Рішення

від 10.11.2016 по справі 922/3171/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2016 р.Справа № 922/3171/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Харківського національного університету радіоелектроніки м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Радіо і телекомунікаційні системи", м. Харків 3-я особа - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків про розірвання договору та стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 04.18/14-3 від 07.11.2016 року;

відповідача - не з'явився;

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Харківський національний університет радіоелектроніки звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Радіо і телекомунікаційні системи", в якому просить:

1. Стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 34266,00 грн., пеню у розмірі 5587,49 грн., штраф у розмірі 2398,62 грн., що разом складає 42252,11 грн., перерахувавши її на розрахунковий рахунок ХНУРЕ №31259290305108 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 02071197.

2. Розірвати договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 5375 від 10.01.2013 року, укладений між Харківським національним університетом радіоелектроніки та ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Радіо і телекомунікаційні системи".

3. Стягнути з відповідача заборгованість за комунальні послуги у розмірі 12603,82 грн., 3% річних у розмірі 378,11 грн., що разом складає 12981,93 грн., перерахувавши її на розрахунковий рахунок ХНУРЕ № 31259290305108 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 02071197.

4. Стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 4134,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 вересня 2016 року вказана позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 11 жовтня 2016 року об 12:00 год. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року відкладено розгляд справи на 10 листопада 2016 року об 11:00 год.

В призначеному судовому засіданні 10.11.2016 року був присутній представник позивача, який повністю підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов. Разом з цим, представником позивача до суду із супровідним листом за вх. № 38393 були надані додаткові документи по справі, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, проте з письмових пояснень, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що третя особа вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач свого уповноваженого представника в призначене судове засідання не направив, витребувані судом документи не надав. Ухвали господарського суду Харківської області від22.09.2016 року та від 11.10.2016 року повернулись до господарського суду з позначкою пошти "За закінченням строку зберігання".

Судом перевірено адресу відповідача: згідно ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи відповідача: 61166, Харківська обл., м. Харків, пр. Науки (пр. Леніна) 14, корп. 3, саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем - копія позовної заяви з доданими до неї документами. Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. п. 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Так, процесуальні документи у даній справі, а саме ухвала суду про порушення провадження у справі, направлялася всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідної ухвали.

Таким чином, суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але відповідач не з'явився у засідання суду та своїм правом на участь не скористався, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали ( пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи

Так, наявна в матеріалах справи ухвала суду про порушення провадження у справі свідчить, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

10 січня 2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково- виробниче підприємство "радіо і телекомунікаційні системи" (відповідачем, орендарем) було укладено договір оренди № 5375-Н, відповідно до умов якого орендодавцем було передано орендарю в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення кімн. 125 на першому поверсі чотириповерхової будівлі учбового корпусу, інв. № 70994, літ. В-4, пам'ятка архітектури (надалі - майно), загальною площею 21,80 кв.м., за адресою: м. Харків, просп. Леніна, 14, що перебуває на балансі Харківського національного університету радіоелектроніки (ідентифікаційний код № 02071197) (далі - Балансоутримувач, позивач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на "13" серпня 2012 року і становить 98200,00 грн. Майно було передано в оренду з метою розміщення терміналу поповнення рахунку.

Відповідно до п. 3.6 Договору, Орендна плата перераховуються до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні:

- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%;

- на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 50%.

Відповідно до п. 3.7 Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованості за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості (п. 3.8 Договору).

Згідно п. 5.3 Договору, Орендар зобов'язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 5.13 Договору, орендар зобов'язався здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, у тому числі на компенсацію плати за землю або договори з відповідними комунальними службами на надання комунальних послуг орендарю, з наданням Орендодавцю та Балансоутримувачу копії цих Договорів.

Враховуючи вище вказаний пункт Договору № 5375-Н, 10.01.2013 року між Харківським національним університетом радіоелектроніки (балансоутримувачем, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіо і телекомунікаційні системи" (відповідачем) був укладений Договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 5375-Н.

Відповідно до п. 1.1. Договору про відшкодування витрат, балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт державного окремо індивідуально визначеного майна - нежитлові приміщення, розташованого на першому поверсі чотириповерхової будівлі учбового корпусу кім № 125 (інв. № 70994, літ. В-4, пам'ятка архітектури, що перебуває на балансі ХНУРЕ за адресою: м. Харків, просп. Леніна, 14, загальною площею 21,80 кв.м. з метою розміщення офісу. Орендар укладає договори з відповідними комунальними службами та підприємствами про надання комунальних послуг або сплачує за комунальні послуги згідно розрахунку Балансоутримувача. Крім того, відшкодовує витрати Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та компенсує плату на землю, вивіз сміття, інші витрати - згідно розрахунку.

Згідно п. 2.1.1. Договору про відшкодування витрат, балансоутримувач зобов'язався забезпечувати виконання всього комплексу робіт, пов'язаного з обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території та створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності, у тому числі орендарю і його співробітникам, згідно з вимогами діючого законодавства про користування будівлями та прибудинковими територіями.

Розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт та послуг, які надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями, установами та організаціями, іншими суб'єктами господарювання незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування та визначається розрахунком щомісячних платежів за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги Балансоутримувача.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору, орендар зобов'язався не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітнім місяцем вносити плату на рахунок Балансоутримувача Будівлі за послуги, вказані в п. 2.1.1. Договору згідно розрахунків Балансоутримувача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач (балансоутримувач) протягом всього терміну дії договору оренди № 5375-Н від 10 січня 2013 року та Договору про відшкодування витрат балансоутримувача від 10.01.2013 року належним чином виконував взяті на себе зобов'язання, однак, в порушення умов вище вказаних договорів, відповідач не сплачував на користь позивача орендну плату та комунальні платежі.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2014 року на адресу відповідача позивачем було направлено вимогу за вх. № 04/27-2308 про сплату заборгованості.

Окрім того, листом ХНУРЕ від 10.11.2014 року № 04/02-718 було доведено до відома Міністерства освіти та науки України, що орендар ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Радіо і телекомунікаційні системи" порушує умови договору оренди № 5375-Н від 10.01.2013 року та на протязі 5 місяців не вносить плату згідно вказаного договору.

Міністерство освіти і науки України в своєму листі від 26.11.2014 року № 1/11-18668 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області та ХНУРЕ не надало згоди на продовження терміну дії договору оренди № 5375-Н від 10.01.2013 року.

24 липня 2015 року приміщення, яке перебувало в оренді у відповідача, було опечатано представниками Управління Служби безпеки України в Харківській області під час позапланової перевірки дотримання режиму секретності ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Радіо і телекомунікаційні системи".

22 вересня 2016 року за участю представників Регіонального відділення Фонду державного майна України та представника позивача було складено акт огляду (обстеження) об'єкту оренди (нерухомого майна) № 3/15 та на підставі даного акту зупинено нарахування коштів за комунальні послуги.

Внаслідок виявлених порушень умов Договору № 5375-Н з боку відповідача щодо своєчасного внесення орендної плати, Харківською місцевою прокуратурою № 1 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області було подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Радіо і телекомунікаційні системи" .

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.08.2016 року по справі № 922/2115/16 позов Харківської міської прокуратури № 1 задоволено у повному обсязі. Розірвано договір оренди № 5375-Н від 10 січня 2013 року укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Радіо і телекомунікаційні системи". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Радіо і телекомунікаційні системи" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області заборгованість з орендної плати у розмірі 25343,48 грн. (за період з листопада 2014 року по липень 2016 року включно), 9128,54 грн. пені, 1774,04 грн. штрафу. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Радіо і телекомунікаційні системи" звільнити нежитлові приміщення кім. № 125 на першому поверсі чотириповерхової будівлі учбового корпусу, інв. №70994, літ. В-4, пам'ятка архітектури, загальною площею 21,80 кв.м., за адресою: м.Харків, просп. Леніна (просп. Науки) 14, та повернути їх за ОСОБА_1 приймання-передачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, код ЄДРПОУ 23148337). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Радіо і телекомунікаційні системи" на користь Прокуратури Харківської області 4 134,00 грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення, господарським судом Харківської області були видані відповідні накази.

Проте, як вбачається з письмових пояснень третьої особи (Регіонального відділення Фонду державного майна у Харківській області), рішення господарського суду по справі № 922/2115/16 досі не виконано, борг не сплачено та об'єкт оренди не повернутий.

Разом з цим, в порушення умов Договору оренди № 5375-Н від 10 січня 2013 року та Договору про відшкодування витрат балансоутримувача від 10.01.2013 року, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання перед балансоутримувачем та не сплатив позивачу орендну плату за орендовані приміщення та комунальні платежі.

Так, відповідно до розрахунків позивача заборгованість відповідача по орендній платі за Договором оренди № 5375-Н від 10.01.2013 року складає 34266,00 грн., а заборгованість за комунальні послуги за Договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 5375-Н складає 12603,82 грн.

Існування непогашеної відповідачем заборгованості, стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. із наступними змінами та доповненнями, відповідно до ч. 1 ст. 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За приписами ст. 19 цього Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Зважаючи на вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідачем не було спростовано встановлених фактів, які повідомлені позивачем стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача орендної плати та комунальних платежів нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість по орендній платі за Договором оренди № 5375-Н від 10.01.2013 року у розмірі 34266,00 грн. та заборгованість за комунальні послуги за Договором про відшкодування витрат Балансоутримувача у розмірі 12603,82 грн.

Розглянувши частину позовних вимог про стягнення з відповідача 5587,49 грн. пені та 2398,62 грн. штрафу, що нараховані на заборгованість по орендній платі за Договором оренди № 5375-Н від 10.01.2013 року, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

В силу ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктами 3.7, 3.8 договору оренди № 5375-Н від 10 січня 2013 року передбачено відповідальність відповідача у вигляді пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Так, відповідно до п. 3.7 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 3.8 Договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованості за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Як було вище зазначено, рішенням господарського суду Харківської області від 09.08.2016 року по справі № 922/2115/16 договір оренди № 5375-Н від 10.01.2013 року розірвано, проте, п. 3.12. вказаного договору було передбачено, що закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції до державного бюджету та Балансоутримувачу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був наданий обґрунтований розрахунок пені та штрафу відповідно до якого сума пені складає 5587,49 грн., штрафу 2398,62 грн.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені та штрафу враховуючи п. 3.7, 3.8 договору № 5375-Н від 10.01.2013 року, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, в зв'язку з чим позовні вимоги позивача в частині стягнення 5587,49 грн. пені та штрафу у розмірі 2398,62 грн. підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам в частині стягнення 3 % річних у розмірі 378,11 грн., що нараховані на заборгованість по комунальним послугам за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Як свідчать матеріали справи, період нарахування та розрахунок 3% річних позивачем визначений вірно, згідно вимог діючого законодавства, що дає підстави суду задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 378,11 грн.

Окрім того, позивач просить суд розірвати договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 5375-Н від 10 січня 2013 року.

Розглядаючи дану вимогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 5.6 договору, чинність цього договору припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- закінчення строку дії договору оренди № 5373-Н від 10.01.2013 року;

- загибелі орендованого майна;

- достроково за згодою сторін або за рішенням суду;

- інших випадках передбачених діючим законодавством.

Договір оренди № 5375-Н від 10.01.2013 року був розірваний рішенням господарського суду Харківської області від 09.08.2016 року по справі № 922/2115/16, що є підставою для припинення дії Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 5375-Н від 10 січня 2013 року.

Разом з цим, відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору; це створює неможливість для другої сторони досягнення цілей договору, у даному випадку своєчасного надходження коштів до бюджету за оренду майна та комунальні послуги.

Частиною 3 стаття 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, він систематично порушував умови договору в частині внесення комунальних послуг, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість з їх оплати за спірним договором, стягнення якої є предметом розгляду даної справи.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 5375-Н від 10 січня 2013 року, правомірна та обґрунтована, а тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої витрати по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 4 134,00 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 174, 193Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 629, 651, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Розірвати Договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 5375 від 10.01.2013 року, укладений між Харківським національним університетом радіоелектроніки та ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Радіо і телекомунікаційні системи".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Радіо і телекомунікаційні системи" (61166, м. Харків, просп. Науки (просп. Леніна) 14, корп. 3, код ЄДРПОУ 33899198) на користь Харківського національного університету радіоелектроніки (61166, м. Харків, просп. Науки (просп. Леніна) 14, корп. 3, код ЄДРПОУ 02071197, р/р 31259290305108 ДКСУ м. Київ, МФО 820172) заборгованість за Договором оренди № 5375-Н від 10.01.2013 року у розмірі 42252,11 грн., яка складається із заборгованості по орендній платі у розмірі 34266,00 грн., пені у розмірі 5587,49 грн. та штрафу у розмірі 2398,62 грн.; заборгованість за Договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 5375 від 10.01.2013 року у розмірі 12981,93 грн., яка складається із заборгованості за комунальні послуги у розмірі 12603,82 грн. та 3% річних у розмірі 378,11 грн.; судовий збір у розмірі 4134,00 грн.

Видати наказ суду після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.11.2016 р.

Суддя ОСОБА_2

справа № 922/3171/16