Постанова

від 26.10.2016 по справі 16/3163

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2016 р. Справа№ 16/3163

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Дикунської С.Я.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Яценко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.07.2016

у справі №16/3163 (суддя Васянович А.В.)

за скаргою Закритого акціонерного товариства "Підприємство Культтовари"

на дії Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області

за позовом Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в особі філії ПАТ Державний експортно-імпортний банк України у м. Черкаси

до Закритого акціонерного товариства Підприємство Культтовари ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Товариство з обмеженою відповідальністю Супой ,

про звернення стягнення на предмет іпотеки та на предмет застави,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 19.05.2014 № 010-01/3192);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 17.06.2016 № б/н);

від третьої особи: ОСОБА_4 (довіреність від 12.09.2016 №б/н);

від ВДВС: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

02.12.2015 Закрите акціонерне товариство Підприємство Культтовари (надалі - ЗАТ Підприємство Культтовари , позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області зі скаргою на дії Підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, в якій просило визнати дії головного державного виконавця Горбатюк В.П. щодо складання акта уцінки від 23.11.2015 арештованого майна, належного боржнику на праві приватної власності, незаконними та скасувати вказаний акт.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.12.2015 у справі № 16/3163, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2016, в задоволенні скарги ЗАТ Підприємство Культтовари на дії Підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.032016 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 28.12.2015 скасовано, справу №16/3163 направлено на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області в іншому складі суду.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.07.2016 скаргу Закритого акціонерного товариства Підприємство Культтовари на дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області задоволено.

Визнано дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області щодо оформлення акта уцінки арештованого майна від 23.11.2015, що належить Закритому акціонерному товариству Підприємство Культтовари на праві приватної власності (лот № 97233), складеного головним державним виконавцем Горбатюком В.П., незаконними. Скасовано акт уцінки арештованого майна від 23.11.2015, складений головним державним виконавцем Горбатюком В.П.

Не погоджуючись із даною ухвалою, Публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.07.2016 у справі №16/3163 скасувати та прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні скарги на дії відділу ДВС відмовити повністю.

Підстави звернення з апеляційною скаргою скаржником обґрунтовані тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали було порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2016 справу №16/3163 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Лобань О.І., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вказаному складі суду.

Розпорядженням начальника відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 у зв'язку з перебуванням суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 16/3163.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.08.2016 для розгляду справи № 16/3163 сформовано судову колегію у складі: головуючого судді Лобаня О.І., суддів Майданевича А.Г., Федорчука Р.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 справу №16/3163 прийнято до провадження у вказаному складі колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2016 залучено до участі у справі №16/3163 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Супой . Розгляд справи відкладено на 14.09.2016.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2016 №09-52/4719/16, у зв'язку зі звільненням судді Лобаня О.І. за його заявою про відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи, за яким справа №16/3163 передана для розгляду судовій колегії у складі: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Дикунська С.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2016 справу №16/3163 прийнято до провадження у вказаному складі колегії суддів та призначено до розгляду на 28.09.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 12.10.2016.

У судовому засіданні 12.10.2016 колегія суддів ухвалила продовжити строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкласти розгляд справи на 26.10.2016 у зв'язку з необхідністю витребування у Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області копій матеріалів виконавчого провадження №20561143 щодо виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 31.05.2010 у справі №16/3163.

26.10.2016 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів суду від відділу ДВС надійшли витребувані судом докази.

Відповідач та відділ ДВС скористалися правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надали відзиви на апеляційну скаргу, в якому просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні 26.10.2016 представники позивача та третьої особи підтримали вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просили її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні скарги на дії ДВС відмовити повністю.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає ухвалу законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу без змін.

Відділ ДВС свого уповноваженого представника у судове засідання не направив, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Вислухавши думки представників сторін та третьої особи щодо можливості розгляду апеляційної скарги без участі представника відділу ДВС, колегія суддів, порадившись, ухвалила здійснити розгляд справи за наявними у ній матеріалами та за відсутності зазначеного учасника судового процесу.

26.10.2016 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.02.2010, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.04.2010, позов задоволено повністю. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - приміщення адміністративно-виробничої будівлі з прибудовами та підвалом (літ. А-2), а саме, приміщення І-го поверху №№7-20, №22, №№27-58, №60, №61, приміщення підвалу №№8, 9, 10, 11, приміщення ІІ-го поверху №№20-31, №№ 41-47, загальною площею 2 343,1 кв.м, прохідна (літ З-І), площею 15,8 кв.м., склад (літ. Б-І), площею 33,7 кв.м., склад (літ. Д), холодильники (літ. В, Г, Е, Ж), яке є предметом іпотеки згідно з іпотечним договором №7208Z17, посвідченим 29.08.2008 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_5 і зареєстрованим в реєстрі за №13988 та додатковими угодами до нього №7208Z17-1, посвідченою 30.07.2009 приватним нотаріусом Черкаського міського округу ОСОБА_5, зареєстрованою в реєстрі за №7480, №7208Z17-2, посвідченою 26.11.2009 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованою в реєстрі за №12030, які знаходяться за адресою вул. Хоменка, 19 у м. Черкаси та на предмет застави - обладнання: рефрижератори №№1, 2, 3 з холодильно-нагрівальними установками ВР-1М, камера коптильна КК-4, закаточна машина КЗК79, що є предметом забезпечення згідно з договором застави №7208Z18, посвідченим 29.08.2008 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованим в реєстрі за №13991, яке розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Хоменка, 19 у м. Черкаси. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства Підприємство Культтовари на користь Публічного акціонерного товариства в особі філії ВАТ Державний експортно-імпортний банк України у м. Черкаси 2 858 200,00 грн боргу за кредитом, 367 302,95 грн боргу за процентами, 4 452,00 грн плати за управління кредитом, 62 346,25 грн пені за прострочення повернення кредиту, 20 977,63 грн пені за прострочення сплати процентів та 366,88 грн пені за прострочення сплати комісії (плати за управління кредитом) на підставі кредитного договору від 22.08.2008 №7208К16 та 25 500,00 грн державного мита та 236,00 грн на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

31.05.2010 Господарським судом Черкаської області було видано судовий наказ на примусове виконання рішення у справі №16/3163.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Центрального відділу Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 29.07.2010 було відкрито виконавче провадження щодо виконання вищевказаного судового наказу, накладено арешт на предмет іпотеки та на предмет застави.

09.09.2014 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Черкаській області було призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та надання звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), що є предметом іпотеки у даній справі.

Суб'єктом оціночної діяльності було встановлено, що станом на 17.02.2015 ринкова вартість об'єкту оцінки становить 5 195 520,00 грн, з ПДВ, про що зазначено у звіті про незалежну оцінку по визначенню ринкової вартості майна.

У зв'язку із закінченням терміну дії вказаного звіту, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень від 07.09.2015 було доручено експерту провести повторну оцінку майна.

Відповідно до висновку суб'єкта оціночної діяльності вартість майна станом на 08.09.2015 становить 5 195 520,00 грн, з урахування ПДВ.

Згідно з даними системи електронних торгів арештованого майна (надалі - СЕТАМ) електронні торги 25.08.2015 за лотом №88797 не відбулись через відсутність допущених учасників, що підтверджується протоколом №111012 про їх проведення.

На вказані електронні торги виставлялось приміщення адміністративно-виробничої будівлі з прибудовами та підвалом (літ. А-2), що розташована за адресою: вул. Хоменка, 19, м. Черкаси за стартовою ціною 4 329 600,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з тим, що майно не було реалізовано на електронних торгах 25.08.2015, державним виконавцем в порядку статті 62 Закону України Про виконавче провадження проведено уцінку арештованого майна та встановлено вартість майна у розмірі 4 113 120,00 грн, що підтверджується відповідним актом від 02.09.2015.

Другі електронні торги 07.10.2015 за лотом №97233 не відбулись через відсутність допущених учасників торгів, що підтверджується протоколом №120243 проведення електронних торгів.

03.11.2015 Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області звернувся до стягувача з листом за №4021/21-28/5 з пропозицією залишити за собою нереалізоване майно, оскільки відповідно до Закону України Про іпотеку треті торги по реалізації майна призначити неможливо.

04.11.2015 відділ ДВС звернувся з листом №4030/21-28/5 до Головного територіального управління юстиції з питань виконавчої служби з проханням про зняття з реалізації лот №97233 через неможливість призначення третіх торгів відповідно до Закону України Про іпотеку .

Як вбачається з матеріалів справи, стягувач не погодився з пропозицією державної виконавчої служби залишити за собою нереалізоване майно та просив вжити заходів для проведення третіх прилюдних торгів, про що відділу ДВС направив лист від 19.11.2015 №072-19/1247.

23.11.2015 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області складено акт уцінки арештованого майна, відповідно до якого вартість майна до уцінки складала 4 329 600,00 грн, а після уцінки - 2 164 800,00 грн.

Звертаючись до суду зі скаргою на дії відділу ДВС, заявник наголосив на тому, що кредитний договір між сторонами спору був укладений в 2008 році, а тому положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредитором та споживачем фінансових послуг , прийнятого 22.09.2011, не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, відповідно підстав для проведення третіх прилюдних торгів не було.

На думку скаржника, проведення державним виконавцем уцінки майна на 50 %, передбаченої нормами вищевказаного Закону у редакції від 22.09.2011, з метою реалізації його на третіх прилюдних торгах є законним, такі дії вчинені у відповідності до порядку, передбаченого Законом Про іпотеку , чинним на момент здійснення оскаржуваних заявником (боржником) дій.

Заперечуючи проти поданої на дії ВДВС скарги, як позивач, так і державна виконавча служба вказували, що в силу іпотеки право іпотекодержателя одержати задоволення за рахунок заставленого майна виникає не з моменту укладення ним договорів кредиту чи іпотеки, а у разі невиконання боржником (іпотекодавцем) своїх зобов'язань.

З урахуванням положень частини 3 статті 2 Цивільно-процесуального кодексу України правовідносини з примусової реалізації заставленого майна повинні регулюватися нормативними актами, чинними на час вчинення певної процесуальної дії, зокрема, проведення прилюдних торгів, а тому, на думку відділу ДВС, на такі правовідносини дія пункту 2 Прикінцевих положень Закону 3795-VІ не поширюється.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення скарги на дії відділу ДВС з огляду на наступне.

Статтею 124 Конституції України та статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Згідно з приписами статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 11 вказаного Закону державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Отже, обов'язком органів виконавчої служби є забезпечення повного, своєчасного та неупередженого виконання рішення суду.

Відповідно до частин 1 та 6 статті 52 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно з частиною 1 статті 54 вказаного Закону звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Частиною 1 статті 62 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого арештованого майна передбачений відповідним Тимчасовим положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 №68/5 (в редакції, чинній на момент проведення відповідних виконавчих дій).

Відповідно до пункту 1.4. вказаного Тимчасового положення організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюється з урахуванням вимог Закону України Про іпотеку .

При цьому варто зауважити, що права та обов'язки іпотекодержателя у разі визнання прилюдних торгів такими, що не відбулись регулюється, зокрема, статтею 49 Закону України Про іпотеку .

Місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі зазначив, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг від 22.09.2011 №3795-VI внесено зміни до статті 49 Закону України Про іпотеку , внаслідок чого після набрання чинності вищевказаних змін статтею 49 даного Закону передбачено, що за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Однак, згідно з пунктом 2. Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

З рішення Господарського суду Черкаської області, на підставі якого здійснюється примусове виконання, вбачається, що правовідносини сторін склалися на підставі кредитного договору від 22.08.2008 №7208К16 та на підставі іпотечного договору від 29.08.2008 №7208Z17, тобто як основний, так і забезпечувальний правочини укладені до набрання чинності вищевказаним Законом.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що державний виконавець зобов'язаний був керуватись статтею 49 Закону України Про іпотеку , викладеній у попередній редакції, тобто до спірних правовідносин мала застосовуватись та редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 23.09.2014 у справі №5004/612/11 (т.3, а.с.180-183).

Відповідно до частини 2 статті 49 Закону України Про іпотеку в редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбуватися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більш ніж на 25 відсотків.

Припис статті 49 Закону України Про іпотеку в даній редакції взагалі не передбачає проведення третіх прилюдних торгів, а відтак і здійснення другої уцінки предмету іпотеки.

Вказаною нормою, яка в першу чергу є нормою матеріального права, унормовано права іпотекодержателя на придбання ним предмету іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни такого предмету.

Таким чином, сторони кредитного та забезпечувального договорів, в момент їх укладання погоджують право заставодержателя одержати задоволення його вимог за рахунок заставленого майна.

Проведення переоцінок (уцінок) спірного майна державним виконавцем у зв'язку з тим, що прилюдні торги не відбулися, не може вважатися новою оцінкою у розумінні положень частини п'ятої статті 58 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

З урахуванням вищевикладеного, колегією суддів відхиляються як необґрунтовані доводи ПАТ Державний експортно-імпортний банк України про те, що оскільки дії з реалізації майна та оспорювані заявником прилюдні торги відбулись після набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг до даних правовідносин має бути заснована частина 2 статті 49 Закону України Про іпотеку , викладена в редакції вищевказаного Закону.

Згідно статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються судом письмовими та речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На переконання колегії суддів, місцевий господарський суд, належним чином дослідивши матеріали справи, дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення скарги на дії Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись статтями 43, 33-34, 49, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.07.2016 у справі №16/3163 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.07.2016 у справі №16/3163 залишити без змін.

3. Матеріали справи №16/3163 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді С.Я. Дикунська

ОСОБА_1