Ухвала

від 10.11.2016 по справі 761/34012/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/3657/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста від 29 вересня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволені клопотання старшого слідчого в ОВС першого відділу першого управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 , погоджене прокурором, який, здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , про арешт майна, виявленого та вилученого 23.09.2016 року в офісному приміщенні Шевченківського відділення № 1 АТ «Райффайзен Банк Аваль» за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 7-7Б.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя врахував порушення слідчим строку подання клопотання до суду, що становить 72 години, а також те, що в поданому клопотанні не усунуто недоліки у повному обсязі, а саме: не надано документів що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження таким майном, та прийшов висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність та необгрунтованіть, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого про накладення арешту на майно вказане у клопотанні.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що твердження слідчого судді про те, що слідчим пропущено строк подання клопотання, що становить 72 години, не відповідає дійсності, оскільки 26.06.2016 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12016000000000015 повернуто прокурору та встановлено строк в 72 години для усунення недоліків, а 29.06.2016, подано нове клопотання з усунутими недоліками, тобто, на думку апелянта, слідчим дотримано вимоги ухвали щодо строків подачі клопотання.

Крім того апелянт стверджує, що твердження слідчого судді про те, що слідчим не надано документів, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження таким майном також не відповідає дійсності, оскільки слідчим долучено лист ГВ КЗЕ ГУ СБ України в м. Києві та Київській області від 24.09.2016 року № 49936, згідно якого зазначені документи, що були вилучені в Шевченківському відділенні № 1 АТ «Райффайзен Банк Аваль» підтверджують протиправну діяльність ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та мають значення для проведення досудового розслідування.

Крім того, прокурор звертає увагу на те, що документи, виявлені та вилучені 23.09.2016 в офісному приміщенні Шевченківського відділення № 1 АТ «Райффайзен Банк Аваль» за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 7-7Б, є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а тому з метою збереження даних речових доказів, на думку апелянта, існує необхідність у їх арешті.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого Головного слідчого управління СБ України знаходяться матеріали кримінального провадження № 22016000000000015, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.02.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

Старший слідчий в ОВС першого відділу першого управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором, який, здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, виявлене та вилучене 23.09.2016 року в офісному приміщенні Шевченківського відділення № 1 АТ «Райффайзен Банк Аваль» за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 7-7Б.

29 вересня 2016 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні даного клопотання.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого, внесеного в межах кримінального провадження №22016000000000015, про накладення арешту на майно, виявлене та вилучене 23.09.2016 року в офісному приміщенні Шевченківського відділення № 1 АТ «Райффайзен Банк Аваль» за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 7-7Б, слідчий суддя, як вбачається з матеріалів провадження, дослідивши матеріали, додані до клопотання, дійшов висновку, що в поданому клопотанні не усунуто недоліки у повному обсязі, а саме: не надано документів що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження таким майном.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо, з огляду на наступні обставини.

КПК України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу.

Як вбачається з клопотання старшого слідчого про арешт майна, метою накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, є забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, якими слідчий його обґрунтовує, вимоги ч. 2 ст. 171 КПК України дотримані.

Так, до клопотання старшим слідчим долучено лист ГВ КЗЕ ГУ СБ України в м. Києві та Київській області від 24.09.2016 року № 49936, згідно якого зазначені документи, що були вилучені в Шевченківському відділенні № 1 АТ «Райффайзен Банк Аваль» підтверджують протиправну діяльність ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та мають значення для проведення досудового розслідування.

Крім того, як вбачається з доданих до клопотання матеріалів, документи, виявлені та вилучені 23.09.2016 в офісному приміщенні Шевченківського відділення № 1 АТ «Райффайзен Банк Аваль» за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 7-7Б, визнані у даному кримінальному провадженні речовими доказами.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що в клопотанні слідчого приведені достатні доводи, підстави та мета для накладення арешту на майно, виявлене та вилучене 23.09.2016 року в офісному приміщенні Шевченківського відділення № 1 АТ «Райффайзен Банк Аваль» за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 7-7Б, та жодних об`єктивних підстав вважати, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Крім того, необхідним буде звернути увагу на те, що 26.06.2016 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12016000000000015 повернуто прокурору та встановлено строк в 72 години для усунення недоліків.

29.06.2016 року старшим слідчим подано нове клопотання з усунутими недоліками.

Враховуючи наведене, підстав вважати строки подачі клопотання слідчим такими, що порушені, колегія суддів не вбачає.

Оскільки слідчим суддею при винесенні оскаржуваної ухвали були допущені істотні порушення кримінального процесуального закону, то ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали про задоволення апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 вересня 2016 року, та накладення арешту на майно, виявлене та вилучене 23.09.2016 року в офісному приміщенні Шевченківського відділення № 1 АТ «Райффайзен Банк Аваль» за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 7-7Б.

До такого висновку колегія суддів приходить з огляду на те, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 вересня 2016 року, якою відмовлено у задоволені клопотання старшого слідчого в ОВС першого відділу першого управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 , про арешт майна, виявленого та вилученого 23.09.2016 року в офісному приміщенні Шевченківського відділення № 1 АТ «Райффайзен Банк Аваль» за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 7-7Б, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС першого відділу першого управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 , погоджене прокурором, який, здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , про накладення арешту на майна, виявлене та вилучене 23.09.2016 року в офісному приміщенні Шевченківського відділення № 1 АТ «Райффайзен Банк Аваль» за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 7-7Б, задовольнити.

Накласти арешт на майно, виявлене та вилучене 23.09.2016 року в офісному приміщенні Шевченківського відділення № 1 АТ «Райффайзен Банк Аваль» за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 7-7Б,

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4