Ухвала

від 09.11.2016 по справі 203/7183/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/2191/16 Справа № 203/7183/13-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

скаржника ОСОБА_7 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні, в залі апеляційного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2016 року про залишення без розгляду заяви про повернення майна та документів,-

В С Т А Н О В И Л А:

12 жовтня 2016 року до Апеляційного суду Дніпропетровської області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_7 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2016 про залишення заяви без розгляду.

Згідно зазначеної апеляційної скарги, ОСОБА_7 просить, скасувати ухвалу та вирішити питання про визначення розміру відшкодування шкоди, у зв`язку з незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності.

Свої доводи обгрунтовує тим, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 56 Конституції України, ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянам діями органів, що здійснювали операивно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суд» необгрунтовано залишив без розгяляду його заяву та не повернув майно.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив відмовити в задовольнні апеляційної скарги, скаржника, який просив задовольнити його апеляційну скаргу та повернути майно, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 409 КПК України, підставами для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є:

1) неповнота судового розгляду;

2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження;

3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;

4) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Вказаних порушень судом першої інстанції допущено не було.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дотримався вимог, передбачених ст. ст. 370, 371 КПК України.

Вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2015 року ОСОБА_7 було визнано невинуватим та виправдано у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 березян 2016 вказаний вирок залишено без змін.

Таким чином, на даний час вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2015 вступив в законну силу.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 1176 ЦК України передбачено відшковання шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, пепереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 ЦПК України позови, пов`язані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Отже, на думку колегії суддів апеляційного суду розгляд судом в порядку КПК України заяви ОСОБА_7 в частині відшкодування заробітку та інших грошових доходів втрачених внаслідок затримання та утримання під вартою, судових витрат, інших витрат сплачених через необхідність доведення своєї невинуватості, відшкодування моральної шкоди, завданої через порушення його прав та свобод незаконним проведення процесуальних дій та порушенням кримінальної справи, суперечитиме завданням кримінального судочинства

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_7 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2016 року про залишення заяви без розгляду не підлягає задоволенню виходячи з того, що доводи викладені в апеляційній скарзі засудженого є цілком не обгрунтовані та невмотивовані, а рішення суду першої інстанції ухвалено згідно з нормами кримінального процесуального закону та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, з наведенням в ухвалі належних і достатніх мотивів та підстав, а тому підстави для його скасування відсутні.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. ст. 2, 370, 371, 409 КПК України, ст. ст. 1, 110 ЦПК України, ст. 1176 ЦК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4