Ухвала

від 08.11.2016 по справі 825/1276/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1276/16 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

08 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Горизонт» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Горизонт» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

в с т а н о в и в:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року позов Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Горизонт» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задоволено повністю, стягнуто з СТОВ Агрофірма «Горизонт» в дохід Державного бюджету України 29576,29 грн. адміністративно-господарських санкцій та 1212,78 грн. пені.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що СТОВ Агрофірма «Горизонт» вживало всіх можливих заходів для виконання нормативу з працевлаштування інвалідів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік форми №10-ПІ, поданого СТОВ Агрофірма «Горизонт» 23 червня 2016 року, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 97 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становить 3 особи. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», становить 4 особи. Середньорічна заробітна плата штатного працівника СТОВ Агрофірма «Горизонт» складає 29576,29 грн. Сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідачем не визначалась.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів, сума адміністративно-господарських санкцій, що підлягає сплаті відповідачем становить 29576,29 грн., сума пені, яку необхідно сплатити - 1212,78 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що відповідачем не виконаний покладений на нього законодавством обов'язок про інформування відповідних органів, які займаються працевлаштуванням інвалідів, про створення робочого місця, що позбавило можливості відповідні органи прийняти міри по працевлаштуванню інваліда у відповідача, а позовні вимоги Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, врегульовані Конституцією України, Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ч.3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В силу ст.19 вищезазначеного Закону виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно ч.2 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частиною 4 ст.20 вищезазначеного Закону передбачено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Таким чином, з огляду на вищенаведені норми, відповідач, як юридична особа, що використовує найману працю, у якої середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», повинен щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Разом з тим, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Згідно ч.ч.1-2 ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, абз.3 п.2 якого визначено, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Форма звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та порядок її подання затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року №316.

Згідно п.2.1 Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

У відповідності до п.3.1.3 розділу ІІІ «Порядок заповнення розділу II форми» у пункті 3 вказується кількість вакансій, на які можуть бути працевлаштовані громадяни, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (відповідно до статті 14 Закону України «Про зайнятість населення»), і за необхідності зазначаються категорії таких громадян.

З аналізу вищевказаних норм чинного законодавства вбачається, що при наявності вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів, тобто громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню відповідно до статті 14 Закону України «Про зайнятість населення», роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації звітність за формою №3-ПН не пізніше 10-ти робочих днів з наступного дня після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дати, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження вжиття залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення відповідачем надано до суду копії звітів за формою №3-ПН, що подавались ним до центру зайнятості протягом 2015 року, а саме 13 січня 2015 року, 02 лютого 2015 року та 05 березня 2015 року, вказані звіти містили одну вакантну посаду підсобного робітника з відміткою «так» щодо укомплектування вакансій за сприяння Державної служби зайнятості України та із зазначенням категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, - інваліди.

Згідно листа Срібнянського районного центру зайнятості від 29 червня 2016 року №02/393, СТОВ Агрофірма «Горизонт» надавало до центру зайнятості інформацію щодо попиту робочої сили (вакансії) для працевлаштування інвалідів 13 січня 2015 року, 02 лютого 2015 року та 05 березня 2015 року, письмова відмова СТОВ Агрофірма «Горизонт» від послуг служби зайнятості до центру зайнятості не надходила, звіти за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» для працевлаштування інвалідів до кінця 2015 року не подавалась.

Наведене також підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №25-23-011/0275, відповідно до якого на час проведення перевірки станом на 26 травня 2016 року звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік СТОВ Агрофірма «Горизонт» до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у встановленому порядку не направлено, при середньообліковій чисельності штатних працівників 97 осіб на протязі 2015 року середньооблікова кількість працівників, які працювали на робочих місцях для працевлаштування інвалідів, становила 3 особи, що є невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Акт перевірки підписаний директором СТОВ Агрофірма «Горизонт» Марченком І.А. без зауважень, матеріали справи не містять і відповідачем не подавались докази щодо непогодження з висновками, викладеними в акті.

У своїх поясненнях апелянт зазначає, що відповідач подавав звіти до Державної служби зайнятості населення, звертався до управління праці та соціального захисту населення, до органів місцевого самоврядування щодо працевлаштування інвалідів, неодноразово подавав оголошення у засоби масової інформації про наявність вакансій для осіб з обмеженими можливостями. Разом з тим, наведене не спростовує неподання СТОВ Агрофірма «Горизонт» до центру зайнятості за місцем реєстрації звітів за формою №3-ПН за період квітень-грудень 2015 року, що позбавило можливості державні органи у відповідності до ст.ст.18, 18 1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» прийняти міри по працевлаштуванню інваліда у відповідача.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про підтвердження наявними у матеріалах справи доказами факту невиконання відповідачем протягом 2015 року вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо працевлаштування інвалідів та невжиття всіх залежних від товариства заходів щодо працевлаштування інвалідів, що призвело до невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів.

Частиною 1 ст.71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Наявні в матеріалах справи докази спростовують доводи апелянта щодо вжиття ним всіх можливих заходів для виконання нормативу з працевлаштування інвалідів з огляду на неподання до центру зайнятості звітів за формою №3-ПН за період квітень-грудень 2015 року, що позбавило центр зайнятості у відповідності до ст.ст.18, 18 1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» можливості здійснити заходи щодо працевлаштування інвалідів, які перебувають на обліку та яким проводиться пошук роботи, робочі місця у відповідача не заповнені інвалідами в нормативі, що визначений чинним законодавством, тому у його діях наявний склад правопорушення, що тягне за собою відповідальність за незабезпечення нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не виконаний покладений на нього законодавством обов'язок про інформування відповідних органів, які займаються працевлаштуванням інвалідів, про створення робочого місця, що позбавило можливості відповідні органи прийняти міри по працевлаштуванню інваліда у відповідача, а тому у відповідності до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» правомірно стягнуто з відповідача адміністративно-господарські санкції за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2015 році та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Горизонт» - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 10 листопада 2016 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.