутий середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який повинен розраховуватися, виходячи з її середньоденного заробітку у розмірі 129,77 грн. помноженого на кількість робочих днів затримки розрахунку.

Позивач, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, надавши суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач, належним чином - через оголошення на сайті суду повідомлений про час та місце розгляду справи, явку представника у судове засідання не забезпечив, тому суд у відповідності до ч.1 ст.224 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній доказів (ухвалює заочне рішення).

Дослідивши докази по справі, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала в трудових правовідносинах з Комунальною медичною установою «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 5 м. Макіївки Донецької області» з 03.01.2012 р. по 05.03.2015 р., де працювала сестрою медичною дільничною. Наказом № 42/174-к від 05.03.2015 р. була звільнена на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням (копія трудової книжки з відповідними записами на а.с.4-5).

За вимогами ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

На день звільнення ОСОБА_1 належала до сплати від Комунальної медичної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 5 м. Макіївки Донецької області» заробітна плата за період з липня 2014 року по березень 2015 року, що підтверджено наданими позивачем копіями розрахункових листів (а.с.6), і що не спростовано відповідачем.

Визначаючи розмір заборгованості, суд виходив з даних за розрахунковими листами, в яких зазначені такі суми:

Липень 2014 року: в графі «банк» - 2489,09 грн., в графі «аванс в банк» - 958,00 грн.;

Серпень 2014 року: в графі «До видачі» - 4496,82 грн., в графі «аванс в банк» - 7316,00 грн.;

Вересень 2014 року: в графі «банк» - 2096,67 грн.;

Жовтень 2014 року: в графі «банк» - 2358,40 грн.;

Листопад 2014 року: в графі «банк» - 1435,57 грн., в графі «банк лікарнян.» - 912,59 грн.;

Грудень 2014 року: в графі «банк» - 4245,98 грн.;

Січень 2015 року: в графі «банк» - 2145,07 грн.;

Лютий 2015 року: в графі «банк» - 2465,60 грн.;

Березень 2015 року: в графі «банк» - 2465,60 грн.

Загальна сума заборгованості складає 33385,39 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, позов в цій частині - частковому задоволенню.

Щодо вимог стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, за положеннями ст.117 КЗпП України обов'язковою умовою для покладання на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014 на території Донецької та Луганської областей розпочато антитерористичну операцію.

Судом встановлено, що КМУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №5 м. Макіївки Донецької області» зареєстровано за адресою: 86114, Донецька область, м. Макіївка, вул. Новобольнична, будинок 1, тобто на території, тимчасово непідконтрольній владі.

Згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно, частина перша статті 9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.

З огляду на неврегульованість трудовим законодавством відносин з приводу відшкодування майнової шкоди, положення цивільного законодавства можуть поширюватися на ці відносини.

Враховуючи позовні вимоги у даній справі, зокрема, вимоги щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто свого роду відшкодування завданої майнової шкоди, що регулюється главою 82 ЦК України, застосуванню підлягають положення цивільного законодавства.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо. (правова позиція викладена в постановах ВСУ 6-2159цс15; 6-364цс16; 6-365цс16).

Загальновідомим фактом, який не потребує доказування є те, що терористичні акти, диверсії, захоплення будівель і споруд, захоплення заручників, блокування і пошкодження об'єктів транспортної системи, відсутність ефективного контролю органів державної влади України в населеному пункті - м. Макіївці Донецької області, де знаходиться установа відповідача, станом на липень 2014 року-березень 2015 року і до теперішнього часу унеможливлюють виконання зобов'язань, зокрема, розрахунки по оплаті праці.

З огляду на наведене, суд дістає висновку про відсутність вини відповідача у затримці виплати належних сум при звільнені у зв'язку із обставинами непереборної сили, що об'єктивно унеможливлювали виконання зобов'язань, передбачених умовами договору обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Так як підприємство знаходиться в зоні антитерористичної операції, на території, тимчасово непідконтрольній владі, про що свідчить витяг із реєстру, то затримка виплати належних позивачеві сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, відбулася не з вини відповідача, а через настання обставин непереборної сили, а тому відсутні передбачені законом підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Таким чином, оскільки не доведено вини підприємства в затримці виплат позивачці належних при звільненні сум, то і відсутні передбачені трудовим законодавством підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В цій частині у задоволенні позову слід відмовити.

За наведених обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 88, 209, 214, 215, 226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунальної медичної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 5 м. Макіївки Донецької області», код ЄДРПОУ 05493361, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість із заробітної плати за період з 07.2014 р. по 03.2015 р. в сумі 33385 (тридцять три тисячі триста вісімдесят п'ять) грн. 39 коп.

В частині вимог стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Комунальної медичної установи «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 5 м. Макіївки Донецької області», код ЄДРПОУ 05493361, судовий збір на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя