Постанова

від 07.11.2016 по справі 820/4495/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"07" листопада 2016 р. № 820/4495/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Хмелівська Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-французьке підприємство "АБС" до Київської міської митниці ДФС про скасування рішення та стягнення надмірно сплачених платежів ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-французьке підприємство «АБС», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому, з урахуванням уточнень просить суд:

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 100260004/2016/000015/2 від 27.07.16, прийняте Київською міською митницею ДФС.

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 100260004/2016/00036, оформлену Київською міською митницею ДФС;

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що Київська міська митниця ДФС, при вирішенні питань розмитнення належного позивачеві імпортованого товару, не погодившись з його задекларованою вартістю, визначила її самостійно у порядку та у спосіб, який позивач вважає протиправним. В результаті позивач був вимушений подати нові митні декларації, зазначивши у них митну вартість імпортованого товару, визначену відповідачем. Товар випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України, у зв'язку з чим позивач поніс зайві матеріальні втрати у вигляді надмірно сплаченого мита та ПДВ.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі викладених у позові фактів і просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Також додаткового пояснив, що сонячні батареї класифікуються по організації атомів кремнію в кристалі сонячного елемента та поділяються на монокристалічні, полікристалічні і аморфні. Вартість перших двох типів сонячних батарей в кілька разів перевищує вартість аморфних. Батареї з аморфного кремнію виходять шляхом «техніки випарної фази». Тонка плівка кремнію при цьому методі просто осідає на несучий матеріал і захищається покриттям, тому такі батареї також називаються тонкоплівковими. Цей метод виготовлення найпростіший і дешевий, проте ефективність батареї значно нижче, ніж в кристалічних батареях. Вказані обставини підтверджуються копією експертного висновку та інформацією, яка розміщена у вільному доступі, наприклад у Вікіпедії.

Вказані обставини відповідач не врахував і визначив вартість аморфних сонячних батарей на рівні з кристалічними. На думку позивача це пов'язано з відсутністю класифікації в базі митниці, але така обставина не може бути підставою для відмови в розмитненні товару за його контрактною вартістю.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі вказавши, що рішення про коригування митної вартості, а також оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, винесені у відповідності до чинного законодавства України та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що 27.07.2016 до митного посту «Східний» була надіслана митна декларація №100260004/2016/232964 з метою здійснення митного оформлення товарів:

« 1.Інвертори, потужністю більш як 7,5кВА:- інвертор для сонячних батарей Inverter ABB PVI 10,0-TL-OUTD - 6шт;- інвертор для сонячних батарей Inverter ABB TRIO 20,0-TL-OUTD - 4шт;- інвертор для сонячних батарей Inverter Powerone TRIO 20,0-TL-OUTD - 2шт;- інвертор для сонячних батарей Inverter Powerone PVI 6000-TL-OUTD-S - 5шт.Торгівельна марка: ABB Країна виробництва:IT Виробник:Asea Brown Boveri Ltd;

2.Інвертори, потужністю більш як 7,5кВА:- інвертор для сонячних батарей Inverter SMA STP 20000TLEE - 6шт. Торгівельна марка: SMA Країна виробництва: DE Виробник: SMA SOLAR TECHNOLOGY AG;

3. Прилади напівпровідникові фоточутливі, включаючи фотогальванічні елементи, зібрані у модуль:- сонячні панелі Solar Panels GS Solar PV Panels G550 Amorphous 50w - 500шт.Торгівельна марка: SOLAR Країна виробництва: CN Виробник: GS-SOLAR COMPANY LIMITED.»

Товар поставляється на територію України з Франції відповідно до зовнішньоекономічного договору від 02.03.2015 № FR-01-2015, укладеного ТОВ СП «АБС» з компанією MICROTEC S.A.R.L. (Французька Республіка) в особі пана ОСОБА_1.

Заявлена декларантом митна вартість товару на умовах поставки EXW-Saint-Etienne визначена ним самостійно із застосуванням основного методу визначення митної вартості товарів на підставі поданих до митного оформлення документів відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України) та становила 0,8845 EUR/кг.

Під час проведення перевірки правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за електронною митною декларацією від 27.07.2016 №100260004/2016/232964, встановлено, що документи подані до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Так, декларантом до митного оформлення подано довідку про транспортні витрати від 25.07.2016 № 689, в якій зазначено що витрати за навантаження понесені продавцем товару.

В специфікації від 06.07.2016 № 3 до зовнішньоекономічного договору (контракту) зазначено, що в ціну товару входить вартість тари, упаковки та маркування.

Відповідно до умов поставки EXW правил Інкотермс-2010 Міжнародної торгової палати продавець не несе витрати на навантаження товару на транспорт, на оплату митних платежів, за митне оформлення товару на експорт. Дані витрати несе покупець.

При визначенні митної вартості товару витрати на навантаження товару на транспорт, на оплату митних платежів, за митне оформлення товару на експорт не додані до ціни товару.

В довідці про транспортні витрати від 25.07.2016 № 689 зазначено недостовірні відомості, які базуються на необ'єктивних даних.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Зазначені документи декларантом до митного оформлення не подавались.

Відповідно до умов поставки EXW правил Інкотермс-2010 Міжнародної торгової палати покупець несе всі види ризиків при транспортуванні товарів з території продавця.

Судом встановлено, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару подано наступні документи:

1)зовнішньоекономічний договір (контракт) від 02.03.2015 № FR-01-2015;

2)специфікація від 06.07.2016 № 3 до зовнішньоекономічного договору (контракту);

3)рахунок-фактура (інвойс) від 06.07.2016 № 1648;

4)довідка про транспортні витрати від 25.07.2016 № 689.

Відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України розмір статутного капіталу ТОВ СП «АБС» становить 5000000 грн.

Розмір внеску пана ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ СП «АБС» становить 1085000 грн. або 21,7% від статутного капіталу.

Відповідно до частини 16 статті 58 Кодексу ТОВ СП «АБС» та компанія MICROTEC S.A.R.L. (Французька Республіка) вважаються пов'язаними між собою особами.

Відповідно до ч. 18 ст. 58 МК України при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1)вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2)митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 Кодексу;

3)митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 Кодексу.

Згідно положень параграфу 4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 (далі - Угода) особи вважаються пов'язаними між собою, зокрема, у разі, коли вони: один з них прямо або опосередковано контролює іншого; обидва прямо або опосередковано контролюються третьою особою; разом вони прямо або опосередковано контролюють третю особу.

Відповідно до параграфу 5 зазначеної Угоди, особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під критерії параграфа 4.

Таким чином відповідачем було зроблено висновок, що декларації митної вартості декларантом заявлено недостовірні відомості.

На підставі вищевикладеного, декларанту було запропоновано надати додаткові документи відповідно до частини 3 статті 53 Кодексу з зазначенням переліку документів в електронному повідомленні, надісланому декларанту ТОВ «Хелльманн Східна Європа», а саме:

1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

4)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларантом надані наступні додаткові документи:

1)копію митної декларації країни відправлення від 08.07.2016 №16FRD0397037141887;

2)прейскурант компанії SOLAR на 8-ми аркушах;

3)проформа компанії SOLAR від 20.05.2016 № 1443 на компанію MICROTEC S.A.R.L.

За результатом аналізу наданих до митного оформлення додаткових документів повідомляємо наступне.

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 06.07.2016 № 1648 компанії MICROTEC S.A.R.L. фактурна вартість товару на умовах поставки EXW-Saint-Etienne становить 0,2066 EUR/Wc.

Відповідно до проформи від 20.05.2016 № 1443 компанії SOLAR фактурна вартість товару на умовах поставки EXW-LaRoche становить 0,20 EUR/Wc.

Відповідно до прейскуранта компанії SOLAR вартість товару становить від 0,25 EUR/Wc (див. 2-ий аркуш).

Як було зазначено відповідачем, вимоги митного органу в частині надання додаткових документів виконано не в повному обсязі, про що декларантом надіслано повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом.

З декларантом проведено консультацію, згідно якої надано можливість довести достовірність задекларованої декларантом митної вартості.

Таким чином, додаткові документи прийнято до уваги Митницею, але вони не використані в якості підтвердження митної вартості.

Враховуючи зазначене, документально не можливо було встановити всіх складових митної вартості товару за наданими документами.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, відповідачем було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю№ 100260004/2016/00036 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100260004/2016/000015/2 від 27.07.2016 року.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Ст. 53 Митного Кодексу України (надалі за текстом - МКУ) визначено перелік обов'язкових документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, якими є:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом кулівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що до вищезазначених митних декларацій, які оскаржуються, на виконання вимог ч. 2 ст. 53 МКУ позивач під час декларування товару надав митному органу всі документи, які підтверджують всі складові митної вартості товару, а саме:

1) картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами;

2) рахунки-фактури (інвойси);

3) транспортна залізнична накладна;

4) зовнішньоекономічний контракт;

5) ветеринарні свідоцтва;

6) інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу);

7) інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу «Екологічний контроль»);

8) інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю);

9) міжнародний ветеринарний сертифікат (компетентний орган країни-експортера);

10) дозволи на ввезення в Україну об'єктів ветеринарно-санітарного контролю;

11) сертифікат про походження товару загальної форми;

12) інші некласифіковані документи - сертифікат якості;

13) банківські документи, що свідчать про своєчасну сплату товару.

Всі ці документи підтвердили, що зазначена позивачем митна вартість товару відповідає дійсному числовому значенню митної вартості ввезених товарів, яка була сплачена позивачем за товар.

Також судом встановлено, що позивач є імпортером приладів напівпровідникові фоточутливих, включаючи фотогальванічні елементи, зібрані у модуль: - сонячні панелі Solar Panels GS Solar PV Panels G550 Amorphous 50w у кількості 500 шт. Торгівельна марка: SOLAR Країна виробництва CN. Виробник:GS-SOLAR COMPANY LIMITED.

Такий товар позивач придбав на території Франції за умовами укладеного контакту FR-01-2015, у MICROTEC S.A.R.L.

Відповідно до п.1 контракту продавець продає, а покупець-позивач покупає на умовах Ex-Work м. Вроцлав, Польща товари згідно з специфікацією, яка є невід'ємною частиною контракту. За Міжнародними правилами перевезення Інкотермс-2010 термін інкотермс, означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Термін EXW «франко-завод», згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів - Інкотермс-2000 означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити перевезення від підприємства продавця до пункту призначення, включаючи вантаження, отримати експортні ліцензії, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника..

Також сторонами визначено, що ціна на товари, зазначена в специфікаціях установлюється в ЄВРО та включає вартість упаковки і маркування.

Зі специфікацій вбачається, що ціна товару складає 10,33 ЄВРО за одиницю.

Позивач і продавці саме в специфікаціях погоджують перелік товарів, що поставляється, їх кількість і ціну, спосіб транспортування, умови поставки, формальні особливості товару (кількість, код згідно міжнародним стандартам, країну виробника, тощо).

Під час здійснення митного контролю позивач подавав до відповідача контракти, специфікації, інвойси, про що свідчать позначки в гр. 44 Вантажної митної декларації № 100260004/2016/000015/2 від 27.07.2016.

Згідно чинного законодавства України, якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні, не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Отже, враховуючи зазначене, у Київської міської митниці ДФС були відсутні підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні методу визначення митної вартості товарів при якому було застосовано інформацію щодо ціни договору щодо подібних (аналогічних) товарів, наявну у митного органу.

Враховуючи вказані обставини, у Київської міської митниці ДФС відсутні підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні методу визначення митної вартості товарів при якому було застосовано цінову інформацію про подібні товари, наявну в митному органі.

Суд вважає за необхідне вказати, що виходячи з роз'яснень наданих Міністерством доходів і зборів України у листі від 07 травня 2014 року № 10441/7/99-99-10-03-01-17 відомості з інформаційних баз даних Міндоходів мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Відносно визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів слід зазначити наступне.

Митним органом не доведено, що неможливо було застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім як за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Проте, відповідачем не надано доказів неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів).

Суд зазначає, що митна вартість товарів підтверджена позивачем всіма необхідними документами, зазначеними у частині 2 статті 53 Митного кодексу України. Крім того, на вимогу митного органу надані додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, а саме за ціною контракту, а саме: прайс-лист.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що у відповідача були у наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Належними документами, наявними в матеріалах справи підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України на підставі контракту.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 Митного кодексу у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Враховуючи встановлені судом обставини, митний орган не навів жодного обґрунтованого пояснення та не надав жодного доказу, які б свідчили про наявні розбіжностей, які не дають можливості підтвердити числові значення складових митної вартості товарів, заявленої позивачем під час митного оформлення, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем своїх дій до суду не надано.

За таких обставин, суд вважає, що рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 100260004/2016/000015/2 від 27.07.2016 року та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 100260004/2016/00036 Київською міською митницею ДФС з порушенням вимог чинного законодавства України, а отже підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-французьке підприємство "АБС" до Київської міської митниці ДФС скасування рішення та стягнення надмірно сплачених платежів - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 100260004/2016/000015/2 від 27.07.2016 року.

Скасувати картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 100260004/2016/00036, оформлену Київською міською митницею ДФС .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі виготовлена 11 листопада 2016 року.

Суддя Спірідонов М.О.