ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" листопада 2016 р. Справа № 918/1016/16
Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Приватного підприємства "Босна"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-литовська медіаційна компанія"
про стягнення заборгованості в сумі 95 630 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Мосійчук А.П., довіреність б/н від 11.10.2016р.
від відповідача -1 - не з'явився;
від відповідача -2 - не з'явився.
В судовому засіданні 07 листопада 2016 року, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
29 вересня 2016 року Приватне підприємство "Босна" (далі - ПП "Босна", позивач) звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-литовська медіаційна компанія" (далі - відповідач-2), в якій просив:
1. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства "Босна" 95 130 грн. основного боргу.
2. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-литовська медіаційна компанія" на користь Приватного підприємства "Босна" 500 грн. основного боргу.
Ухвалою суду від 30 вересня 2016 року позовну заяву від 26.09.2016р. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/1016/16, розгляд якої призначено на 17 жовтня 2016 року.
11 жовтня 2016 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору. (а.с. 28)
Крім того, 11.10.2016р. відповідачем-2 було подано через відділ канцелярії та документального забезпечення суду відзив на позовну заяву №584 від 07.10.2016р. (а.с. 29), в якому останній позов в частині солідарного стягнення із відповідачів 500 грн. визнає та просить розглянути справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-литовська медіаційна компанія".
Ухвалою суду від 17 жовтня 2016 року розгляд справи відкладався у зв'язку із неявкою відповідачів.
07 листопада 2016 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про повернення судового збору. (а.с. 41) Судом дану заяву прийнято до розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні 07 листопада 2016 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач-1 про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте явку свого повноважного представника у призначені судові засідання не забезпечив.
Відповідно до статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Ухвали суду, зокрема, про прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі №918/1016/16 від 30 вересня 2016 року та про відкладення розгляду справи від 17 жовтня 2016 року були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 51400, АДРЕСА_1. (а.с. 2, 39-40) Проте вказані поштові відправлення були повернуті підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення з посиланням на: "за закінченням терміну зберігання". (а.с. 26, 37).
Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач-1 завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання письмових пояснень та документів.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що чергове відкладення розгляду справи спричинить до виходу за межі встановленого статтею 69 ГПК України граничного строку розгляду даного господарського спору, суд не вбачає підстав для чергового відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача-1.
Крім того, відповідач-2 у судове засідання 07.11.2016 року також не з'явився, однак з урахуванням того, що останній у відзиві на позовну заяву №584 від 07.10.2016р. (а.с. 29) просив розглянути справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-литовська медіаційна компанія", суд здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача-2.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій документів поданим учасниками процесу оригіналам цих документів, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
15 серпня 2012 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Постачальник) та Приватним підприємством "Босна" (далі - Покупець) був укладений договір поставки товару №5/2012. (далі - Договір) (а.с. 9)
Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник постачає Покупцю макуху технічну соняшникову (далі - продукція), а Покупець зобов'язаний прийняти продукцію і оплатити її на умовах даного Договору та прийнятих сторонами змін та доповнень.
Договір набуває чинності з моменту підписання повноважними представниками сторін. (п.2.1. Договору)
Договір є чинним до 31 грудня 2012р. включно. Термін дії Договору щорічно продовжується відповідно до п.2.3. Договору. (п.2.2. Договору)
Згідно п. 3.1. Договору Постачальник відвантажує продукцію за цінами, що визначені у рахунку Постачальника і які погоджені з Покупцем не пізніше, ніж за 24 год. до відвантаження продукції.
Відповідно до п.5.1. Договору Покупець зобов'язаний здійснити 100% оплату погодженої партії товару в день завантаження в транспорт Покупця.
Вказаний договір підписаний сторонами, їхні підписи скріплені печатками.
Судом встановлено, що позивачем відповідно до п.5.1. Договору за період серпень-жовтень 2012 року було перераховано 143 810 грн., що підтверджується виписками по рахунку НОМЕР_2. (а.с. 10-14)
Проте, за словами представника позивача, відповідачем-1 на зазначену суму товар йому поставлено не було.
Судом встановлено, що відповідач-1 поставив позивачу макуху технічну на загальну суму 48 180 грн., що підтверджується накладними. (а.с. 15-17)
Як зазначає позивач, станом на момент звернення з позовом до господарського суду Рівненської області, відповідач-1 не здійснив поставку товару на суму 95 630 грн. і в свою чергу, не повернув сплачені за товар кошти. У зв'язку з чим, станом на момент звернення позивача до суду, за відповідачем-1 рахується заборгованість у розмірі 95 630 грн..
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Як встановлено судом між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 665 ЦК України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.
Стаття 669 ЦК України передбачає, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Згідно статті 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
В зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку стосовно передачі товару, вимога позивача про повернення грошових коштів є правомірною.
Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З метою досудового врегулювання спору, 06 липня 2016 року позивач направив на адресу відповідача-1 претензію №41 від 06.07.2016р., в якій останній вимагав повернення суми попередньої оплати в розмірі 95 630 грн.. (а.с. 18, докази направлення (а.с. 19))
Однак, вказана претензія залишена відповідачем-1 без відповіді та належного реагування.
Відтак, враховуючи те, що сума боргу відповідача-1, яка складає 95 130 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на момент прийняття рішення не надала документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Приватного підприємства "Босна" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення вказаної суми, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.
Також позивач просить стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-литовська медіаційна компанія" на користь Приватного підприємства "Босна" 500 грн. основного боргу.
Судом встановлено, що 20 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українсько-литовська медіаційна компанія" (далі - Поручитель) та Приватним підприємством "Босна" (далі - Кредитор) було укладено договір поруки. (далі - Договір поруки) (а.с. 20)
Відповідно до пункту 1.1. Договору поруки, Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Боржник) щодо виконання зобов'язань за договором, визначеним розділом 2 цього Договору (далі - основний договір), а саме: здійснити повернення суми попередньої оплати в розмірі 95 630 грн. згідно основного договору, або на вимогу Кредитора поставити 131 тону макухи технічної соняшникової.
Відповідальність (порука) Поручителя обмежується сплатою суми у розмірі п'ятсот гривень. (п.2.1. Договору поруки)
Під основним договором в цьому договорі сторони розуміють договір поставки товару №5/2012, який укладений між Кредитором (в основному договорі - Покупець) та Боржником (в основному договорі - Постачальник) 15 серпня 2012 року.
Згідно з пунктом 4.1. Договору поруки, договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2017 року.
Договір поруки підписаний сторонами та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.
Умови договору поруки відповідають нормам ст.ст.553-559 ЦК України.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до пункту 2.1. Договору поруки відповідальність (порука) Поручителя обмежується сплатою суми у розмірі п'ятсот гривень. Поручитель - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-литовська медіаційна компанія" зобов'язання щодо повернення суми попередньої оплати на час вирішення спору не виконало, докази суду не надані.
З врахуванням вищенаведеного, позовні вимоги Приватного підприємства "Босна" про солідарне стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-литовська медіаційна компанія" 500 грн. основного боргу підлягають задоволенню.
У відповідності до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (стаття 43 ГПК України).
З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 95 130 грн. основного боргу є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню. Крім того, вимоги позивача про солідарне стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-литовська медіаційна компанія" 500 грн. основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.
Розглянувши заяву представника позивача про повернення судового збору суд зазначає наступне.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Позивач звернувся із майновою вимогою про стягнення заборгованості в сумі 95 630 грн.. Судовий збір, з урахуванням приписів Закону України "Про судовий збір", за її розгляд має становити 1 434 грн. 45 коп., однак Приватним підприємством "Босна" платіжним дорученням №85 від 27 вересня 2016 року сплачено судовий збір в розмірі 1 434 грн. 46 коп..
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Відтак позивачу, на підставі п. 1 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", слід повернути 01 коп. судового збору, у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75 ,81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (51400, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Босна" (33018, м. Рівне, вул. Будівельників, буд. 6-В, код ЄДРПОУ 32745019) основний борг в сумі 95 130 (дев'яносто п'ять тисяч сто тридцять) грн. та 1 426 (одну тисячу чотириста двадцять шість) грн. 95 коп. витрат по оплаті судового збору.
Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (51400, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код, НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-литовська медіаційна компанія" (35306, Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Колоденка, провулок Свободи 3Г, код ЄДРПОУ 39103084) на користь Приватного підприємства "Босна" (33018, м. Рівне, вул. Будівельників, буд. 6-В, код ЄДРПОУ 32745019) основний борг в сумі 500 (п'ятсот) грн..
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-литовська медіаційна компанія" (35306, Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Колоденка, провулок Свободи 3Г, код ЄДРПОУ 39103084) на користь Приватного підприємства "Босна" (33018, м. Рівне, вул. Будівельників, буд. 6-В, код ЄДРПОУ 32745019) 7 (сім) грн. 50 коп. витрат по оплаті судового збору.
Ухвалою суду повернути Приватному підприємству "Босна" (33018, м. Рівне, вул. Будівельників, буд. 6-В, код ЄДРПОУ 32745019) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 01 коп., сплаченого платіжним дорученням №85 від 27 вересня 2016 року (а.с. 8), оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №918/1016/16.
Накази видати після набрання рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 11.11.2016р.
Суддя Політика Н.А.
Віддруковано 4 примірники:
1 - до справи;
2- позивачу рекомендованим (33018, м. Рівне, вул. Будівельників, буд. 6-В);
3- відповідачу-1 рекомендованим (51400, АДРЕСА_2).
4- відповідачу-2 рекомендованим (35306, Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Колоденка, провулок Свободи 3Г).
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2016 |
Оприлюднено | 16.11.2016 |
Номер документу | 62661520 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Політика Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні