Рішення

від 17.10.2016 по справі 753/5925/16-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5925/16-ц

провадження № 2/753/4026/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Заболотній Л.Г.

розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Моя фортеця», 3-тя особа: ОСОБА_3 про встановлення факту перебування у трудових відносинах, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації частини втрати заробітної плати, зобов'язання внести запис до трудової книжки, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про встановлення факту перебування у трудових відносинах, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації частини втрати заробітної плати, зобов'язання внести запис до трудової книжки, відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що з 17.05.2012 року ОСОБА_2 було прийнято на роботу до ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Моя Фортеця» на посаду виконроба без укладання письмового трудового договору або угоди. З травня 2012 року по січень 2013 року позивач вчасно отримував заробітну плату, однак з січня 2013 року без повідомлення причин відповідач почав затримувати виплату заробітної плати. У вказаному товаристві позивач працював до 31.01.2016 року та при звільненні виявилось, що відповідач, в порушення вимог трудового законодавства, не вніс жодних записів до трудової книжки, не розрахувався з позивачем в повному обсязі, тому ОСОБА_2 просить встановити факт перебування його у трудових відносинах з відповідачем, зобов`язати останнього внести запис в трудову книжку ОСОБА_2 про трудовий стаж на посаді виконроба з 17.05.2012 року по 31.01.2016 року, стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по невиплаченій заробітній платі за період з 01.01.2013 року по 31.01.2016 року в сумі 134 328 грн., компенсацію частини втрати заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з 01.01.2013 року по 31.01.2016 року, відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 50 084,54 грн. та моральну шкоду в сумі 50 084,54 грн., яку позивач обґрунтовує тим, що залишаючись без засобів для існування та утримуючи хворого батька та людину похилого віку, він не зміг надати йому медичну допомогу, придбати необхідні ліки та батько помер.

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином (а.с.109-110), з заявами чи клопотаннями про неможливість розгляду справи у його відсутність до суду не звертався.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином (а.с.111-112).

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе провести заочний порядок розгляд даної цивільної справи.

Заслухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2012 року ОСОБА_2 було прийнято на роботу до ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Моя Фортеця» без укладання письмового трудового договору або угоди на посаду виконроба, що підтверджується наказом №9-к від 04.06.2013 року (а.с.42).

Судом встановлено, що позивача було фактично допущено до роботи 17.05.2012 року по 31.01.2016 року у ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Моя Фортеця».

Стаття 21 КЗпП України визначає, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України, як правило, трудовий договір укладається в письмовій формі. При укладенні трудового договору з фізичною особою додержання письмової форми договору є обов'язковим. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

На посаді виконроба ОСОБА_2 був допущений до роботи 17.05.2012 року, проводив інструктажі працівників відповідно до журналів «Реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки» (а.с.27-41), «Видачі запобіжних пристроїв та індивідуальних засобів захисту» (а.с.19-26), «Реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці» (а.с.5-18), актами прийому-передачі будівельних площ житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.43-76).

Перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з відповідачем також підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, який працював у ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Моя Фортеця» виконробом з травня по вересень 2014 року, ОСОБА_6, який працював у ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Моя Фортеця» різноробочим з 2013 року по 2014 рік, та ОСОБА_7

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про встановлення факту перебування його у трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Моя Фортеця» з 17.05.2012 року по 31.01.2016 року на посаді виконроба підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Статтею 49 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Таким чином, підлягають також задоволенню вимоги позивача про зобов'язання відповідача внести записи до трудової книжки ОСОБА_2 про прийняття його на роботу та звільнення з роботи.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Як встановлено в судовому засіданні, при звільненні ОСОБА_2 з посади виконроба, відповідач не провів з ним розрахунок по заробітній платі, виплату якої не проводив з 01.01.2013 року. Таким чином, згідно наданого позивачем розрахунку, відповідач має заборгованість перед ОСОБА_2 по виплаті заробітної плати, яка становить 134 328 грн.

Приписами ст. 117 Кодексу законів про працю встановлена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Пункт 20 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.99 визначає, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Пункт 21 вищезазначеної постанови при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 ( 100-95-п ) (з наступними змінами і доповненнями).

Ч. 3 п. 2 Розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 визначає, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 Розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Як стверджує позивач, його заробітна плата за останні два місяці роботи в товаристві становила 4 190,50 грн./місяць. Таким чином, середньоденна заробітна плата становить 199,54 грн., виходячи із розрахунку (4 286 грн. + 4 105 грн.) / (20 дн. (травень) + 22 дн. (червень)) = 199,54 грн., середньомісячне число робочих днів становить 21 днів, відповідно до розрахунку (20 дн. (травень) + 22 дн. (червень)) / 2 = 21 днів.

Отже, середній заробіток за час затримки становить: 251 день (за період з 01.07.2015 року по 01.07.2016 року) х 199,54 грн. = 50 084,54 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам.

Частина 2 ст. 2 вищезазначеного Закону роз'яснює, що під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та ін.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, розмір компенсації за втрату частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, за період з 01.01.2013 року по 31.01.2016 року становить 1 281,80 грн. та підлягає стягненню на користь позивача.

За приписами ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Оскільки вимога позивача про стягнення з відповідача ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Моя фортеця» моральної шкоди частково знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, тому з ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Моя фортеця» на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути 7 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, в іншій частині вказаної вимоги необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України оскільки позов задоволено частково, а позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору, тому з відповідача на користь держави необхідно стягнути 275 грн. 60 коп. судового збору в частині вимог окремого провадження, 1856 грн. 94 коп. судового збору в частині вимог майнового характеру, 551 грн. 20 коп. судового збору в частині вимог немайнового характеру, а всього 2 683 грн. 74 коп.

Керуючись ст. 21, 24, 47, 48, 116, 117, 233 КЗпП України, ст. 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 27, 31, 58, 59, 60, 209, 214-215, 224-226 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Встановити факт перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Моя фортеця», (ідентифікаційний код юридичної особи 35618295), працюючи на посаді виконроба ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Моя фортеця» з 17.05.2012 року по 31.01.2016 року.

Зобов'язати ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Моя фортеця», (ідентифікаційний код юридичної особи 35618295) внести запис до трудової книжки ОСОБА_2 про його трудовий стаж на посаді виконроба ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Моя фортеця» з 17.05.2012 року по 31.01.2016 року.

Стягнути з ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Моя фортеця» на користь ОСОБА_2 134 328 грн. заборгованості заробітної плати, 50 084 грн. 54 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 1 281 грн. 80 коп. компенсації частини втрати заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, 7 000 грн. моральної шкоди, а всього 192 694 грн. 34 коп.

В задоволенні частини позову ОСОБА_2 до ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Моя фортеця», 3-тя особа: ОСОБА_3 про відшкодування 43 084 грн. 54 коп. моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Моя фортеця» на користь держави 275 грн. 60 коп. судового збору в частині вимог окремого провадження, 1856 грн. 94 коп. судового збору в частині вимог майнового характеру, 551 грн. 20 коп. судового збору в частині вимог немайнового характеру, а всього 2 683 грн. 74 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дарницького районного суду м. Києва протягом 10 днів з дня отримання його копії відповідачем.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини заочного рішення через Дарницький районний суд м. Києва.

СУДДЯ: О.М. КОЛЕСНИК