Рішення

від 01.11.2016 по справі 908/2374/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 13/93/16-14/107/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2016 Справа № 908/2374/16

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Біотрейд» (адреса - 49021 м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, б. 135)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Логістік-Схід» (адреса - 71100 м. Бердянськ Запорізької області, вул. Юннатів, б. 10)

про стягнення заборгованості

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача : ОСОБА_2, довіреність № 17 від 07.10.2016р.;

від відповідача : не з'явився;

Суть спору:

08.09.2016р. до господарського суду Запорізької області звернувся Позивач - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Біотрейд» (далі за текстом - ТОВ «Біотрейд») з позовом до Відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Логістік-Схід» (далі за текстом - ТОВ «Логістік-Схід») про стягнення заборгованості.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Серкізу В.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.09.2016р. порушено провадження у справі №908/2374/16, судове засідання призначено на 10.10.2016р.

У зв'язку з закінченням повноважень судді Серкіза В.Г., на підставі розпорядження в.о. керівника апарату господарського суду Запорізької області №П-800/16 від 06.10.2016р. системою документообігу господарського суду здійснено повторний автоматичний розподіл справи між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.10.2016р. справу прийнято до провадження, судове засідання призначено на 10.10.2016р., у сторін витребувано документи, необхідні для розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.10.2016р. розгляд справи відкладено до 01.11.2016р.

В судовому засіданні 01.11.2016р. справу розглянуто, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про час складання повного рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що в порушення умов Договору №Зп-261/14 від 31.12.2014р. Відповідачем своєчасно не оплачено поставлений товар на загальну суму 602 629,07 грн. Оскільки Відповідачем порушено строки виконання грошового зобов'язання, відповідно до діючого законодавства України та умов Договору у Позивача виникає право на стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

В судові засідання 10.10.2016р. та 01.11.2016р. представник Відповідача не з'явився, витребувані судом документи та відзив на позов не надав.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали господарського суду Запорізької області від 08.09.2016р. про порушення провадження у справі та від 10.10.2016р. про відкладення розгляду справи були направлені за адресою місцезнаходження ТОВ «Логістік-Схід» - 71100 м. Бердянськ Запорізької області, вул. Юннатів, б. 10.

Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав ї охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Чисельними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий розсуд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника Позивача особи розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне .

31.12.2014р. між ТОВ «Біотрейд» - Компанія та ТОВ «Логістік-Схід» - Дистрибутор укладено Договір дистрибуції №Зп-261/14 (далі за текстом Договір).

За умовами п. 2.1. Договору Компанія зобов'язується передавати у власність Дистрибутора ОСОБА_3, а Дистрибутор зобов'язується приймати цей ОСОБА_3 та оплачувати, а також здійснювати зберігання, транспортування та реалізацію (продаж) Третім особам в порядку і на умовах, передбачених цим договором та Додатками. Асортимент та ціна ОСОБА_3 погоджуються Сторонами у Специфікації (Додаток до цього Договору).

Згідно п. 5.1. Договору, поставка ОСОБА_3 здійснюється партіями на умовах DDP - назва місця призначення (склад Дистрибутора, що вказаний в Додатку №6 до цього Договору), згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору.

Підтвердженням факту узгодження умов поставки та зберігання, а також дати поставки окремої партії ОСОБА_3 є підписана Сторонами товарно-транспортна накладна (п. 5.3. Договору).

Дитрибутор здійснює оплату ОСОБА_3 за ціною, яка передбачена у чинній Специфікації (Додаток 2 до цього Договору) (п. 6.1. Договору).

Згідно п. 6.4. Договору, Дистрибутор зобов'язується сплатити вартість ОСОБА_3 протягом 1 банківського дня з моменту підписання Сторонами товарної накладної. Оплата здійснюється Дистрибутором шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Компанії.

За умовами п. 11.1, 11.2 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015р. У випадку, якщо за 10 днів до закінчення строку дії Договору жодна із Сторін не заявить про намір припини його дію або змінити його умови, цей Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, при цьому кількість таких продовжень є необмеженою. У такому випадку, укладення додаткової угоди до Договору не є обов'язковим.

Позивачем умови Договору виконано належним чином та поставлено Відповідачеві ОСОБА_3 на загальну суму 602 629,07 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними та актами приймання-передачі, копії яких долучено до матеріалів справи.

При цьому, Відповідач в порушення умов Договору свої зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати виконаних робіт не виконав, у зв'язку з чим на час судового розгляду справи у Відповідача перед Позивачем утворилася основна заборгованість, яка на час судового розгляду справи складає 602 629,07 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

За викладених обставин, суд приходить до переконання, що вимога ТОВ «Біотрейд» про стягнення з ТОВ «Логістік-Схід» на свою користь основної заборгованості в розмірі 602 629,07 грн. підлягає задоволенню.

Разом з цим, посилаючись на порушення Відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, відповідно до діючого законодавства України та умов Договору, Позивач просить стягнути з Відповідача 3% річних в розмірі 12 382,79 грн. та 29 189,54 грн. інфляційних втрат.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» правильність нарахування 3% та інфляційних втрат, судом встановлено, що стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає 12 351,00 грн. 3% річних та 19 189,54 грн. інфляційних втрат.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.

При цьому, Відповідач правом участі в судовому засіданні та правом надання відзиву на позов не скористався.

Таким чином, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Біотрейд» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Логістік-Схід» про стягнення 602 629,07 грн. основного боргу, 12 382,79 грн. 3% річних, 29 189,54 грн. інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Біотрейд» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Логістік-Схід» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Логістік-Схід» (71100 м. Бердянськ Запорізької області, вул. Юннатів, 10, код ЄДРПОУ 3778756) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Біотрейд» (49021 м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, б. 135, код 30502509) 602 629 (шістсот дві тисячі шістсот двадцять дев'ять) грн. 07 коп. основного боргу, 12 351 (дванадцять тисяч триста п'ятдесят одну) грн. 00 коп. 3% річних, 29 189 (двадцять дев'ять тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 54 коп. інфляційних втрат, 9 662 (дев'ять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 54 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 07.11.2016р.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів із дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.