Постанова

від 04.05.2007 по справі 20-11/255-3/375

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-11/255-3/375

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 24 квітня 2007 року  

Справа № 20-11/255-3/375

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

секретар судового засідання                                                                      

за участю представників сторін:

позивача:  Мирошниченко В.Є, довіреність б/н від 04.12.2006,

відповідача: Савельєва В.В., довіреність № 422/10-0 від 25.01.2006,

                    Прівалов Є.О., довіреність № 6215/10-0 від 26.09.2006,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГОР-нова компанія" на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя  Гоголь Ю.М.) від 1 лютого 2007 року у справі №20-11/255-3/375

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "ГОР-нова компанія" (пр. Перемоги, 45-а,Севастополь,99023)

до           Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Гер. Севастополя, 74,Севастополь,99001)

про визнання недійсним рішення податкового органу

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства зі штрафними санкціями у загальній сумі у загальній сумі 58.542,60грн.

Позов обґрунтований тим, що отримані позивачем як комісіонером кошти від продажу алкогольних напоїв не є виручкою позивача, а тому у позивача не було об'єкту оподаткування вказаним збором.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що позивач реалізовував алкогольні напої, у тому числі як комісіонер, але збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства не нараховував та не сплачував, податкову декларацію з цього збору до податкового органу не надавав, податковим органом з отриманої позивачем виручки (коштів від продажу алкогольних напоїв) нарахований збір та застосовані штрафні санкції за заниження податкового зобов'язання та за ненадання податкової декларації.

Постановою місцевого господарського суду у позові відмовлено з тих підстав, що отримані позивачем від продажу алкогольних напоїв кошти є виручкою позивача, а тому позивач був зобов'язаний  нараховувати і сплачувати збір, подати до податкового органу декларацію.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду  першої інстанції, позов задовольнити, вважаючи що отримані від продажу алкоголю кошти не є виручкою позивача –комісіонера.

З заперечення на апеляційну скаргу слідує, що відповідач зі скаргою не згодний з тих підстав, що отримані позивачем кошти є виручкою позивача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представники відповідача підтримали доводи заперечення на апеляційну скаргу.

На підставі статей 184, 195, 196, 198 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 106-107, 111-127),  розглянув справу і встановив  наступне.

22 вересня 2006 року керівником Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя Купченко І.Г. на підставі акту перевірки №504\10\23-123\32506201\169 від 18 вересня 2006 року прийнято податкове повідомлення-рішення  №0001052310\0 про визначення позивачу податкового зобов'язання зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у сумі 53.066грн. і штрафних санкцій –5.476,60грн., усього 58.542,60грн. (а.с. 10).

З вказаного акту позапланової, документальної перевірки (а.с.5-11) вбачається, що позивач не подав до контролюючого органу розрахунок збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства  за липень 2006 року,  у цьому місяці отримав від продажу власних алкогольних напоїв 2.514.400грн., як комісіонер 2.792.200грн., однак збір у сумах 25.144грн. і 27.922грн. з цих отриманих коштів (виручки) позивач не сплатив.

Позивач не оспорює наведених у акті перевірки обставин, але вважає, що отримані ним як комісіонером кошти не є його виручкою, а тому він не був зобов'язаний до сплати збору з 2.792.200грн. Однак податкове повідомлення-рішення оскаржено у повному обсязі, тому що податковим органом не відокремлені суми збору з операцій продажу власної алкогольної продукції і продукції, яка продана у межах договору комісії, хоч 28 серпня 2006 року позивач сплатив до бюджету збір у сумі 25.144грн. за липень 2006року, тобто з виручки від продажу власної продукції  (а.с. 48).  

З договору комісії №90 від 1 вересня 2005 року слідує, що позивач як комісіонер зобов'язався перед державним підприємством „Севастопольський виноробний завод”  - комітентом,  продати виноробну продукцію (а.с. 47).

Згідно з ліцензією строком дії з 26 серпня 2003 року до 26 серпня 2008 року позивачу надано право оптової торгівлі алкогольними напоями (а.с. 49).

Акт здачі-приймання наданих послуг, податкові накладні (а.с. 114-127) свідчать про те, що позивач у липні 2006 року надав державному підприємству „Севастопольський виноробний завод” послуги за договором комісії та придбав у цього заводу товар (алкогольні напої).

Згідно зі статтями 1-3 Закону України „Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства” N587-XIV від 9 квітня 1999 року (зі змінами) платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво; об'єктом оподаткування є виручка, одержана від реалізації у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива; ставка збору становить один відсоток від об'єкта оподаткування.

Однак ні вказаний Закон, ні Порядок справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України  N587 від 15 липня 2005 року не визначають поняття виручки від реалізації у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива.

Разом з цим, діюче законодавство надає поняття виручки.

Так, з пункту 13 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №87 від 31 березня 1999 року (із змінами і доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 року за N397/3690, пункту 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (у редакції Указу Президента N 746/99 від 28 червня 1999 року, із змінами) та підпунктом 6.2 пункту 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України N290 від 29 листопада 1999 року (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві  юстиції України 14 грудня 1999 року за N860/4153, слідує, що не є виручкою від реалізації продукції як доход суб'єкта підприємницької діяльності отримані комісіонером кошти, такі кошти є виручкою комітента.

Таким чином, кошти, отримані комісіонером від реалізації алкогольних напоїв та пива не є виручкою комісіонера. Такі кошти обліковуються як виручка комітента. Отже, при реалізації алкогольних напоїв та пива за договором комісії платником збору є не комісіонер, а комітент.

Про що раніше було вказано у пункті 2 Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N1170  від 29 червня 1999 року, та у податковому роз'ясненні „Щодо сплати збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №416 від 2 вересня 2003 року, які втратили чинності на підставі постанови Кабінету Міністрів України №587 від 15 липня 2005 року та наказу Державної податкової адміністрації України N360 від 27 червня 2006 року.

Однак таке скасування Порядку та податкового роз'яснення не спростує норм, що є у вище вказаних Положенні (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" та Положенні (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", які розуміють під виручкою кошти, отримані від продажу власної продукції.

У зв'язку з чим, апеляційний господарський суд вважає, що з отриманих позивачем як комісіонером коштів у сумі 2.792.200грн. він не був зобов'язаний сплачувати збір, ці кошти не є виручкою (об'єктом оподаткування) позивача.

Разом з тим, не має підстав для повного задоволення позовних вимог. Тому, що позивач отримав кошти від продажу власної алкогольної продукції (виручку) у сумі 2.514.400грн., з яких був зобов'язаний сплатити збір та був зобов'язаний подати до податкового органу розрахунок (податкову декларацію). Але цього не зробив. У зв'язку з цим податковим органом правомірно, на підставі підпункту „а” підпункту 4.2.2 і підпункту 17.1.1 Закону України  „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” N2181-III від 21 грудня 2000 року (із змінами) донарахований податок у сумі 25.144грн., застосовані штрафні санкції у розмірі 25% від суми заниження податкового зобов'язання та застосовані штрафні санкції у сумі 170грн. за неподання декларації.

На підставі вказаного, апеляційна скарга і позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судове рішення –скасуванню, через його прийняття з порушенням норм матеріального права.

Керуючись статтями 195, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГОР-нова компанія" задовольнити частково.

Постанову  господарського суду міста Севастополя від 1 лютого 2007 року у справі № 20-11/255-3/375 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції У Нахімовському районі міста Севастополя №0001052310\0 від 22 вересня 2006 року про визначення товариству з обмеженою відповідальністю "ГОР-нова компанія" податкового зобов'язання зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у сумі 53.066грн. і  штрафних санкцій –5.476,60грн., усього 53.066грн., визнати недійсним у частині  збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у сумі 27.922грн. і  штрафних санкцій –2.792,20грн., усього 30.714,20грн.

У решті позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України  на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГОР-нова компанія" (99023, Севастополь, пр. Перемоги, 45-а, код 32506201) у сумі 1,70грн.

Господарському суду міста Севастополя надати виконавчий документ.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може буди оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.                              

Головуючий суддя                                                  

Судді