Рішення

від 07.11.2016 по справі 906/977/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" листопада 2016 р. Справа № 906/977/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- дов. від 02.11.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2- начальник відділу Держгеокадастру у Баранівському районі Житомирської області (наказ № 1251-то від 29.09.2015р.)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання "Будпластик"

до Відділу Держгеокадастру у Баранівському районі Житомирської області

про стягнення 120199,20 грн.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 120199,20 грн., з яких 69600,00 грн. - основний борг; 45031,20 грн. - інфляційні нарахування; 5568,00 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду від 03.10.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.10.2016.

17.10.2016 суд своєю ухвалою розгляд справи відклав на 01.11.2016.

В судовому засіданні від 01.11.2016 в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 07.11.2016.

07.11.2016 на адресу суду позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, зі змісту якої вбачається, що позивач відмовляється від позову в частині стягнення з відповідача 45031,20 грн. інфляційних та 5568,00 грн. 3 % річних (а.с. 139-140).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 69600,00 грн. заборгованості підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Разом з тим в судовому засіданні представник позивача пояснив, що заява про зменшення розміру позовних вимог фактично є заявою про відмову від позову, про що подав відповідну заяву (а.с. 142).

Підтримав подану 07.11.2016 заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 45031,20 грн. інфляційних та 5568,00 грн. 3 % річних. Вказав, що наслідки відмови від позову позивачу відомі.

Дослідивши подану позивачем заяву та заслухавши представника позивача суд дійшов висновку, що фактично позивачем подано заяву про відмову від позову в частині стягнення 45031,20грн. інфляційних та 5568,00 грн. 3 % річних.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, відмовитись від позову.

Частинами 1, 2, 4 статті 78 ГПК України передбачено, що відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Суд роз'яснив представнику позивача наслідки відмови від позову. Представник вказав, що наслідки відмови від позову позивачу відомі.

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що дії позивача не суперечать вимогам чинного законодавства і не порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, тому приймає відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача 45031,20грн. інфляційних та 5568,00 грн. 3 % річних.

Представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у письмовому відзиві (а.с. 67).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Наказом Державного агенства земельних ресурсів України від 01.10.3015 № 471 "Про реорганізацію Відділу Держземагенства у Баранівському районі Житомирської області", відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", постанов КМУ від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 20.10.2011 № 1074 "Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади", від 14.01.2015 № 5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" наказано реорганізувати Відділ Держземагенства у Баранівському районі Житомирської області шляхом приєднання до Відділу Держгеокадастру у Баранівському районі Житомирської області згідно з додатком 1.

Відповідно до наказу Державного Агенства земельних ресурсів України "Про затвердження передавальних актів територіальних органів Держземагенства Житомирської області" наказано затвердити, зокрема, передавальний акт Відділу Держземагенства у Баранівському районі Житомирської області (а.с. 91-93).

Згідно Передавального акту, затвердженого Наказом Державного агенства земельних ресурсів України від 28.12.2015 № 232 Відділ Держгеокадастру у Баранівському районі Житомирської області є правонаступником по всіх майнових правах та обов'язках Відділу Держземагенства у Баранівському районі Житомирської області, якому передано до обліку кредиторську заборгованість, касові та фактичні видатки, залишки по головній книзі та кадрова архівна документація (96-101).

Відтак, позивач звернувся з даним позовом до Відділу Держгеокадастру у Баранівському районі Житомирської області як правонаступника Відділу Держземагенства у Баранівському районі Житомирської області

15.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання "Будпластик" (позивач, виконавець) та Відділом Держземагенства у Баранівському районі Житомирської області, правонаступником якого є Відділ Держгеокадастру у Баранівському районі Житомирської області (відповідач, замовник) укладено договір № 3 на складання технічної документації із землеустрою щодо проведення робіт з інвентаризації земель з додатками № 1, № 2, № 3 та № 4 від 15.10.2013р. (а.с. 11-22).

За умовами п. 1.1 договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по виконанню протягом 2013 року робіт із складання технічної документації із землеустрою щодо проведення робіт з інвентаризації земель на території Баранівського району Житомирської області.

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що загальна вартість робіт за цим договором становить 99600,00 гривень (Дев'яносто дев'ять тисяч шістсот грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ - 16600,00 гривень (Шістнадцять тисяч шістсот грн. 00 коп.).

Загальна вартість робіт визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (додаток 3), що складається на підставі погодженого сторонами кошторису на виконання робіт (додаток 4).

Відповідно до п. 2.2. Договору (з урахуванням додаткової угоди №1 до договору № 3 від 15.10.2013) оплата робіт здійснюється шляхом перерахування вартості фактично виконаних робіт, визначених у акті здавання-приймання, із зазначенням кількості та площі проінвентаризованих земельних ділянок та кількості переданих документацій із землеустрою, в межах фактичних надходжень на реєстраційний рахунок за бюджетною програмою 280030 "Проведення земельної реформи" на 2013 рік" .

Приписами п. 3.1 передбачено, що акти здавання-приймання виконаних робіт підписуються сторонами за результатами приймання затвердженої документації із землеустрою по окремим сільським радам.

Після завершення робіт виконавець передає замовнику акт здавання-приймання робіт у 2-х примірниках, 3 комплекти документації із землеустрою та інші матеріали, передбачені технічним завданням і умовами договору.

Відповідно до п. 9.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 20 грудня 2013 року або до повного виконання сторонами зобов'язань.

На виконання умов договору, 05.12.2013 сторонами підписано акт здавання-приймання робіт по договору № 3 від 15.10.2013р., відповідно до якого сторони погодили, що роботи виконані повністю і відповідно до умов договору. Вартість робіт склала 99600,00 грн. (а.с. 28).

Крім того, 15.12.2013 сторонами підписано акт приймання-передачі документації до Державного фонду документації із землеустрою (а.с. 29).

24.12.2013 відповідачем було здійснено часткову оплату за отримані від позивача послуги за договором в сумі 30000,00 грн. (а.с. 32).

22.07.2014 позивач направив на адресу відповідача претензію за № 77, відповідно до якої просив перерахувати заборгованість за договором № 3 від 15.10.2013 в сумі 69600,00грн.(а.с. 24-26).

У відповідь на вищезазначену претензію відповідач своїм листом № 2777/01/01-20 від 29.07.2014 повідомив позивача про відмову в задоволені претензії та вказав, що відповідно до п. 2.2. договору оплати робіт мала здійснюватись в межах фактичних надходжень на реєстраційний рахунок за бюджетною програмою 2803030 "Проведення земельної реформи " на 2013р.

Зазначив, що у 2013 році за даною бюджетною програмою до відділу надійшло 30000,00 грн., які повністю були перераховані виконавцю. В подальшому в 2013 та 2014 роках на реєстраційних рахунок відділу за бюджетною програмою 2803030 "проведення земельної реформи" кошти не надходили, тому підстави для сплати позивачу 69600,00 грн. відсутні (а.с. 27).

01.12.2014 та 12.11.2015 сторонами підписано акти звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами, з яких вбачається, що відповідач погодив суму заборгованості перед позивачем в сумі 69600,00 грн. (а.с. 30,31).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, у останнього за надані позивачем послуги утворилась заборгованість в сумі 69600,00грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що відділ Держгеокадастру у Баранівського районі Житомирської області є державною установою, що 100% фінансується з державного бюджету.

Вказує, що згідно з ч. 2 пункту 2.2 договору №3 від 15.08.2013 на складання технічної документації із землеустрою щодо проведення робіт з інвентаризації земель, оплата робіт проводить в межах фактичних надходжень на реєстраційний рахунок за бюджетною програмою 2803030 "Проведення земельної реформи" на 2013р.

Вважає, що оскільки на рахунок за бюджетною програмою 2803030 "Проведення земельної реформи" кошти з Державного бюджету не були передбачені, відповідач не зобов'язаний сплачувати позивачу 69600,00 грн. заборгованості.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 3 від 15.10.2013 на складення технічної документації із землеустрою щодо проведення робіт з інвентаризації земель, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивачем, на виконання умов договору були надані відповідачу послуги зі складання технічної документації із землеустрою щодо проведення робіт із інвентаризації земель на території Баранівського району Житомирської області на загальну суму 99600,00грн., що вказує на належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань.

Відповідач в свою чергу 24.12.2013р. частково оплатив надані позивачем послуги в сумі 30000,00грн. (а.с. 32).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст. 530 ЦК України)

З умов договору вбачається, що сторонами не визначено конкретних термінів проведення розрахунків.

За таких обставин щодо строків проведення розрахунків сторонам слід керуватись нормами ч.2 ст. 530 ЦК України.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач 22.07.2014 звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості в сумі 69600,00грн. ( а.с. 24-26).

За таких обставин у відповідач виник обов'язок сплати вказану заборгованість до 05.08.2014 (23.07.2014 + 5 днів на пересилку згідно Наказу Міністерства Інфраструктури України "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" від 28.11.2013 N 958 + 7 пільгових днів).

Проте, як на дату звернення до суду так і на час розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує заборгованість за отримані послуги на загальну суму 69600,00 грн.

Крім того з підписаного сторонами акту звірки розрахунків станом на 01.10.2016 вбачається, що відповідач не заперечує існування заборгованості перед позивачем в сумі 69600,00грн. (а.с. 46).

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно, зокрема, до закону, інших правових актів, договору, а також відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 69600,00 грн. інфляційних та 5568,00 грн. 3 % річних, суд припиняє провадження в цій частині на підставі ч.4 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відмовою позивача від позову, яка прийнята судом.

Разом з тим суд не бере до уваги заперечення відповідача щодо того, що відповідач не має сплачувати позивачу заявлену заборгованість, зважаючи на ту обставину, що кошти не були передбачені бюджетною програмою 2803030 "Проведення земельної реформи", оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від договірного зобов'язання щодо оплати виконаних та прийнятих послуг.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін (ст. 32 ГПК України).

За приписами ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу Держгеокадастру у Баранівському районі Житомирської області (12700, Житомирська область, м. Баранівка, вул. Соборна, буд.10, код ЄДРПОУ 40043076)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче проектно-будівельне об'єднання "Будпластик" (01013, м.Київ, вул. Будіндустрії, буд.5, код ЄДРПОУ 25291151)

- 69600,00 грн. заборгованості;

-1044,00 грн. судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 45031,20 грн. інфляційних нарахувань та 5568,00 грн. 3% річних за п. 4 ст. 80 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.11.16

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2,3- сторонам ( рек. з повід.)