Рішення

від 09.11.2016 по справі 910/16611/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2016Справа №910/16611/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніон Ком Транс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсервис-Инвест»

про стягнення 409044,67 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (за дов.)

від відповідача не з'явились

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.11.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніон Ком Транс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсервис-Инвест» про стягнення основного боргу в сумі 409044,67 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на часткову несплату грошових коштів за договором транспортного експедирування вантажних перевезень № 0478-14-9411326 від 17.02.2014. Позивач надав послуги з перевезення на суму 2289044,81 грн., а відповідач оплатив надані послуги у встановлені договором строки на суму в сумі 1880000,00 грн., в зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 409044,67 грн.

Ухвалою суду від 14.09.2016 порушено провадження у справі № 910/16611/16, розгляд останньої призначено на 10.10.2016.

Позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду.

Відповідач в судове засідання 10.10.2016 не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, вимог ухвали суду від 14.09.2016 про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 10.10.2016 розгляд справи відкладено на 09.11.2016.

В судове засідання 09.11.2016 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, з адреси місцезнаходження відповідача до суду повернулась поштова кореспонденція з довідкою ф. 20 "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

17.02.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніон Ком Транс» (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс - Инвест» (клієнт) укладений договір про організацію перевезень вантажів № 0478-14-9411326.

Відповідно до п. 1.1, 1.2, 2.1 Договору, даний договір регулює взаємовідносини сторін, що виникають при організації перевезень вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язаних з цим послугах, та здійсненні розрахунків за надані послуги. ОСОБА_2 згідно даного Договору, що діє за дорученням Клієнта, на підставі заявок Клієнта за його рахунок та за винагороду (плату) організує перевезення вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладання договорів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами - власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а Клієнт сплачує та приймає надані ОСОБА_2 послуги на умовах даного договору. Сторони зобов'язані виконувати всі умови даного Договору та мають право на взаємне отримання інформації, необхідної для виконання ними своїх обов'язків за цим Договором.

На підтвердження факту надання послуг за договором позивач долучив до матеріалів справи звіти експедитора підписані та скріплені печатками контрагентів: № 91 за лютий 2014 на суму 145919,69 грн.; № 136 за березень 2014 на суму 431986,94 грн.; № 190 за квітень 2014 на суму 249647,27 грн.; № 236 за травень 2014 на суму 137999,40 грн.; № 295 за червень 2014 на суму 418756,82 грн.; № 344 за липень 2014 на суму 143519,38 грн.; № 391 за серпень 2014 на суму 189394,76 грн.; № 437 за вересень 2014 на суму 196721,75 грн.; № 483 за жовтень 2014 на суму 18628,99 грн.; № 531 за листопад 2014 на суму 356469,81 грн. Згідно вказаних звітів загальна вартість наданих послуг становить 2289044,81 грн.

Пунктом 2.2.12 договору клієнт зобов'язується проводити оплату за організацію перевезень та послуги, пов'язані з перевезенням, оплату інших затрат ОСОБА_2 та винагороди (плати) ОСОБА_2 в порядку, передбаченому даним Договором.

Клієнт, для організації перевезень вантажів і пов'язаних з цим послуг та для відшкодування витрат ОСОБА_2, здійснює авансові платежі. Авансові платежі мають бути здійснені до початку кожного місяця, в якому здійснюються перевезення. Авансові платежі здійснюються на вартість перевезень, інших послуг та витрат ОСОБА_2, що плануються впродовж кожного місяця надання послуг. За згодою ОСОБА_2 можлива оплата послуг (їхньої частини) з організації перевезень вантажів за фактом їх виконання впродовж 3-х календарних днів з моменту надання рахунку ОСОБА_2. Розрахунки здійснюються грошовими коштами. Клієнт сплачує ОСОБА_2 вартість організації перевезень за кожний перевезений згідно з наданими Заявками вагон, яка складається з:

- вартості тарифу, встановленого чинним законодавством України для перевезення вантажів у вагонах парку залізниць України, із використанням коефіцієнтів, встановлених державними органами, на час відправлення вантажу (у разі перевезення вантажу за межі України засгосувується додатковий коригуючий коефіцієнт К (де К = 1,07)). При перевезенні вантажів на особливих умовах - тариф збільшується відповідно до положень Збірника тарифів, як для вагонів парку залізниці;

- плати за знаходження кожної одиниці вагонів за межами митного кордону України при виконанні Заявок Клієнта в розмірі, визначеному в додаткових угодах/додатках до даного договору, за кожну добу находження кожної одиниці рухомого складу за кордоном України. При цьому неповна доба вважається за повну;

- додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням та встановлених "Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги";

- вартості тарифу за перевезення напіввагону у порожньому стані, що слідує у випадках, передбачених Правилами перевезень (на промивку, дезінфекцію, дезінсекцію), встановлений Збірником тарифів (при наявності заявки);

- інших витрат ОСОБА_2, які нараховані йому при виконанні заявок Клієнта Державним підприємством Український транспортно-логістичний центр .

Податок на додану вартість нараховується у випадках, визначених чинним законодавством. Винагорода (плата) експедитору встановлюється в розмірі 3% вартості організації перевезень вантажів (без ПДВ) та сплачується клієнтом впродовж 3-х робочих днів після надання послуг на підставі рахунків експедитора або утримується експедитором самостійно з авансових платежів клієнта. При укладанні ОСОБА_2 правочинів з іншими юридичними особами, що необхідні для виконання заявок Клієнта, за вартістю менш, ніж вказано в даному розділу Договору, різниця є додатковою винагородою (платою) ОСОБА_2 (п. 3.1, 3.2, 3.3 договору).

На підтвердження факту часткової оплати вартості отриманих послуг до матеріалів справи надано копії банківських виписок за період з 12.03.2014 по 24.12.2014 на загальну суму 1880000,00 грн.

Не рідше одного разу на місяць ОСОБА_2 і Клієнт здійснюють звірку повноти розрахунків, результати якої оформлюють актами. Підписаний та скріплений печаткою ОСОБА_2 звірки має бути розглянутим Клієнтом впродовж 3-х робочих днів, підписаний, скріплений печаткою Клієнта, та наданий ОСОБА_2. У випадку заперечень з боку Клієнта стосовно будь-яких, наданих ОСОБА_2, документів, які потребують підписання або узгодження їх Клієнтом, Клієнт впродовж 3-х робочих днів має повідомити ОСОБА_2 про свої мотивовані заперечення в письмовій формі. Якщо впродовж даного терміну не надійдуть письмові заперечення Клієнта, документи будуть вважатись прийнятими Сторонами. Заборгованість Клієнта, виявлена у процесі звірки, вказується у акті і погашається протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його підписання уповноваженими особами сторін ( п. 2.2 Договору).

До матеріалів справи додано копії актів звірки. Підписаних контрагентами за договором та скріплений їх печатками: № 00112 за лютий 2014, сума заборгованості відповідача станом на 28.02.2014 - 145919,69 грн.; № 00168 за березень 2014, сума заборгованості відповідача станом на 31.03.2014 - 77906,63 грн.; № 00233 за квітень 2014, сума заборгованості відповідача станом на 30.04.2014 - 277553,90 грн.; № 00293 за травень 2014, сума заборгованості відповідача станом на 31.05.2014 - 265553,30 грн.; № 00356 за червень 2014, сума заборгованості відповідача станом на 30.06.2014 - 584310,12 грн.; № 00483 за серпень 2014, сума заборгованості відповідача станом на 31.08.2014 - 317224,26 грн.; № 00543 за вересень 2014, сума заборгованості відповідача станом на 30.09.2014 - 113946,01 грн.; № 00605 за жовтень 2014, сума заборгованості відповідача станом на 31.10.2014 - 132575,00 грн.; № 00660 за листопад 2014, сума заборгованості відповідача станом на 30.11.2014 - 439044,81 грн. Згідно вказаних актів вартість наданих послуг становить 2289044,81 грн.

Позивач виставив відповідачу рахунок на суму боргу у розмірі 409044,80 грн. від 20.03.2015 № 16.

Відповідно до п. 9.1, 9.2 договору, договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2014 включно. Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не менше, ніж за 30 днів до закінчення його дії не повідомить іншу сторону в письмовій формі про припинення дії договору.

Судом встановлено, що в зв'язку з частковою оплатою отриманих від позивача послуг у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 409044,81 грн. за договором № 0478-14-9411326 від 17.02.2014, доказів сплати якої суду не надано.

Між сторонами склались правовідносини з транспортного експедирування, врегульовані главою 65 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

На підставі ч. 3 п. 1 ст. 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитори за дорученням клієнтів: забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України;

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади (ст.. 9 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Згідно ст.931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субвЂ�єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобоввЂ�язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобоввЂ�язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності основної заборгованості за договором № 0478-14-9411326 від 17.02.2014, в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 409044,67 грн. у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач звернувся до суду з вимогою майнового характеру на суму 409044,67 грн.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.06.2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 2 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 гривень.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 6135,67 грн., виходячи з ціни позову 409044,67 грн. Проте, до позовної заяви позивачем додано платіжне доручення, яке свідчать про сплату останнім судового збору в сумі 8180,90 грн. Таким чином, позивачем надміру сплачено судовий збір в розмірі 2045,23 грн.

На підставі п. 1 ч.1, 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Позивач не звертався до суду з клопотанням про повернення надміру сплаченого судового збору.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, , ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсервис-Инвест» (03022, м. Київ, вулиця Васильківська, будинок, 34, код ЄДРПОУ 38847280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніон Ком Транс» (65012, Одеська область, м. Одеса, вулиця. Пушкінська, будинок 62, код ЄДРПОУ 37947894) суму основного боргу в розмірі 409044 (чотириста дев'ять тисяч сорок чотири) грн. 67 коп., судовий збір у розмірі 6135 (шість тисяч сто тридцять п'ять) грн. 67 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.11.2016

Суддя І.В. Усатенко