Рішення

від 11.11.2016 по справі 904/8667/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.11.2016 Справа № 904/8667/16

За позовом публічного акціонерного товариства Акумуляторний завод «Сада» (м. Херсон)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Атомбудгруп» (смт Слобожанське, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості

Суддя: Татарчук В.О.

Секретар судового засідання: Білан О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство Акумуляторний завод «Сада» - звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Атомбудгруп» про стягнення 4912грн - основного боргу, 278,86грн - пені, 54,08грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- позивачем здійснено поставку товару відповідачу згідно з видатковою накладною №5064 від 10.06.2016 на суму 6912грн;

- відповідачем сплачено лише 2000грн і сума основного боргу складає 4912грн, пеня на підставі ч. 6 ст. 231 ГК України - 278,86грн, 3% річних - 54,08грн.

Відповідач відзив на позов не надав.

Сторони не забезпечили явку представників.

Позивач звернувся з клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Так, згідно матеріалами справи, відповідач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Саме за вказаною адресою відповідача направлялись ухвали суду від 06.10.2016 та 20.10.2016.

В судовому засіданні 08.11.2016 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд -

встановив:

В матеріалах справи міститься копія видаткової накладної ПАТ Акумуляторний завод «Сада» №5064 від 10.06.2016.

Згідно з вказаною накладною позивач поставив відповідачу 2 батареї акумуляторні свинцеві стартерні 6СТ-190Аз (4) SADA STANDARD на загальну суму 6912грн.

Наведена накладна містить підписи представників та відтиски печаток ПАТ Акумуляторний завод «Сада» та ТОВ «Атомбудгруп».

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 4912грн - основного боргу, 54,08грн - 3% річних з таких підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як зазначено вище, згідно з видатковою накладною №5064 від 10.06.2016 ПАТ Акумуляторний завод «Сада» поставило ТОВ «Атомбудгруп» батареї акумуляторні на загальну суму 6912грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В пункті 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Оскільки сторонами не було визначено строку оплати, то з урахуванням приписів законодавства, строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Таким чином, строк оплати отриманого товару настав 11.06.2016.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Станом на 11.06.2016 сума основного боргу відповідача складала 6912грн.

22.08.2016 відповідачем було здійснено часткову оплату товару в сумі 2000грн, що підтверджується банківською випискою за період з 22.08.2016 по 22.078.2016.

Таким чином, основний борг відповідача складає 4912грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, сума 3% річних за період з 11.06.2016 по 23.09.2016 складає 54,08грн.

Викладені обставини свідчать про необхідність задоволення позову в частині стягнення 4912грн - основного боргу, 54,08грн - 3% річних.

Підставою для відмови в позовних вимогах щодо стягнення пені в сумі 278,86грн є наступні обставини.

Позивач просить стягнути пеню з відповідача за період з 11.06.2016 по 23.09.2016 у розмірі 278,86грн. Пеня розрахована із застосуванням облікової ставки Національного банку України з посиланням на ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Суд вважає нарахування пені необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Сторони не передбачили умов щодо нарахування пені за порушення строків оплати товару.

Отже, сторони не визначили розмір пені у відсотках, як це передбачено вимогами законів, що не дозволяє суду встановити конкретний розмір пені, що погоджений сторонами та підлягає застосуванню судом у даному випадку.

Слід звернути увагу, що відповідно до вищенаведених положень постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013, стаття 231 Господарського кодексу України передбачає лише порядок формування відповідальності за порушення грошового зобов'язання, а не визначає конкретний розмір такої відповідальності.

Оскільки сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені, то нарахування позивачем пені є неправомірним.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 278,86грн - пені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Атомбудгруп» (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 39125904) на користь публічного акціонерного товариства Акумуляторний завод «Сада» (73000 м. Херсон, вул. Нафтовиків, 15-А, ідентифікаційний код 24962494) 4912грн - основного боргу, 54,08грн - 3% річних , 1304,74грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Атомбудгруп» на користь публічного акціонерного товариства Акумуляторний завод «Сада» 278,86грн - пені.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 11.11.2016.

Суддя В.О.Татарчук