Ухвала

від 09.11.2016 по справі 766/1688/16-к

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/1688/16-к

н/п 1-кп/766/282/16

У Х В А Л А

про відмову в затвердженні угоди про примирення

09 листопада 2016 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

секретар: ОСОБА_2

за участю:

прокурора: ОСОБА_3

представника потерпілого: ОСОБА_4

обвинуваченого: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про примирення у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 11.03.2016 року за №12016230020001042, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Херсона, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, -

в с т а н о в и в:

До Херсонського міського суду Херсонської області з Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області надійшов зазначений обвинувальний акт з угодою про примирення, укладеною між потерпілим ПП «ЄКСІМ» в особі ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 ..

Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 191 КК України як привласнення чужого майна, яке було ввірено особі.

Така ж правова кваліфікація дій обвинуваченого зазначені і в угоді про примирення.

У підготовчому судовому засіданні представник потерпілого та обвинувачений просили затвердити укладену між ними угоду.

Прокурор проти затвердження угоди не заперечив.

Разом з цим, при вирішенні питання про затвердження угоди, судом були встановлені обставини, які перешкоджають затвердженню угоди, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення щодо затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.

Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо, зокрема, умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення (п. 1 ч. 7 ст. 474 КПК України).

З дослідженого у судовому засіданні вироку Цюрупинського районного суду Херсонської області від 03.04.2014 року видно, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше був засуджений цим вироком за ч. 1 ст. 191 КК України на 3 роки обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю. На підставі ст. 75 КК України був звільнений від відбування призначеного покарання з випробування з іспитовим строком на 2 роки з покладенням ряду обов`язків, визначених у ст. 76 КК України.

Відповідно до наданої прокурором ухвали того самого суду від 24.06.2014 року, ОСОБА_5 було звільнено від відбування зазначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» та, відповідно, знято з обліку у Цюрупинському РВ КВІ УДПтСУ в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (згідно довідки від 05.04.2016 року за вих. №23/16/21-842).

У частині 3 ст. 90 КК України визначено, що якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового).

За змістом положень п. 6 ч. 1 ст. 89 КК України, такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені до обмеження волі, якщо вони протягом двох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.

З огляду на наведене, строк погашення судимості обвинуваченого ОСОБА_5 за злочин, за який він був засуджений вироком Цюрупинського районного суду Херсонської області від 03.04.2014 року, мав би сплинути 24.06.2016 року.

Однак, як видно з обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_5 до закінчення цього строку інкримінується вчинення 29.02.2016 року нового злочину, відповідальність за який передбачено ч. 1 ст. 191 КК України.

Проте, така кваліфікація дій ОСОБА_5 не відповідає положенням кримінального закону.

Так, за змістом п. 1 Примітки до ст. 185 КК України, зокрема, У статті 191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений цією статтею.

При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» від 04.06.2010 р. N7, не утворює повторності раніше вчинений злочин, за який особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, засуджено без призначення покарання або зі звільненням від покарання, а також злочин, судимість за який було погашено чи знято.

Отже, оскільки на час вчинення інкримінованих ОСОБА_5 дії він мав не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за аналогічний злочин, його дії мали бути кваліфіковані за ч. 3 ст. 191 КК України за ознакою повторності.

Наведене дає підстави для висновку про те, що визначена у обвинувальному акті та зазначена в угоді про примирення кваліфікація інкримінованих ОСОБА_5 дій є неправильною, що унеможливлює затвердження вказаної угоди судом, а тому відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України кримінальне провадження підлягає поверненню прокурору для продовження досудового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 369, 372, 474 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У затвердженні угоди між потерпілим Приватним підприємством «ЄКСІМ» в особі ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 про примирення від 19.04.2016 р., яка надійшла до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 11.03.2016 року за №12016230020001042, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, - відмовити, кримінальне провадження повернути прокурору для продовження досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1