Рішення

від 08.11.2016 по справі 910/16978/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.11.2016Справа №910/16978/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/16978/16

за позовом комунального підприємства Київпастранс , м. Київ, в особі філії комунального підприємства Київпастранс Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо, м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство База , м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва, м. Київ,

про стягнення 65 480,76 грн.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 21.09.2016 № 06-5/760);

відповідача - не з'явилися;

третя особа - ОСОБА_2 (довіреність від 15.09.2016 № 062/02/07-9350).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Київпастранс в особі філії комунального підприємства Київпастранс Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство База (далі - Товариство) про стягнення за неналежне виконання вимог умов договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 03.05.2012 № 224 (далі - Договір): 35 029,42 грн. основної заборгованості; 24 749,53 грн. земельного податку; 3 913,83 грн. пені; 309,91 грн. 3% річних; 1 478,07 грн. втрат від інфляції, а всього 65 480,76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2016 порушено провадження у справі; призначено судовий розгляд на 04.10.2016 та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва (далі - Департамент).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2016 розгляд справи було відкладено на 08.11.2016 у зв'язку з неявкою представників учасників процесу.

08.11.2016 позивач подав суду документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвал суду.

08.11.2016 третя особа подала суду письмові пояснення, в яких підтримала позовні вимоги, та документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвал суду.

Представник позивача у судовому засіданні 08.11.2016 надав пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав повністю.

Представник третьої особи у судовому засіданні надав пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідача у судове засідання 08.11.2016 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду не виконали; відзив на позовну заяву не подали.

Ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано сторонам на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 08.11.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем і третьою особою документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.05.2012 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; правонаступником якого є Департамент) (орендодавець), Підприємством (балансоутримувач) та Товариством (орендар) укладено Договір, за умовами якого:

- орендодавець на підставі рішення Київської міської ради про передачу майна в оренду, а саме: Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва від 28.08.2008 № 93-2/93 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об'єкт оренди), яке знаходиться за адресою: вул. Сирецька, 25, к. 5, для розміщення суб'єкту господарювання, який здійснює виробничу діяльність непродовольчих товарів (ремонт електродвигунів) (пункт 1.1 Договору);

- Договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об'єктом оренди (пункт 1.2 Договору);

- об'єктом оренди є нежилі приміщення, загальною площею 323 кв.м. на 1 поверсі, згідно з викопіюванням з по поверхового плану, що складає невід'ємну частину Договору (пункт 2.1 Договору);

- об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Підприємства (пункт 2.4 Договору);

- за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі пункту 22 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.211 № 34/6250 та на дату підписання Договору згідно з розрахунком оренди, що є невід'ємною частиною Договору за перший місяць становить без ПДВ: 25,28 грн. за 1 м 2 орендованої площі, що в цілому складає 8 164,81 грн. (пункт 3.1 Договору);

- розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції, опублікованому у поточному місяці (пункт 3.2 Договору);

- розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, відповідних цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України (підпункт 3.3 Договору);

- додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (пункт 3.4 Договору);

- орендна плата сплачується орендарем на рахунок Підприємства, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві (пункт 3.5 Договору);

- орендна палата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця (пункт 3.6 Договору);

- орендар зобов'язаний згідно виставлених рахунків балансоутримувача відшкодовувати суму земельного податку (пункт 4.9 Договору);

- Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 03.05.2012 до 01.05.2015 (пункту 9.1 Договору);

- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договору вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною Договору (пункт 9.7 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача першим заступником генерального директора ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності від 03.01.2012 № 06-5/02, від третьої особи заступником начальника ОСОБА_4, який діяв на підставі положень, та від відповідача директором ОСОБА_5, який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не визнано недійсним, не розірвано.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, укладений учасниками процесу Договір за своєю правовою природою є договором з оренди комунального майна.

Судом встановлено, що третя особа передала, а відповідач прийняв нежитлове приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна (нежитлового приміщення) від 03.05.2012, який підписано повноважними представниками учасників процесу та скріплено печатками.

У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Крім того, пунктами 1 та 3 статті 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач договірні зобов'язання в частині здійснення платежів з орендної плати за литий-березень 2016 року належним чином не виконав, внаслідок чого виник борг у сумі 35 029,42 грн. Також, Товариством не було сплачено 24 749,53 грн. земельного податку.

Позивачем були виставлені відповідачу такі рахунки на оплату: від 22.02.2016 № 80 на суму 17 672,34 грн. орендної плати; від 22.02.2016 № 81 на суму 20 842,74 грн. земельного податку; від 22.03.2016 № 132 на суму 17 357,08 грн. орендної плати; від 22.03.2016 № 133 на суму 12 505,64 грн. земельного податку.

Крім того, до матеріалів справи долучено акти наданих послуг (від 29.02.2016 № 2/9 на суму 38 653,14 грн.; від 31.03.2016 № 3/9 на суму 30 000,78 грн.), які підписані повноважними представниками Підприємства та Товариства без зауважень.

Позивач надсилав на адресу відповідача листи з вимогами погасити заборгованість (від 27.05.2016 № 1173; від 12.07.2016 № 1509), які були залишені без відповіді та належного реагування.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 35 029,42 грн. боргу з орендної плати та 24 749,53 грн. земельного податку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача: 3 913,83 грн. пені; 1 478,07 грн. втрат від інфляції та 309,91 грн. 3 % річних (період нарахування з 21.03.2016 до 21.07.2016).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони неправильні в частині пені та втрат від інфляції.

За розрахунком суду стягненню з відповідача підлягає 3 822,74 грн. пені та 581,93 грн. втрат від інфляції, які були розраховані, враховуючи дефляцію (за період з 21.04.2016 по 21.07.2016 сукупний індекс інфляції становив 0,998).

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає: 581,93 грн. втрат від інфляції; 309,91 грн. 3% річних і 3 822,74 грн. пені.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство База (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 25; ідентифікаційний номер: 32960114) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь комунального підприємства Київпастранс (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2; ідентифікаційний номер: 31725604) в особі філії комунального підприємства Київпастранс Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 25; ідентифікаційний номер: 23390156): 35 029 (тридцять п'ять тисяч двадцять дев'ять) грн. 42 коп. заборгованості з орендної плати; 24 749 (двадцять чотири тисячі сімсот сорок дев'ять) грн. 53 коп. земельного податку; 3 822 (три тисячі вісімсот двадцять дві) грн. 74 коп. пені; 309 (триста дев'ять) грн. 91 коп. 3 % річних; 581 (п'ятсот вісімдесят одну) грн. 93 коп. втрат від інфляції та 1 357 (одну тисячу триста п'ятдесят сім) грн. 22 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 14.11.2016.

Суддя І.Д. Курдельчук