Постанова

від 09.11.2016 по справі 903/510/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 903/510/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі судового засідання Максютинська Д.В

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1-4/332, від 04.11.2016р

відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1 від 18.01.2016р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агропромислова група Пан Курчак на рішення господарського суду Волинської області від 08.09.16р. у справі № 903/510/16 (суддя Дем`як Валентина Миколаївна)

за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Агропромислова група"Пан Курчак"

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю"Холдінгова компанія"Єврохолдінг"

про усунення перешкод у користуванні приміщеннями

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агропромислова група Пан Курчак (надалі - Позивач) звернулось в господарський суд Волинської області з позовною заявою (а.с.3-4) до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Холдінгова компанія Єврохолдінг (надалі - Відповідач), в якій просить зобов'язати Відповідача усунути перешкоди у вільному користуванні приміщеннями частини адміністративно-побутового корпусу А-9 площею 1197,2 кв.м. та приміщенням холу (приміщення 1-1 згідно з технічною документацією), що перебуває у спільному користуванні за адресою: м.Луцьк, вул. Єршова,11, шляхом демонтажу метало-пластикових конструкцій та скляних перегородок у приміщенні холу (приміщення 1-1) в будівлі.

Рішенням господарського суду Волинської області від 08.09.2016 (а.с. 207-210) в позові відмовлено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що Позивач не довів в ході судового розгляду про своє порушене право та в яких межах воно підлягає захисту. Даний висновок суду зумовлений тією обставиною, що Позивач не є власником площі приміщення, на якій проведено перепланування.

Крім того, судом зазначено, що надані позивачем суду докази щодо вчинення перешкод у користуванні нерухомим майном не підтверджують, що перешкоди створені зі сторони саме Відповідача, а також не доведено, яким саме способом вони чиняться.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою (а.с.214-215) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 08.09.2016 року у даній справі скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.

Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що суд першої інстанції прийняв рішення без повного з ясування обставин справи та внаслідок неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зокрема зазначає, що суд необгрунтовано відмовив йому у задоволенні клопотань про витребування доказів, які підтверджують вчинення перешкод Відповідачем, а саме витребування інформації від Комунального підприємства Волинське обласне бюро технічної інвентаризації щодо власника приміщення холу (приміщення 1-1) та витребування інформації від ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Інвестиційна група Глобус про замовника оголошення в мережі Інтернет про передачу в оренду приміщень, що знаходяться на вказаній площі. Вказана інформація є суттєвою для об'єктивного вирішення спору по суті, оскільки рішення безпосередньо впливатиме на права та обов'язки особи - власника приміщення.

Крім того, апелянт вважає, що приймаючи рішення, суд першої інстанції фактично вирішив питання про права і обов'язки осіб, що мають право спільного користування спірним приміщенням, однак дані особи до участі у справі не залучені.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 903/510/16 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. (а.с.212).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 19 жовтня 2016 року на 10.00 год. (а.с. 213).

19.09.2016 р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшов відзив Відповідача на апеляційну скаргу, в якій останній заперечує вимоги апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими, просить залишити рішення господарського суду Волинської області від 08.08.2016 у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (а.с.221-222). При цьому відповідач посилається на недоведеність факту вчинення дій по встановленню торгових точок на площі спільного користування саме відповідачем. Вказує, що позивач є лише співвласником приміщення об'єкта нерухомого майна за адресою вул.Єршова,11, частка майна не встановлена, а між співвласниками даної будівлі відсутній будь-який правочин щодо встановлення порядку користування площами спільного користування.

В судове засідання, що відбулось 19.10.2016 р., з'явився представник позивача, який підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, просив її вимоги задоволити.

Представник відповідача не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням уповноваженого представника у відрядженні (а.с.226-227). Представник позивача в судовому засіданні не заперечив щодо даного клопотання.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 розгляд апеляційної скарги відкладено на 09.11.2016 на 11.00 год. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України. (а.с. 234).

В судовому засіданні, яке відбулось 09.11.2016, представник позивача підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, просив її вимоги задоволити з підстав, наведених у ній.

Представник відповідача заперечує вимоги апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими, просить залишити рішення господарського суду Волинської області від 08.08.2016 у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 18 березня 2004 року ТзОВ «Вортекс» було укладено з ЗАТ «Агроконтракт» договір купівлі - продажу нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_4, зареєстрований за № 531.

Відповідно до п. 1.2. цього договору купівлі-продажу «майно, що відчужується за договором, складається з частини адміністративно-побутового корпусу А-9, а саме: на VII поверсі приміщення з 1-209 по 1-213, з 1-218 по 1-234 - загальною площею 592,5 кв. м.; на VIII поверсі приміщення 1-236, з 1-238 по 1-259 - загальною площею 604,7 кв.м.

В спільному користуванні з Відчужуваним приміщенням перебувають приміщення 1-1, 1-2, 1-30, 1-57, 1-86, 1-120, 1-149, 1-189, 1- 7, 1-237, 1-263 загальною площею 417,7 кв. м.

Згідно до п. 1.3. договору купівлі-продажу адміністративно-побутовий корпус, частина якого відчужується, розташований в м. Луцьку по вул. Єршова, буд. 11. Відповідно до витягу про реєстрацію права власності, виданого КП «ВОБТІ» 06.06.2004 року, за ТзОВ «Вортекс» було зареєстровано право власності на частину адміністративно-побутового корпусу А-9 площею 1197,2 кв.м./ в спільному користуванні 417,7 кв.м.

12.05.2006 року ТзОВ «Вортекс» згідно з протоколом загальних зборів учасників № 3 перейменовано на ТзОВ «Агропромислова група «Пан Курчак» , що підтверджується Статутом ТзОВ «АПГ «Пан Курчак» , відповідно до якого останнє є правонаступником прав та обов'язків ТзОВ «Вортекс» .

За доводами позивача у травні 2016 року ТзОВ «Холдінгова компанія «Єврохолдінг» у приміщенні холу, що згідно з технічною документацією відноситься до місць спільного користування, на першому поверсі будівлі приміщення 1-1 встановило металопластикові перегородки, якими фактично поділено на окремі приміщення та змінено його функціональне призначення. При цьому право власності на вказане приміщення 1-1 за ТзОВ «Холдінгова компанія «Єврохолдінг» не зареєстровано.

01 червня 2016 року ТзОВ «АПГ «Пан Курчак» звернулось до ТзОВ «Холдінгова компанія «Єврохолдінг» з вимогою демонтувати вказані конструкції, оскільки вони створюють перешкоди вільному доступу до приміщень ТзОВ «АПГ «Пан Курчак» , а отже - вільному володінню та користуванню належним ТзОВ «АПГ «Пан Курчак» майном та місцями спільного користування та встановлені без згоди ТзОВ «АПГ «Пан Курчак» на це.

Згідно з технічною документацією на приміщення 1-1 за адресою м. Луцьк, вул. Єршова 11, вказане приміщення є приміщенням спільного користування. Відповідно до правовстановчих документів, на приміщення 7-го та 8-го поверхів, належних позивачу, в спільному користуванні разом з відчужуваними приміщеннями перебуває приміщення 1-1.

Разом з тим, позивач вважає, що оскільки право власності на вказане приміщення 1-1 за ТзОВ «Холдінгова компанія «Єврохолдінг» не зареєстровано, то у відповідача відсутні правові підстави для здійснення йо перепланування, реконструкції, подальшої здачі в оренду. Вважає дії відповідача щодо забудови місць спільного користування є перешкодою для вільного доступу позивача до належних йо приміщень на 7-му, 8-му поверхах, а також перешкоджають вільному користуванню місцями спільного користування, що стало підставою для звернення до суду із позовною заявою.

Розглядаючи позовну вимогу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства та має право звернутися до суду за їх захистом.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дії, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З аналізу вказаної норми вбачається, що вона регулює захист права власності або права користування не в будь-якому випадку, а саме в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником (користувачем) його правомочностей з користування та (або) розпорядження майном.

За змістом ст. 19 Конституції України, ст..14 Цивільного кодексу України, п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 №8 Про незалежність судової влади не допускається постановлення судових рішень, які зобов'язують до вчинення дій, які не є обов язковими для відповідача за законом, а також рішень, які перебачають втручання в компетенцію відповідача. Тобто покладення рішенням суду обов'язку на відповідача вчинити певні дії на користь позивача можливе лише за наявності одночасно двох правових підстав: наявність визначених законом чи договором підстав для зобов'язання вчинення дій та порушення прав позивача їх не вчиненням. За відсутності хоча б однієї з цих правових підстав, вимоги позивача не можуть бути задоволені. Отже, відсутність у відповідача юридичного обов'язку, який випливав би із закону чи договору, або відповідні повноваження здійснювати дії, зобов'язати вчинити які через суд просить позивач, є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог як незаконних.

Тобто позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю, тобто повинні бути наявні факти , що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Згідно п.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , що задоволення позову за рахунок неналежного відповідача може бути підставою для скасування рішення згідно з п.3 ч.3 ст.104 господарського процесуального кодексу України.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, колегія суддів констатує, що подаючи позов до суду та в процесі судового розгляду позивач не довів своє порушене право та в яких межах воно підлягає захисту.

Так, згідно матеріалів справи, а саме технічного паспорта ТзОВ «АПГ «ПАН КУРЧАК» встановлено, що останній є співвласником приміщення - об'єкта нерухомого майна за адресою вул. Єршова,11.

Однак, за вказаною адресою володіють своєю частиною власності ще 11 співвласників, а саме:

- ТзОВ «Діамант Центр» (код ЄДРПОУ 38131372; юр. адреса: 43026, Волинська обл., У . Луцьк, вулиця Єршова, будинок 11);

- ПАТ «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020; юр. адр.: 01133, м.Київ, вул. Щорса, будинок 36-Б);

- Українсько-чеське спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальні «НЕРІС» (код ЄДРПОУ 20136434; юр. адр.: 43026, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Єршова, будн і 11, офіс 412);

- ПАТ «УкрСиббанк» (код ЄДРПОУ 09807750; юр. адреса: 61001, Харківська обл., місто Харі просп. Московський, будинок 60);

- Відкрите акціонерне товариство закритого типу «Укргосптовари (код ЄДРПОУ 01552664, адр.: 43006, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Андрія Марцинюка, будинок 35);

- ТзОВ «ВБЦ Будконтракт» (код ЄДРПОУ 32701647; юр. адр.: 43000, Волинська обл., У Луцьк, вулиця Єршова, будинок 11, офіс 67);

- ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1; юр. адр.: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова,11);

- ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_2; юр. адр.: 43026, Волинська обл., місто Л; АДРЕСА_1);

- ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_3; юр. адр.: 43000, Волинська обл., місто Луцьк. ПотебніАДРЕСА_2);

- ТзОВ «КАДАР ТЕХНО» (код ЄДРПОУ 31881 105; юр. адр.: 43026, Волинська обл., місто І вулиця Єршова, будинок 11);

- ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_4; юр. адр.: 43000, Волинська обл., місто З АДРЕСА_3).

Частка власності кожного з них у майні, що перебуває у спільному користуванні, а саме приміщеннями частини адміністративно-побутового корпусу А-9 площею 1197,2 кв.м. та приміщенням холу (приміщення 1-1 згідно з технічною документацією) не визначена.

Відповідно до інформації комунального підприємства Волинське обласне бюро технічної інвентаризації №1459 від 01.11.2016, яка надана на вимогу Рівненського апеляційного господарського суду, станом на 31.12.2012 право власності на приміщення холу адміністративно-побутового корпусу А-9 (приміщення 1-1), що знаходиться за адресою Волинська область, м.Луцьк, вул.Єршова, 11, зареєстровано за закритим акціонерним товариством Агроконтракт на підставі мирової угоди, яка затверджена ухвалою Луцького місцевого суду від 10.01.2002 за № 568. Дане приміщення згідно договорів є в спільному користуванні інших співвласників даного адміністративного корпусу.

Під час розгляду справи позивачем не надано доказів наявності договору про спільне користування приміщенням 1-1 адміністративного корпусу А-9.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що правові підстави вважати що позивач та відповідач є власниками приміщення, в якому проведено встановлення металопластикових конструкцій, відсутні.

Крім того, позивач, як на підставу своїх позовних вимог, вказує що відповідач є балансоутримувачем вищевказаного приміщення та посилається на договіру № 145-11 ЄХ від 01.10.2011 року, укладений між ТзОВ «АПГ «ПАН Курчак» та ТзОВ «Холдінгова компанія «Єврохолдінг» , згідно якого останнє зобов'язалось надавати послуги утримання приміщення за адресою м. Луцьк, вул. Єршова, 11, у тому числі послуги з прибирання місць загального користування та прилеглої території загальною площею 712,32 м.кв. (а.с.83-84).

Разом з тим, колегія суддів не бере до уваги даний договір як доказ, так як з даного договору не випливає, що приміщення 1-1 перебуває на балансі відповідача та знаходиться в його управлінні.

В судовому засіданні представник товариства стверджує, що з боку підприємства не укладалося ніяких правочинів щодо виготовлення та монтажу даних металопластикових перегородок та не здійснювалося будь-яких оплат за виготовлення та монтаж даних перегородок, а також не проводить будь-яких дій щодо розпорядження даним приміщенням. Дана обставина позивачем не спростована.

Надані позивачем суду докази щодо вчинення перешкод у користуванні нерухомим майном не підтверджують, що перешкоди створені зі сторони саме ТзОВ «ХК «Єврохолдінг» , а також не доведено яким саме способом вони чиняться.

Зокрема, доводи позивача про факт вчинення дій щодо передачі в оренду новостворених приміщень працівником ТзОВ «Холдінгова компанія «Єврохолдінг» ОСОБА_9, які позивач підтверджує листом управління національної поліції у Волинській області № 23055/58/01-2016 від 26.08.2016 р. спростовуються довідкою ТзОВ «ХК «Єврохолдінг» про працівників, які числяться в штаті товариства.

Так, із зазначеної довідки та пояснень відповідача слідує, що у штаті ТзОВ «ХК «Єврохолдінг» відсутній працівник за прізвищем ОСОБА_9, разом з тим, підприємством не видавалося будь-яких доручень на особу з прізвищем ОСОБА_9 щодо представлення інтересів ОСОБА_3, а тому твердження Позивача, що саме працівником ТзОВ «ХК «Єврохолдінг» ОСОБА_9 здійснювалися дії щодо передачі даних приміщень в оренду є хибними та безпідставними.

Позивач не обгрунтував у своїй позовній заяві та не надав суду будь-яких достатніх доказів про те, що саме Відповідач являється власником металопластикових конструкцій, здійснив їх монтаж і здійснює будь-які перешкоди ТзОВ «АПГ «Пан Курчак» у користуванні власними приміщенням.

Позивач під час розгляду справи судом першої інстанції просив витребувати від ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційна група «Глобус» (код ЄДРПОУ 35867786; юр. адреса: 43006, Волинська обл., м. Луцьк, пров. Макарова, буд. 5) письмову інформацію про те, хто є замовником розміщеного в мережі Інтернет оголошення за посиланням: http:globusinvest.com.ua/?page=show_commercial&id=264 про передачу в оренду «бутіків» по вул. Єршова ТРЦ «Глобус» площею 17-32 м2 на першому поверсі; завірену копію договору про надання послуг з розміщення такого оголошення, укладеного ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційна група «Глобус» з цим замовником.

Колегія суддів, проаналізувавши матеріали справи, погоджується із висновком суду першої інстанції про відхилення даного клопотання, оскільки встановлення обставин щодо замовника подачі оголошення не перебуває у прямому зв'язку щодо інформації про особу, яка чинить перешкоди в користуванні майном позивачу.

Отже, ТзОВ «Пан Курчак» подаючи позов ТзОВ «ХК «Єврохолдінг» про усунення перешкод у вільному користуванні приміщеннями частини адміністративно-побутового корпусу А-9 площею 1197,2 кв.м. та приміщенням холу (приміщення 1-1 згідно з технічною документацією), що перебуває у спільному користуванні за адресою: м.Луцьк, вул. Єршова,11, шляхом демонтажу метало-пластикових конструкцій та скляних перегородок у приміщенні холу (приміщення 1-1) в будівлі не надало належних та допустимих доказів в розумінні положень ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження факту чинення перешкод у користуванні майном саме ТзОВ «ХК «Єврохолдінг» , а відтак і про порушення відповідачем його права власності на нежитлові приміщення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.49 ГПК.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Агропромислова група Пан Курчак від 14.09.16р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 08 вересня 2016 року у справі №903/510/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №903/510/16 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.