Ухвала

від 04.11.2016 по справі 804/14031/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія УХВАЛА

04 листопада 2016 р. Справа № 804/14031/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. при секретаріЛісна А.М. за участю: представника заявника представника позивача Риженко А.В. Корнійчук А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро заяву представника державного підприємства «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом Східного офісу Держаудитслужби до державного підприємства «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

04.09.2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області з позовом до державного підприємства «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», в якому просила суд стягнути з державного підприємства «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» кошти у сумі 62958,44грн. на реєстраційний рахунок загального фонду державного бюджету №31111090700353, код платежу - 21080500 «Інші надходження», одержувач - Управління ДКСУ у Царичанському районі Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ - 37901650, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО - 805012.

04.11.2015 року у цій адміністративній справі була винесена постанова, якою позовні вимоги задоволені повністю та присуджено до стягнення з державного підприємства «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» кошти у сумі - 62958,44грн. на реєстраційний рахунок загального фонду державного бюджету №31111090700353, код платежу 21080500 «Інші надходження», одержувач Управління ДКСУ у Царичанському районі Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ - 37901650, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО - 805012.

Згодом ухвалою суду від 22.07.2016 року було частково задоволено заяву представника державного підприємства «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та відстрочено виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2015 року по справі №804/14031/15 до 01.02.2017 року.

Також 06.10.2016 року від представника державного підприємства «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» до суду надійшла письмова заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 04.11.2015 року у цій адміністративній справі відповідно до ст.263 КАС України, за якою він просить суд:

- змінити спосіб і порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2015 року по справі № 804/14031/15, а саме зменшити суму заборгованості Управління Держгеокадастру у Царичанському районі Дніпропетровської області перед Державним підприємством «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за договором від 17.09.2013 року № 295 на суму 62958,44грн. шляхом підписання акту звірки за договором та відповідним змінами у фінансовій та бухгалтерській звітності;

- відкликати виконавчий лист від 19.05.2016 року № 804/14031/15 (виконавче провадження № 51323595) з Дніпропетровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що предметом судового розгляду в цій адміністративній справі були результати проведеної зустрічної перевірки виконавця робіт за договором №295 від 17.09.2013 року з інвентаризації земель, який було укладено між ДП «Дніпропетровський інститут землеустрою» (виконавець) та Управлінням Держгеокадастру у Царичанському районі (замовник), а саме з приводу документального підтвердження обсягів та вартості робіт за договором, та встановлено, що індекс інфляції у договорі завищено та сума завищення складає 62958,44грн.

При цьому, представник заявника звернув увагу суду на те, що Управління Держгеокадастру у Царичанському районі як замовник робіт є бюджетною уставною, що фінансується за рахунок Державного бюджету України. А у п. 4.3 договору №295 зазначено, що оплата за виконані роботи проводиться при наявності бюджетного фінансування, відповідно до ст.ст. 48, 51 Бюджетного кодексу України.

Так, станом на 01.10.2016 року замовник робіт в особі Управління Держгеокадастру у Царичанському районі не сплатив суму боргу за договором, у тому числі і частково. А Держбюджетом України на 2016 рік та проектом Держбюджету України на 2017 рік не передбачено коштів за бюджетною програмою з інвентаризації земель. Тобто, станом на 01.10.2016 року Управління Держгеокадастру у Царичанському районі має дебіторську заборгованість перед інститутом землеустрою за договором від 17.09.2013 року № 295, що підтверджується актом звірки з боржником. Майно, на яке може бути накладено стягнення, у підприємства відсутнє.

06.06.2016 року фінансова інспекція звернулася до Дніпропетровського районного відділу державної виконавчої служби із заявою про стягнення з ДП «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» суми боргу 62958,44грн., у зв'язку із чим було відкрито виконавче провадження № 51323595 від 06.06.2016 року.

Постановою державного виконавця від 14.06.2016 року накладено арешт на розрахункові рахунки підприємства на суму 62958,44грн.

Також у провадженні державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження за вимогою Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції про стягнення з ДП «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» суми боргу у розмірі 217000,00грн., суми штрафу та недоїмки за ЄСВ, також виконавче провадження № 51223080 про стягнення з інституту суми боргу за послуги з теплопостачання у сумі 666220,65грн.

На думку заявника, вищезазначені обставини у світлі Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 p. №1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин», у своїй сукупності унеможливлюють виконання рішення суду від 04.11.2015 року у цій адміністративній справі.

Представник заявника під час судового засідання підтримав заявлені вимоги, пояснив обставини справи таким чином, як про це зазначено вище, та просив задовольнити подану заяву у повному обсязі. А також надав додаткові документи на підтвердження своєї позиції щодо неможливості виконання рішення суду та сплати боргу за зобов'язаннями, які виникли між відділом Держкомзему та ДП «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», а саме лист Відділу Держгеокадастру у Царичанському районі Дніпропетровської області від 17.10.2016 року №24-422-99.10-1277/2-16 у відповідь на лист №01-07/1552 від 03.10.2016 року.

Представник позивача заперечував проти задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду. А також надав суду письмове клопотання про здійснення процесуального правонаступництва позивача - Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на його правонаступника - Східний офіс Державної аудиторської служби України.

Враховуючи, що за ст. 55 КАС України суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони її правонаступником, суд вважає за необхідне вирішити заявлене клопотання та замінити первинного позивача його правонаступником. Адже, постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року №266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області була реорганізована шляхом приєднання до Східного офісу Державної аудиторської служби України.

Тому, суд задовольнив заяву представника позивача та замінив первинного позивача - Державну фінансову інспекцію в Дніпропетровській області - її правонаступником - Східним офісом Державної аудиторської служби України.

Також, заслухавши пояснення представника заявника та представника позивача, що брали участь у розгляді заяви, вивчивши доводи заявника, матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що рішення від 04.11.2015 року в адміністративній справі набрало законної сили станом на 05.04.2016 року, та за заявою стягувача - Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області від 01.06.2016 року за вх. №3782 було відкрито виконавче провадження постановою старшого державного виконавця Дніпропетровського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

З метою своєчасного та повного виконання вимог зазначеного виконавчого документа, для недопущення можливості відчуження боржником належного йому майна та у зв'язку із тим, що боржником вимоги виконавчого документа у строк не виконані, державним виконавцем було винесено постанову від 14.06.2016 року про арешт коштів боржника, що містяться на його рахунках у банку.

Слід наголосити на тому, що попередньо ухвалою суду виконання рішення суду було відстрочене до 01.02.2017 року. Водночас заявник просить суд змінити спосіб та порядок його виконання шляхом зменшення суми заборгованості Управління Держгеокадастру у Царичанському районі Дніпропетровської області перед Державним підприємством «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за договором від 17.09.2013 року № 295 на суму 62958,44грн. та підписання акту звірки за договором та відповідним змінами у фінансовій та бухгалтерській звітності та відкликання виконавчого листа від 19.05.2016 року № 804/14031/15 (виконавче провадження № 51323595) з Дніпропетровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Так, відповідно до ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) сторона виконавчого провадження, а також державний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

У ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Аналіз вищевказаних норм чинного законодавства України показує, що для зміни порядку і способу його виконання необхідні такі підстави: обставини, що ускладнюють виконання та обставини, які роблять виконання неможливим. Тобто, за їх наявності закон надає можливість для вжиття адміністративним судом нових заходів, направлених на виконання рішення. І головне, що ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення. Однак, закон не передбачає можливості на стадії виконання рішення суду, що набрало законної сили, змінюючи спосіб і порядок його виконання, фактично змінити суть рішення, що є неприпустимим в силу статті 263 КАС.

Відтак, спосіб і порядок виконання судового рішення як стадії мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. А за заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду заявник фактично просить суд змінити суть судового рішення, яким присуджена до стягнення певна сума грошей, змінити спосіб захисту, передбачений ст. 105 КАС України. Адже зазначена норма містить перелік вимог, які можуть бути заявлені до суду.

Із конститутивних ознак норм ч.1 ст.263 КАС України в поєднанні з адміністративними правовими нормами статей 6, 105, 162 цього Кодексу випливає, що вони гарантують право особи на звернення за захистом їх порушених прав, свобод чи інтересів суб'єктами владних повноважень і визначають підстави, форми та способи захисту цих прав.

Зокрема, у ч.1 ст.6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.4 ст.105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 162 КАС України, за результатами розгляду звернення особи до суду з адміністративним позовом і в разі його задоволення можуть бути прийняті постанови про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Аналізуючи норми ч.1 ст.263 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, можна дійти висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті. Крім того, невиконання рішення суду в силу причин, викладених заявником у своїй заяві, не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки виконання рішення суду ще було відстрочене до 01.02.2017 року та згодом ці обставини можуть відпасти і виплата спірної суми буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.

Аналогічна правова позиція щодо застосування ч.1 ст.263 КАС України, якою передбачено право на звернення в тому числі із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема у постановах від 11 листопада 2014 року (справа № 21-475а14) та від 25.11.2014 року (справа № 21-506а14).

З урахуванням вищевикладених обставин суд доходить висновку, що у задоволенні заяви державного підприємства «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №804/14031/15 слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 263 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви державного підприємства «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі №804/14031/15 відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали складений 09 листопада 2016 року.

Суддя (підпис) В.М. Олійник Ухвала не набрала законної сили 09 листопада 2016 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник