Рішення

від 10.11.2016 по справі 920/820/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.2016 Справа № 920/820/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокенергія» , м. Київ,

до відповідача ОСОБА_1 міської громадської організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» , м. Охтирка, Сумська область,

про стягнення 7454 грн. 61 коп.

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_2 (довіреність № 16 від 04.01.2016);

Від відповідача - не з'явився;

При секретарі судового засідання Мудрицькій С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 7454 грн. 61 коп., в тому числі 5691 грн. 14 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію відповідно до укладеного між сторонами договору № 165ТОФ/2004 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 26.05.2004, 1005 грн. 29 коп. пені, 653 грн. 05 коп. інфляційних збитків, 105 грн. 13 коп. 3% річних.

Позивач підтримує позовні вимоги.

Позивач подав клопотання № 1163 від 27.10.2016 про долучення до матеріалів справи розрахунку пені.

Відповідач у судове засідання не з'явився, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи відповідача - вул. Чкалова, буд. 29 А, м. Охтирка, Сумська область, 42700.

Ухвала господарського суду Сумської області від 26.08.2016 про порушення провадження у справі №920/820/16 та ухвала суду від 03.10.2016, що були надіслані відповідачу за юридичною адресою, повернуті до суду з відміткою пошти «повернення за закінченням терміну зберігання» .

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом зазначеної статті, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи не надходило, згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Відповідно до укладеного між сторонами договору № 165ТОФ/2004 від 26.05.2004 позивач бере на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді у потрібних останньому обсягах, а відповідач, в свою чергу, зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Згідно з пунктом 5.1. договору, облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. договору).

Згідно з п. 6.5. договору, споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача у розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Обсяги постачання теплової енергії відповідачу визначені сторонами у додатку № 1 до договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати наданих послуг, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 5691 грн. 14 коп. за період з лютого 2015 року по квітень 2016 року.

Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що факт надання позивачем відповідачу послуг з постачання теплової енергії підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі розрахунком заборгованості по оплаті за теплову енергію. При цьому, відповідач за надані послуги своєчасно та у повному обсязі не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати отриманих послуг, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5691 грн. 14 коп. заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 ГК України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2.3 договору визначено, що відповідач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в загальній сумі 1005 грн. 29 коп. за період з 01.01.2016 по 30.06.2016, виходячи з суми заборгованості за лютий 2015 року - квітень 2015 року, жовтень 2015 року - квітень 2016 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховано 3 % річних в загальній сумі 105 грн. 13 коп. та інфляційні збитки в загальній сумі 653 грн. 05 коп. за період з 15.03.2015 по 01.06.2016, виходячи з суми заборгованості за лютий 2015 року - квітень 2015 року, жовтень 2015 року - квітень 2016 року.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування і інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце протягом повного календарного місяця, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення: місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

У зв'язку з вказаним та враховуючи, що позивачем при розрахунку пені не враховано вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, судом здійснено перерахунок пені та інфляційних збитків, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру, помісячно, виходячи з суми заборгованості за лютий 2015 - квітень 2015 року, жовтень 2015 року - квітень 2016 року, згідно з яким інфляційні збитки складають 459 грн. 78 коп., пеня - 578 грн. 60 коп.

Розрахунок здійснений судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.1.3 Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА» , ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН» , 2016 та долучений до матеріалів справи.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних збитків передбачене діючим законодавством України та умовами договору, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 578 грн. 60 коп., 3% річних в сумі 105 грн. 13 коп., інфляційних збитків в сумі 459 грн. 78 коп.

В іншій частині позову, щодо стягнення з відповідача 193 грн. 27 коп. інфляційних збитків, 426 грн. 69 коп. пені, суд відмовляє у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1378 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 міської громадської організації Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» (вул. Чкалова, буд. 29 А, м. Охтирка, Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 22982096) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокенергія» (вул. Шовковична, 13/2 н.п.1/2, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 40050036) 5691 грн. 14 коп. основного боргу, 578 грн. 60 коп. пені, 105 грн. 13 коп. 3% річних, 459 грн. 78 коп. інфляційних збитків, 1378 грн. 00 коп. судового збору.

3. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.11.2016.

Суддя Є.А. Жерьобкіна