Постанова

від 14.11.2016 по справі 815/4259/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4259/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючої судді Потоцької Н.В.

за участю секретаря Лопатюк Ю.А.

сторін:

представника позивача Касаткіна І.С.

представника відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства "ДОБРОБУД - ГРАД" до управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства "ДОБРОБУД - ГРАД" до управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №62/1014-4736-16 від 09.08.2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ПП "ДОБРОБУД-ГРАД" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст.2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 65 250,00 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що зважаючи на факт необ'єктивного проведення 29.07.2016 року посадовими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області планової перевірки на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо об'єкта будівництва Нове будівництво спального корпусу на 24 місця в НОТ Політехнік-3 Національного університету Львівська політехніка на вул. Степовій, 3-а в с. Коблеве Миколаївської області , зважаючи на відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого п.8 ч. 3 ст.2 Закону України Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності , існують достатні правові підстави для визнання протиправною та скасування постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області №№62/1014-4736-16 від 09.08.2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки позивачем не вчинялось порушення, за яке встановлена відповідальність згідно п.8 ч.3 ст.2 Закону України Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності .

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих в судовому засіданні поясненнях.

Представник відповідача , проти позову заперечував. В обґрунтування заявленої правової позиції надав до суду письмові заперечення (а/с. 47 - 50), в яких зазначив, що оскаржувана постанова винесена у відповідності з чинним законодавством та з урахуванням всіх фактичних обставин та наявних доказів за результатами проведення планової перевірки позивача.

Крім того, відповідач просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі пункту 6 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України Про затвердження плану перевірок об'єктів будівництва на III квартал 2016 року 29.06.2016 № 411 (додається) на об'єкті Нове будівництво спального корпусу на 24 місця в НОТ Політехнік-3 Національного університету Львівська політехніка на вул. Степовій, 3-а в с. Коблеве Миколаївської області (далі - Об'єкт) в період з 18.07.2016 по 29.07.2016 проведено планову перевірку.

З виїздом на місце 18.07.2016 у присутності директора підрядної організації ПП ДОБРОБУД-ГРАД Касаткіна І. С., особи відповідальної за здійснення технічного нагляду ОСОБА_2 та особи відповідальної за здійснення авторського нагляду ОСОБА_3 розпочато проведення планової перевірки.

Під час перевірки встановлено наступне.

11.05.2016 до Управління замовником будівництва Національний університет Львівська політехніка подано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті Нове будівництво спального корпусу на 24 місця в НОТ Політехнік-3 Національного університету Львівська політехніка на вул. Степовій, За в с. Коблеве Миколаївської області . В зазначеній декларації замовником будівництва наведені наступні данні:

- категорія складності об'єкту - II

- технічний нагляд здійснює - ОСОБА_2, кваліфікаційний сертифікат ІТ № 004885,

- проектна документація розроблена - Проектно-конструкторське об'єднання Політехніка Національного університету Львівська політехніка під керівництвом головного архітектору проекту ОСОБА_4, кваліфікаційний сертифікат серія АА №001146;

- проектна документація затверджена ректором ОСОБА_5, наказ по Національному університету Львівська політехніка від 29.03.2016 № 192-1-10;

- експертиза проекту проведена - експертний звіт філії ДП УКРДЕРЖЕКСПЕРТИЗА у Миколаївській області № 150-0051-16 від 23.03.2016, головний експерт ОСОБА_6, кваліфікаційний сертифікат серія АЕ № 000177;

- відповідальна особа за здійснення авторського нагляду - ОСОБА_3;

- генеральний підрядник - Приватне підприємство ДОБРОБУД-ГРАД , код ЄДРПОУ 37184601;

- земельна ділянка використовувалась для будівництва на підставі - державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 29.03.2000 серія ІІ-МК № 001540, кадастровий номер 4820982200:12:046:0119;

- містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації № 1 від 12.01.2016;

- загальна площа будівлі відповідно до проектної документації - 325,64 кв.м.;

Управлінням було перевірено повноту даних, зазначених у декларації та внесено їх до єдиного реєстру (14.05.2016 № МК 082161350046).

Під час перевірки була надана проектна документація розроблена Проектно-конструкторським об'єднанням Політехніка Національного університету Львівська політехніка під керівництвом головного архітектору проекту ОСОБА_4, кваліфікаційний сертифікат серія АА № 0011464, що була розроблена і передана для виконання будівельних робіт від 06.06.2016, про що свідчать наданий під час перевірки акт Приймання - передачі проектної документації від 06.06.2016 р.

Також під час перевірки встановлено, що підрядною організацією ПП ДОБРОБУД - ГРАД порушено державні будівельні норми та проектні рішення при виконані будівельно-монтажних робіт.

В порушення вимог п. 4.4 ДБН В.2.6-98:2009 та проектних рішень аркушу 8 РП-3497-КБ План монолітно з/б поясу (відм. +2,67). Армування. Специфікація , не забезпечено мінімальний захисний шар для арматури монолітного залізобетоного поясу на відмітці +2,67 в осях 1-8, 8-1, А1-В. В - А1, про що свідчить її оголення.

Відповідно до п. 4.2 ДСТУ Б В.2.7-16-95 Будівельні матеріали. Матеріали стінові кам'яні. Номенклатура показників якості показники якості, в тому числі і естетичні показники (відхилення показників зовнішнього вигляду (тріщини, сколи ребер та граней, відбитість та притупленість кутів і ребер), за таблицею 1 повинні застосовуватись для виробів усіх видів при їх виробництві.

Відповідно до таблиць 2 та 3 заборонено застосування блоків із ніздрюватих бетонів що мають відхилення показників зовнішнього вигляду (тріщини, сколи ребер та граней, відбитість та притупленість кутів і ребер).

Відповідно до п. 4.9 ДСТУ Б В.2.7 -137:2008 Блоки з ніздрюватого бетону. Стінові дрібні значення відхилень геометричних розмірів та форми блоків не повинні перевищувати наведених у таблиці 4.

Відповідно до даних таблиці 4 ДСТУ Б В.2.7-137:2008 Блоки з ніздрюватого бетону. Стінові дрібні відхилення від прямолінійності грані при муруванні на розчині повинна бути не більше 3 мм, відбитість кутів при муруванні на розчині повинна бути не більше двох на одному боці з глибиною до 10 мм, відбитості ребер на одному боці при муруванні на розчині у сумі не більше довжини поздовжнього ребра і глибиною не більше 10 мм.

Фактично встановлено, що під час виконання будівельних робіт на об'єкти використані блоки стінові з ніздрюватого конструкційно - теплоізоляційного бетону, що має відбитості кутів при муруванні на розчині з глибиною більше 10 мм, відбитості ребер на одному боці при муруванні на розчині у сумі більше довжини поздовжнього ребра і глибиною більше 10 мм, тріщини, сколи ребер та граней, відбитость та притупленість кутів і ребер, що є порушенням вимог таблиць 2,3 та п. 4.2 ДСТУ Б В.2.7-16-95 Будівельні матеріали. Матеріали стінові кам'яні. Номенклатура показників якості , таблиці 4 та п. 4.9 ДСТУ Б В.2.7 -137:2008 Блоки з ніздрюватого бетону. Стінові дрібні.

Відповідно до п. 9.4 ДБН А.3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва , контроль якості виконання робіт у процесі виробництва включає вхідний контроль конструкцій, виробів, матеріалів та устаткування, приймальний контроль будівельно-монтажних робіт.

Згідно з п. 9.6 ДБН А.3.1-5:2009 Управління, організація і технологія, будівельного виробництва , під час вхідного контролю конструкцій, виробів, матеріалів і устаткування перевіряється відповідність вимогам робочої документації, паспортам, сертифікатам та іншим супроводжувальним документам.

В ході перевірки встановлено, що під час виконання будівельних робіт на об'єкті Нове будівництво спального корпусу на 24 місця в НОТ Політехнік-3 Національного університету Львівська політехніка на вул. Степовій, 3-а в с. Коблеве Миколаївської області вхідний контроль конструкцій, виробів, матеріалів та устаткування здійснюється з порушенням вимог п. 9.6 ДБН А.3.1-5:2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва - відсутні сертифікати на використані матеріали, зокрема, паспорти на бетону суміш.

Відповідно з п. 9.8 ДБН А 3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва , під час приймального контролю проводиться перевірка якості закінчених будівельно - монтажних робіт відповідальних конструкцій. В усіх випадках забороняється виконання наступних робіт до підтвердження відповідної якості виконання попередніх прихованих робіт та відповідальних конструкцій.

Згідно з п. 9.8.1 ДБН А 3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва приймання прихованих робіт здійснюється комісією з представників будівельно-монтажної організації, технічного нагляду замовника та авторського нагляду.

В ході судового розгляду директор ПП ДОБРОБУД-ГРАД пояснив, що на об'єкті складено 2 акта на закриття прихованих робіт щодо армування фундаментів та армування перекриттів фундаментів.

В ході перевірки встановлено, що на об'єкті відсутні акти на закриття прихованих робіт, які передбачені проектною документацією (арк. 1 проекту 3497-КБ), зокрема: підготовка основи під фундамент із зазначенням розмірів , позначок дна котловану; прийняття змонтованої і підготовленої опалубки.

В порушення вимог п. 9.8 ДБН А 3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва , підрядною організацією ПП ДОБРОБУД-ГРАД виконані роботи з мурування стін першого поверху до підтвердження відповідної якості виконання попередніх прихованих робіт.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011р. №439/2011, Постановою КМ України від 09.06.2014року № 294 Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (Положення про ДАБІ України), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2012р. №148).

Відповідно до положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно із ст. 41 цього Закону, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", позивач є суб'єктом містобудування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок), п.1 якого передбачено, що він визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 Порядку № 553 встановлено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень. Посадові особи інспекцій мають службові посвідчення встановленого зразка, форма якого затверджується Мінрегіоном, а також особистий штамп із зазначенням номера і найменування інспекції, яку вони представляють. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

При цьому суд зазначає, що на відповідача розповсюджується дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Щодо не забезпечення мінімального захисного шару для арматури судом встановлено наступне.

В протоколі та приписі вказано, що відсутній захисний шар для арматури монолітного залізобетонного поясу на відмітці +2,67 в осях 1-8, 8-1, А 1 -В, В-А 1 , що складає 82 метра погонних. Згідно проекту та укладеної арматури діаметром 12 мм її загальна довжина у виробі складає - 328 м/п встановлене вказує на порушення вимог п.4.4 ДБН В.2.6-98:2009 та проектних рішень РП-3497-КБ План монолітно з/б поясу (відм. +2,67). Армування. Специфікація. .

Мінімально захисний шар одиночної арматури був виявлений в 3 місцях по довжині монолітного залізобетонного поясу на відмітці +2,67 в осях А між осями 1-2, по осі 6 між осями А - б окремих стержнів, що складає 2,5 метра погонних. Вказане підтверджується фотофіксацією цих ділянок.

Отже, треба розглядати не повну відсутність захисного шару арматури, а окрему невідповідність конструкції конкретному параметру на окремій ділянці встановленому проектом або нормативним документом.

Захисний шар облаштовується незалежно від функціонального навантаження конструкції. Товщина цього елемента визначається будівельними нормативами.

Цей елемент є прошарком бетонної суміші заданої товщини. Вона локалізується між зовнішніми поверхнями бетонної конструкції і арматури, закладеної в неї і забезпечує багаторічну і успішну експлуатацію об'єкта (фундаменту, стінової конструкції, тротуарної плитки тощо).

Функції захисту:

- забезпечення спільної роботи арматурних елементів і бетону;

- пристрій стиків арматурних елементів;

- анкеровка каркаса;

- усунення негативних впливів, корозії, у тому числі при наявності агресивних середовищ;

- забезпечення вогнестійкості об'єкта бетонування.

В залежності від типу бетонної конструкції і діаметра арматури допускаються відхилення в товщині захисного шару: 3-5 мм рахунок зменшення, 4-8 мм рахунок збільшення

При реалізації будівельних робіт рекомендовано керуватися зазначеними документами.

Документ розроблений у відповідності з обов'язковими вимогами. Він унормовує правила і норми, які пред'являються до проектування і розрахунку конструкцій, заснованих на бетоні та залізобетоні, в тому числі у приватному цивільному будівництві.

СНиП 3 03 01 87.Актуалізована версія нормує вимоги, що застосовуються при зведенні збірних і монолітних залізобетонних, бетонних, сталевих і дерев'яних конструкцій. СНиП 2 03 01 84 трактує правила проектування для такого типу споруд.

Залежність товщини бетонного захисного прошарку від призначення арматури і виду конструкції, зокрема фундаментів, вказана в табличних даних.

При цьому, в процесі експлуатації може статися порушення цілісності захисного прошарку внаслідок:

- посилення навантаження на конструкцію - використання спецтехніки, зведення додаткового поверху;

- вплив природних умов та інше.

Щодо використання стінових блоків та твердження про порушення ДСТУ Б В.2.7-16-95 Будівельні матеріали. Матеріали стінові кам'яні Номенклатура показників якості та таблиці 4 та п.п.4.9 ДСТУ Б В.2.7-137:2008 Блоки з ніздрюватого бетону. Стінові дрібні судом встановлено наступне.

Пунктом 1 Галузь використання ДСТУ Б В.2.7-16 - 95 Будівельні матеріали. Матеріали стінові кам'яні. Номенклатура показників якості (надалі - ДСТУ Б В.2.7-16-95) встановлено, що вказаний стандарт поширюється на кам'яні стінові матеріали, що виготовляються із сировини різних видів, та встановлює номенклатуру показників якості кам'яних стінових матеріалів для застосування при:

- розробленні стандартів,технічних умов та іншої нормативної документації;

- виборі оптимального варіанту нової продукції;

- проведенні сертифікації продукції.

Тобто, цей стандарт поширюється для проведення сертифікації.

Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області в оскаржуваній Постанові №62/1014-4736-16 зазначено про порушення п.п.4.2. та таблиць 2, 3 ДСТУ Б В.2.7-16-95 Будівельні матеріали. Матеріали стінові кам'яні. Номенклатура показників якості .

Відповідно до п.4.2. ДСТУ Б В.2.7-16-95 показники якості, які позначені в таблиці 1 номерами 1.1; 1.2; 1.5 і 2. повинні застосовуватись для виробів усіх видів при їх виробництві та розробці нормативних документів.

Згідно до п. 4.3. ДСТУ Б В.2.7-16-95 показники якості, які позначені в таблиці 1 номерами .1.1: 1.1.5; 1.1.7; 1.2.1; 1.2.4; 1.2.5; 1.5.3, повинні застосовуватись для виробів усіх видів при сертифікації продукції.

Як зазначено в п.4.4. ДСТУ Б В.2.7-16-95 застосовність показників якості, які не вказані в п.п.4.3 для окремих видів виробів при сертифікації продукції, наведена у таблицях 2 і 3.

Отже, вимоги таблиці 2.3 та п.4.2. ДСТУ Б В.2.7.-16-95 Будівельні матеріали. Матеріали стінові кам'яні. Номенклатура показників якості позивачем не порушені, оскільки вказані ДСТУ застосовуються при виробництві виробів, розробці нормативних документів та при сертифікації продукції, а не при виконанні будівельних робіт.

Пунктом 1 ДСТУ Б В.2.7-137:2008 Блоки з ніздрюватого бетону. Стінові дрібні (надалі - ДСТУ Б В.2.7-137:2008) визначено сферу застосування стандарту, зокрема, зазначено, що цей стандарт поширюється на блоки стінові дрібні (далі - блоки) з ніздрюватого конструкційно - теплоізоляційного бетону автоклавного і неавтоклавного тверднення, які:

- виготовляють із застосуванням цементних, вапнякових, шлакових та змішаних в'яжучих, кремнеземистого компонента (пісок природний, золи та інші вторинні продукти промисловості), а також газо- та піноутворювачів;

- випускають партіями за різальною або касетною технологіями;

- використовують у житловому, цивільному та промисловому будівництві для мурування на розчиніабо клеї одношарових і багатошарових зовнішніх стін, внутрішніх стін та перегородок у будинках з неагресивним середовищем і відносною вологістю повітря приміщення не більше 75%. У приміщеннях із вологим режимом на внутрішню поверхню стін із блоків необхідно наносити паро ізолююче покриття відповідно до СНиП ІІ-22.

Згідно п. 1.2 ДСТУ Б В.2.7-137:2008 встановлються технічні вимоги до виробів, методи контролю, правила приймання, вимоги безпеки, вказівки щодо транспортування, зберігання і застосування, а також гарантії виробника.

Відповідно до п. 4.9. ДСТУ Б В.2.7-137:2008 значення відхилень геометричних розмірів та форми блоків не повинні перевищувати наведених у табл.4.

В свою чергу слід звернути увагу на те, що як випливає із змісту п. 4.1. розділу 4 Технічні вимоги ДСТУ Б В.2.7-137:2008, цей розділ встановлює технічні вимоги до блоків, а саме: блоки мають відповідати вимогам цього стандарту, виготовлятися згідно з технологічним регламентом, затвердженим в установленому на підприємстві порядку.

Отже, стандарти встановлені розділом 4, в тому числі, п. 4.9. та таблиця 4 ДСТУ Б В.2.7-137;2008 стосуються технічнихвимог до блоків та стосуютьсясфери діяльності виробника цих блоків, а тому позивач не порушував і не міг порушити при виконанні будівельних робіт ці пункти. Вимоги до правил експлуатації та застосування блоків регулюються розділом 10 ДСТУ Б В.2.7-137:2008, порушення якого при виконанні будівельних робіт відповідачем не виявлено.

Згідно п.9.2 Правила приймання ДСТУ Б В.2.7-137:2008 кількість блоків з відхиленнями розмірів і пошкодженням кутів та ребер, які перевищують зазначені у таблиці 4 показники, не повинні перевищувати в сумі 5% від партії.

Пунктом 9.15. ДСТУ Б В.2.7-137:2008 визначено, що споживач має право проводити перевірку якості блоків із дотриманням вимог цього стандарту.

Як встановлено в ході судового розгляду, а ні в Акті перевірки від 29.07.2016 року, а ні в протоколі про правопорушення у сфері містобудування від 29.07.2016 року, а ні в оскаржуваній Постанові №62/1014-4736-16 не встановлено, що кількість використаних блоків перевищує 5% від збудованого об'єму.

Щодо твердження про те, що роботи з мурування стін першого поверху виконані до підтвердження відповідної якості виконання попередніх прихованих робіт та порушення п.9.8 ДБН А 3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва судом встановлено наступне.

Приписами п.9.8 ДБН А 3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва під час приймального контролю проводиться перевірка якості закінчених будівельно-монтажних робіт та відповідальних конструкцій. У всіх випадках забороняється виконання наступних робіт до підтвердження відповідної якості виконання попередніх прихованих робіт та відповідальних конструкцій. Приймання прихованих робіт здійснюється безпосередньо перед виконанням наступних робіт, які їх закривають, про що складається акт за формою, наведеною в додатку К. Приймання здійснюється комісією з представників будівельно-монтажної організації, технічного нагляду замовника та авторського нагляду (п.9.8.1. ДБН А 3.1-5-2009).

Всі акти на приховані роботи відповідно до арк. 1 проекту 3497 були підписані в процесі виконання робіт, вони частково знаходилися в офісі ПП Добробуд-Град . В процесі проведення перевірки директор ПП Добробуд - Град узгодив з інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївської області ОСОБА_8, що деякі акти, сертифікати він на перевірку не взяв та надасть їх пізніше.

09.08.2016 року вказані акти на приховані роботи передані, але відповідач реєструвати відмовився.

Отже, при винесенні Постанови №62/1014-4736-16 відповідачем не враховано наявність складених та підписаних актів на приховані роботи та безпідставно зазначено про порушення п.9.8 ДБН А 3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва .

Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, застосування правила про пріоритет норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням може бути здійснене також шляхом використання практики Європейського суду з прав людини.

Так, у справі "Новоселецький проти України" (Novoseletskiy v. Ukraine), рішення від 22 лютого 2005 р., заява № 47148/99 ЄСПЛ розглядав позитивні зобов'язання за ст. 8 Конвенції та ст.1 Першого Протоколу. Зокрема, ЄСПЛ зазначив: Якщо розглядати справу зі сторони позитивного зобов'язання з боку держави або з огляду виправдання втручання державної влади відповідно до пункту 2, то є очевидним, що принципи, які застосовуються є достатньо суміжними. В обох випадках необхідно звернути увагу на дотримання справедливої рівноваги між конкуруючими інтересами осіб і суспільства в цілому. Більше того, навіть для позитивних зобов'язань, які випливають з пункту 1, випадки, перераховані в пункті 2, можуть відігравати деяку роль при пошуку бажаної рівноваги (див. Морено Гомес п. Іспанії, N 4143/02, п. 55, рішення від 16 листопада 2004р.).

У кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права, Суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (див. Рішення Спорронг та Лонрот п. Швеції , рішення від 23 вересня 1982, серія A N 52, стор. 26, п. 69).

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Крім того, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20.01.2012 року "Рисовський проти України" зазначив, що ризик будь - якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи.

Розглядаючи цю справу, Європейський суд зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Це є "гарантією стабільності суспільних відносин", яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, тому саме на державний орган покладається обов'язок виправити свої помилки.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 62/1014-4736-16 від 09.08.2016 року.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.

.