Постанова

від 10.11.2016 по справі 803/1580/16

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року Справа № 803/1580/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській областідо Малого приватного підприємства «Бекас» про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі – Луцька ОДПІ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Малого приватного підприємства «Бекас» (далі – МПП «Бекас», відповідач) про стягнення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 120 693,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником загальнодержавних податків та зборів, однак в порушення норм податкового законодавства за МПП «Бекас» рахується заборгованість по орендній платі за землю в сумі 120693,51 грн., з яких 118 026,57 грн. – податкові зобов'язання з орендної плати за землю згідно поданих декларацій за 2015-2016 роки та 2 666,94 грн. – нарахованої пені за затримку строків сплати узгоджених грошових зобов'язань. Вжиті контролюючим органом заходи щодо стягнення податкового боргу, зокрема, надіслання податкової вимоги №12705-23 від 25.09.2015, не спричинили його погашення, а тому позивач просить стягнути вказану суму заборгованості з відповідача.

В судове засідання представник позивача не прибув. Представником Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області 10.11.2016 подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча, відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною шостою статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З врахуванням наведеного, справу судом розглянуто та вирішено на підставі наявних у ній доказів, за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що Мале приватне підприємство «Бекас» зареєстроване як юридична особа 26.07.1993 виконавчим комітетом Луцької міської ради та з 30.08.1994 перебуває на податковому обліку у Луцькій ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області як платник податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 10.11.2016 (а. с. 34-36) та довідкою про взяття на облік платника податків №1603181402777 від 30.09.2016 (а. с. 7).

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Сума грошового зобов'язання, згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Судом встановлено, що станом на 10.10.2016 за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 120693,51 грн., яка виникла внаслідок несплати відповідачем самостійно нарахованих грошових зобов'язань згідно з поданими податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 31.01.2015 (а. с. 11-14) та за 2016 рік від 18.02.2016 (а. с. 15-20).

Наявність податкового боргу підтверджується розрахунком суми податкового боргу Луцької ОДПІ, з якого вбачається, що за МПП «Бекас» рахується заборгованість по орендній платі за землю в сумі 120693,51 грн., з яких 118 026,57 грн. – податкові зобов'язання з орендної плати за землю згідно поданих декларацій за 2015-2016 роки та 2 666,94 грн. – нарахованої пені за затримку строків сплати узгоджених грошових зобов'язань (а. с. 8), зворотнім боком облікової картки платника податків (а. с. 38-41).

З матеріалів справи слідує, що Луцькою ОДПІ в зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу вживались заходи щодо його погашення шляхом надіслання та вручення податкової вимоги №12705-23 від 25.09.2015 в порядку, визначеному статтею 59 ПК України, якою встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Проте, вказані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем.

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку відповідачем також не надано.

Підпунктом16.1.4пункту 16.1статті 16 ПК Українипередбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 46.1статті 46 ПК Україниподаткова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У відповідності до приписів пункту 57.1статті ПК України,платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом287.3 статті287 ПК Українипередбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Проте, доказів сплати самостійно нарахованих грошових зобов'язань згідно з поданими податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) відповідачем не надано.

Згідно з підпунктом 14.1.175пункту 175 статті 14 ПК Україниподатковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом59.1статті 59 ПК Українипередбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 ПК Україниконтролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки за відповідачем рахується податковий борг по сплаті земельного податку, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем суду не надано, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області про стягнення з МПП «Бекас» податкового боргу по сплаті земельного податку в розмірі 120693,51 грн. підлягають до задоволення.

Як передбачено частиною четвертою статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Відтак, сплачений позивачем судовий збір в сумі 1810,40 грн. платіжним дорученням №885 від 26.10.2016 з відповідача стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 17, 41, 94, 128, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків Малого приватного підприємства «Бекас» (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ранкова, будинок 1-а, код ЄДРПОУ 13362408) у банках, що обслуговують такого платника податків, на користь Державного бюджету України податковий борг в розмірі 120 693 (сто двадцять тисяч шістсот дев'яносто три) гривні 51 копійку.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                         О.А. Лозовський