Постанова

від 10.11.2016 по справі 803/1582/16

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року Справа № 803/1582/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до приватного підприємства «Цикас Плюс» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - позивач, Луцька ОДПІ) звернулася з позовом до приватного підприємства «Цикас Плюс» (далі - відповідач, ПП «Цикас Плюс») про стягнення податкового боргу у розмірі 245963,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 245963,07 грн.: з яких: 28172,33 грн. - заборгованість по податку на додану вартість; 217790,74 грн. - заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств. Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. Просить стягнути з рахунків ПП «Цикас плюс» на користь держави податковий борг в сумі 245963,07 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, проте подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника Луцької ОДПІ, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.41).

Відповідач заперечень на позов не надіслав, в судове засідання представника не направив, хоча повістка була надіслана рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження ПП «Цикас плюс» та не вручена відповідачу з незалежних від суду причин (а.с.35-40), а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) слід вважати, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, тому судовий розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що ПП «Цикас Плюс» зареєстроване як юридична особа 12.02.2008 року та перебуває на обліку в Луцькій ОДПІ як платник податків, що підтверджується довідкою Луцької ОДПІ про взяття на облік від 19.09.2016 року №1603181402771 (а.с.7), даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.29-31).

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно із пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як передбачено підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 245963,07 грн.: з яких: 28172,33 грн. - заборгованість по податку на додану вартість; 217790,74 грн. - заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств, що підтверджується довідкою про наявність боргу по платежах до бюджету (а.с.8), розрахунком суми боргу (а.с.9-10), зворотнім боком облікової картки по податку на додану вартість (а.с.43), зворотнім боком облікової картки по податку на прибуток приватних підприємств (а.с.44-46).

Заборгованість по податку на додану вартість виникла внаслідок несплати самостійно визначеного платником грошового зобов'язання в розмірі 28000 грн. та 12 грн. згідно з деклараціями з податку на додану вартість від 18.02.2015 року та від 18.03.2016 року відповідно (а.с.11-15), а також згідно з податковим повідомленням-рішенням №0001712202 від 03.03.2014 року, який донараховано штрафні санкції в сумі 170 грн. (а.с.22). Крім того, позивачем нарахована відповідачу пеня в сумі 10,33 грн. згідно з підпунктом 129.1.2 статті 129 ПК України. Водночас, судом встановлено, що відповідачем було сплачено до бюджету суму ПДВ у розмірі 20 грн. Відтак, загальна сума податкового боргу з ПДВ становить 28172,33 грн.

Заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств виникла внаслідок несплати самостійно визначених платником грошових зобов'язань в розмірі 22199 грн. та 195678 грн. згідно декларацій з податку на прибуток підприємства від 28.02.2014 року та від 28.02.2015 року відповідно (а.с.16-21), а також згідно з податковими повідомленнями-рішень №0003531502 від 31.01.2015 року та №0018231503 від 30.09.2015 року, якими донараховано штрафні санкції в сумі 0,60 грн та 20,53 грн. відповідно (а.с.23). Крім того, позивачем нарахована відповідачу пеня в сумі 21,41 грн. згідно з підпунктом 129.1.2 статті 129 ПК України. У зв'язку з наявною сплатою в сумі 123,20 грн. сума боргу склала 217790,74 грн.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України Луцькою ОДПІ сформована та направлена відповідачу податкова вимога від 15.07.2014 року №5376-25 (а.с.24).

Вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу. Доказів добровільної сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктами 95.1, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Про наявність у ПП «Цикас Плюс» відкритих рахунків у банках свідчить довідка Луцької ОДПІ (а.с.8).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог про стягнення з відповідача на користь держави податкового боргу на загальну суму 245963,07 грн.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Приватного підприємства «Цикас Плюс» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ківерцівська, будинок 9Б, код ЄДРПОУ 35750975) на користь держави податковий борг в сумі 245963 (двісті сорок п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят три) грн. 07 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій