Рішення

від 08.11.2016 по справі 904/8238/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.11.16р. Справа № 904/8238/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ ТМ"

до Комунального підприємства "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпропетровської міської ради

про стягнення 26 618,94 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, дов. № б/н від 06.10.16р.

Відповідача - ОСОБА_2, дов. № 3/685 від 10.10.16р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 2 218,33 грн. - 3% річних, 24 400,61 грн. - збитків від інфляції, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

18.10.16р. від Відповідача надійшов відзив про невизнання позову, мотивований тим, що на момент укладання договору з Позивачем, необхідних спеціалістів у штаті Відповідача не було, тому виконати обумовлені договором роботи без залучення підрядної організації Відповідач не мав можливості. Роботи були виконані та прийняті Відповідачем в повному обсязі, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт від 28.02.14р. Виникнення боргу за договором, зумовлене тим, що після виконання робіт, Відповідачем для належного обслуговування житлового фонду укладено низку договорів з іншими підрядними організаціями, за якими контрагенти вимагали своєчасної оплати за виконані роботи, тому Відповідач здійснював оплату саме за вказаними договорами, а оплату за спірним договором підряду проводив частково. Відповідачем перевірено правильність розрахунків інфляційного збільшення суми боргу та 3% річних, помилок не виявлено, тому вказані суми є обґрунтованими. Стягнення з Відповідача заборгованості може негативно вплинути на стан розрахункової дисципліни з іншими контрагентами, які на даний час виконують поточні ремонти і технічне обслуговування житлового фонду підприємства. З урахуванням наведеного, Відповідач просить суд врахувати вищенаведені обставини та відмовити в позові у повному обсязі.

08.11.16р. від Позивача надійшли письмові пояснення, у яких зазначено, що поточний ремонт другого під'їзду по вул. Комсомольська, буд. 3, включав, зокрема, ремонт штукатурки внутрішніх стін та стелі по каменю та бетону. Відповідно до розділу 2.1. ДБН Д.2.4-11-2000 "Штукатурні роботи", на підставі якого складалася кошторисна документація до Договору, ремонт штукатурки внутрішніх стін та стелі по каменю та бетону включає відбиття старої штукатурки, підготовку поверхонь насічкою та оштукатурювання окремих місць. Згідно з ДБН Д.2.4-11-2000 "Штукатурні роботи" норма будівельного сміття під час виконання такого виду робіт на 100 м 2 відремонтованої поверхні становить 3,38 т, а на 1 м 2 - 0,0338. В акті зазначено, що загальна площа внутрішніх стін та стелі під час виконання поточного ремонту в рамках договору №2014/2/17 від 25.02.14р. становила 29,5 м 2 (27 м 2 - ремонт штукатурки внутрішніх стін по каменю та бетону (позиція 2 в акті) та 2,5 м 2 ремонт штукатурки внутрішніх стель по каменю та бетону (позиція 3 в акті). Таким чином, норма будівельного сміття під час виконання такого виду робіт становить 0,0338х29,5=0,9971т. Таке значення і вказано в акті приймання виконаних будівельних робіт.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.02.14р. сторонами укладено Договір підряду №2014/2/17 (далі Договір), за п.1.1. якого Замовник (Відповідач) доручає, а Підрядник (Позивач) забезпечує відповідно до кошторисної документації та умов цього Договору виконання підрядних робіт з поточного ремонту другого під'їзду по вулиці Комсомольська, будинок 3, що управляються Змовником (далі Роботи).

Відповідно до п.3.1. Договору вартість робіт за Договором складає 29 910,79 грн., у тому числі ПДВ: 4 985,13 грн., що підтверджується договірною ціною та кошторисними документами, які є невід'ємною частиною Договору.

У пункті 13.1. Договору сторонами обумовлено, що приймання-передача закінчених робіт здійснюється відповідно до умов Договору та діючих будівельних норм, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію в межах строку дії цього Договору згідно ДБН та Сніп.

Згідно з п.12.2. Договору Замовник зобов'язаний підписати подані Підрядником акти, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом п'яти днів з дня одержання.

Роботи виконані Позивачем та прийняті Відповідачем без зауважень, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт від 28.02.14р.

Сторони не визначили в Договорі конкретну дату проведення Відповідачем з Позивачем повного розрахунку за виконані роботи.

03.03.14р. Позивачем направлено Відповідачеві претензію з вимогою сплатити заборгованість за Договором у сумі 29 910,79 грн. у строк до 10.03.14р.

У порушення чинного законодавства, станом на 29.08.16р. Відповідач не оплатив вартості договірних робіт, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків за період з 03.03.14р. по 29.08.16р.

На прострочений борг Відповідача, з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України, Позивач нарахував 3% річних - 2 218,33 грн. за період прострочки з 11.03.14р. по 29.08.16р. та збитки від інфляції - 24 400,61 грн. за період прострочки з квітня 2014р. по серпень 2016р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заперечує позов з наведених вище підстав.

Однак, перевіривши доводи сторін, з урахуванням наданих сторонами до матеріалів справи документів, наведених вище, суд не приймає заперечення Відповідача, а погоджується з позицією Позивача.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "ЖИЛСЕРВІС-2" Дніпропетровської міської ради, 49040, м. Дніпро, Запорізьке шосе, 68 (код 32350310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ ТМ", 49000, м. Дніпро, вул. Шинна, б.22 (код 37814055) 24 400,61 грн. - збитків від інфляції, 2 218,33 грн. - 3% річних, 1 378,00 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Г. Юзіков

Повний текст рішення виготовлено