Постанова

від 30.09.2010 по справі 2а-3210/10/1170

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2010 року Справа № 2а-3210/10/1170

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., при секретарі Муляренко О.В.,

за участю:

позивача -представники ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача -представник ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення про нарахування додаткового податкового зобов'язання від 27.08.2010 р. за № 0001861710/0 в частині сплати ОСОБА_4 23753,60 грн. донарахованих податковою інспекцією в зв'язку з непризнанням податкових накладних по Приватному підприємству Плантер та рішення від 27.08.2010 р. за № 0001871710/0 в частині сплати ОСОБА_4 13107,08 грн. донарахованих податковою інспекцією в зв'язку з непризнанням податкових накладних по Приватному підприємству Плантер ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, обґрунтувавши позовні вимоги порушенням відповідачем норм матеріального права при прийнятті оскаржуваних рішень у зв'язку з висновками відповідача що ґрунтуються на припущеннях, зробленими під час проведення з 04.08.2010 р. по 17.08.2010 р. документальної виїзної планової перевірки фінансово-господарської діяльності позивача за період з 28.05.2009 р. по 30.06.2010 р., щодо нікчемності правочинів між позивачем та Приватним підприємством Плантер укладених в процесі господарської діяльності у формі усного договору про поставку підприємством позивачу товарів. Також, позивач вважає неправомірним висновки відповідача щодо порушення позивачем норм Інструкції Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей , в частині не складення актів приймання-передачі товарів між позивачем та ПП Плантер оскільки норми зазначеної Інструкції не розповсюджуються на суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб, що, в свою чергу, трактовано відповідачем як доказ неотримання металопрокату позивачем. Оскільки валові витрати позивача підтверджені первинними документами: податковими накладними, товарними чеками, розрахунками, квитанціями факт понесення витрат позивач вважає доведеним а висновки відповідача щодо неправомірного збільшення валових витрат позивачем безпідставними.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав не створення юридичних наслідків усного договору купівлі-продажу у зв'язку відсутності у позивача актів прийому-передачі товарів ПП Плантер , документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, сертифікатів якості тощо, наявність яких передбачена Інструкцією Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей , затвердженої Наказом Міністерства фінансів від 12.06.1996 р. № 293/1318. Відповідач вважає свої дії правомірними так як відсутність зазначених документів, на думку відповідача, є доказом нікчемності правочину у формі усного договору, позивач сплачував кошти без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії позивача привели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, додатково пояснивши суду, що службова записка податкового органу про ознаки фіктивності ПП Плантер від 2010 року, а фінансово-господарські відносини на підставі усного договору між позивачем та ПП Плантер , який відповідач визначив як нікчемний, відбулися у 2009 році. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, доповнивши заперечення поясненням, що ознаки фіктивності ПП Плантер підтверджуються службовою запискою та інформацією, розміщеною на сайті ДПА України.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.09.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 05.10.2010 р., про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 1.15 акту від 20.08.2010 р. № 92/1710/НОМЕР_1 (а.с. 14) складеного Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією за результатами документальної виїзної планової перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства СПД -ФО ОСОБА_4, ід. номер НОМЕР_1, перевіркою встановлені взаємовідносини СПД ОСОБА_4 з платником податків ПП Плантер , керівник якого ОСОБА_5 надала пояснення згідно доповідної записки ГВПМ Кіровоградської ОДПІ, що вона до фінансово-господарської діяльності підприємства відношення не має.

Згідно частини 1 розділу 2.2.2. акту № 92/1710/НОМЕР_1, (а.с. 24-27) встановлені взаємовідносини СПД ОСОБА_4 з платником податків, який має ознаки фіктивності -ПП Плантер , код ЄДРПОУ 36120175, (п. 1.15.) за період з 28.05.2009 р. по 30.06.2010 р. СПД ОСОБА_4, відповідно до наданих податкових накладних: № 1 від 27.08.09 р., сума без ПДВ 7500 грн., № 49 від 09.09.09 р., сума без ПДВ 25000 грн., № 78 від 15.10.09 р. сума без ПДВ 11666,67 грн., № 59 від 29.10.09 р. сума без ПДВ 35000 грн. на придбання товарів на поставку товарів, у ІІІ та ІV кварталах 2009 року мала фінансово-господарські відносини з ПП Плантер . Всі перелічені вище видаткові накладні по контрагенту ПП Плантер включені СГД ОСОБА_4 до складу валових витрат.

Відсутність актів приймання-передачі товарів (матеріалів, послуг) документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, сертифікатів якості тощо стала підставою для не встановлення працівниками Кіровоградської ОДПІ факту передачі товарів продавцем покупцю та визнання дій СГД ОСОБА_4 по взаємовідносинах з ПП Плантер нікчемним правочином у зв'язку з чим податківці прийшли до висновку про завищення ОСОБА_4 валових витрат по господарських операціях з ПП Плантер на загальну суму 79166,65 грн.: за ІІІ квартал 2009 року на 32500 грн., за ІV квартал 2009 року на 46666,65 грн.

Відповідно до свідоцтва про держреєстрацію від 28.05.2009 р. фізичну особу -підприємця ОСОБА_4 зареєстровано виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, про що зроблено запис щодо включення відомостей про фізичну особу - підприємця до єдиного держреєстру. (а.с. 47)

Згідно з відомостями, наведеними у загальних положеннях акта перевірки (п. 1.3), платника податків - фізичну особу зареєстровано як СПД відповідно до свідоцтва № ВОЗ № 422289 від 28.05.09, на податковому обліку Кіровоградської ОДПІ перебуває з 29.05.2009 р.

За період з 28.05.09 по 30.06.10 СГД ОСОБА_4 перебувала на загальній системі оподаткування та була платником наступних податків (п.1.16.1. арк. с. 14): податку з доходів фізичних осіб, податку на додану вартість, податку з доходів найманих працівників.

Відповідно до п. 2.3. акту перевірки за результатами перерахунку ПП ОСОБА_4 у відповідності з вимогами п. 7.1. ст. 7 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб № 889-ІV від 22.05.2003 р.( зі змінами та доповненнями) донараховано податок з доходів фізичних осіб за 2009 рік в сумі 12405,44 грн. (а.с. 29)

Згідно п.п. 2.5.4. акту перевірки (а.с. 33) перевіркою достовірності декларування податкового кредиту за період з 04.06.2009 р. по 30.06.2010 р. встановлено завищення на суму 17539,00 грн., зокрема: в серпні 2009 року на 1500 грн., в вересні 2009 року на 5000 грн., в жовтні 2009 року на 9333, 33 грн.

27 серпня 2010 року на підставі акту перевірки від 20.08.2010 р. № 92/1710/НОМЕР_1 податковим повідомленням-рішенням № 0001861710/0 Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією визначене позивачу податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 26 308,50 грн. (а.с. 45), податковим повідомленням-рішенням № 0001871710/0 визначено позивачу податок з доходів фізичних осіб в сумі 14384,53 грн. (а.с 46)

Позивачем як підставу правомірності своїх дій щодо віднесення до валових витрат суми коштів, сплачених ПП Плантер за товар та формування податкового кредиту на суму ПДВ, сплаченого позивачем ПП Плантер в ціні товару, надано суду: свідоцтво про державну реєстрацію 04.09.08 ПП Плантер , довідку АА № 013379 з ЄДРПОУ про внесення 09.09.08 даних щодо ПП Плантер до ЄДРПОУ, свідоцтво № 100145306 від 14.10.08 платника ПДВ ПП Плантер , довідку від 05.09.08 про взяття на облік платника податків ПП Плантер , статут ПП Плантер . (а.с. 47 - 61) Також, позивачем надано суду рахунки-фактури виписаних Приватним підприємством Плантер за №№: 29 від 27.08.09 на суму 7500 грн. та ПДВ 1500 грн., 36 від 09.09.09 р. на суму 25000 грн. та ПДВ 5000 грн., 73 від 15.10.09 р. на суму 11666,67 грн. та ПДВ 2333,33 грн., № 45 від 29.10.09 на суму 35000 грн. та ПДВ 7000 грн. (а.с. 62 -65), видаткові накладні (а.с. 71-74) про відвантаження ПП Плантер та отримання ФОП ОСОБА_4 товарів відповідно до зазначених рахунків-фактур та податкові накладні (а.с. 75-78)

Відповідно до виписок банку (а.с. 66-70) позивачем 31.08.09 згідно рахунку-фактури № 29 від 27.08.09 перераховано ПП Плантер 9000 грн. в тому числі 1500 грн. ПДВ, згідно рахунку-фактури № 36 від 09.09.09 позивачем перераховано ПП Плантер 09.09.09 30000 грн. в тому числі 5000 грн. ПДВ, згідно рахунку-фактури №73 від 15.10.09 перераховано ПП Плантер 20.10.09 14000 грн. в тому числі ПДВ 2333,33 грн., згідно рахунку-фактури № 45 від 29.10.09 перераховано 12.11.09 ПП Плантер 10000 грн. в тому числі ПДВ 1666,67 грн., 18.11.09 перераховано ПП Плантер 32000 грн. в тому числі ПДВ 5333,33 грн.

У якості доказу використання позивачем металопрокату проданого позивачу ПП Плантер у своїй господарській діяльності, а саме, виготовленні продукції з метою подальшої реалізпації, надано суду: договір купівлі-продажу № 001 від 15.06.09 укладений між ФОП ОСОБА_4 у якості продавця та ТОВ Ліга-ЕС як покупця про передачу-прийняття продукції та сплату коштів за продукцію, додаток до договору у вигляді специфікації, 3 шт. попередніх калькуляцій вартості виробництва продукції, видаткову накладну від 07.07.09, податкову накладну № 1, довіреність № 099, договір купівлі-продажу № 005 від 29.09.09 укладений між позивачем та ТОВ Полтава-Сад , додаток до договору у вигляді специфікації, 6 шт. остаточних калькуляцій та інші документи. ( а.с. 79-145)

Дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку що факту використання позивачем товару, купленого у ПП Плантер у своїй господарській діяльності по виробництву металоконструкцій підтвердився у ході судового засідання.

Відповідачем у якості доказу правомірності своїх дій та підтвердження факту наявності доказів фіктивності ПП Плантер надано суду службовий лист від 16.08.10 № 692/26-3423 (а.с. 170) начальника ГВПМ Кіровоградської ОДПІ адресований заступнику начальника-начальнику управління оподаткування фізичних осіб Кіровоградської ОДПІ згідно інформації викладеною в якому проведеними заходами встановлено та опитано директора підприємства ОСОБА_5, яка повідомила, що відношення до фінансово-господарської діяльності не має, підприємство зареєструвала на своє ім'я на прохання невстановлених осіб без мети здійснення господарської діяльності. Також, згідно зазначеного в листі триває перевірка в порядку ст. 97 КПК України щодо наявності в діях посадових осіб ПП Плантер ознак злочину, передбаченого ст. 205 КК України.

Дослідивши докази надані позивачем суд прийшов до висновку, що податкові накладні, за даними яких позивачем сформований податковий кредит, містять усі необхідні реквізити, які дають змогу ідентифікувати ПП Плантер як контрагента. Крім того, здійснення платежів по господарських операціях, яких стосуються податкові накладні, підтверджуються відповідними платіжними документами та витягами з рахунку банку.

Відповідно до положень пп. 7.4.4. Закону України Про податок на додану вартість якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту, згідно положень пп. 7.4.5. зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді установлених законодавством фінансових санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно положень пункту 11.2. статті 11 Закону України, від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" до приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Нормами пункту 11.4. статті 11 Закону № 168/97-ВР визначено, що зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим податком. У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону.

Наказом Міністерства фінансів України від16 травня 1996 року № 99, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за № 293/1318, затверджено Інструкцію про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей.

Дія Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на одержанням цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року N 99, поширюється на підприємства та інші юридичні особи, їхні відділення, філії, інші відокремлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Відпуск цінностей фізичній особі не вимагає подання довіреностей у разі якщо вона особисто одержує цінності від підприємства, організації, установи за наявності у неї паспорта або іншого документа, що засвідчує особу, та Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, дані яких (номер, орган і дата видачі) вказуються у документах, якими підприємство оформлює відпуск цінностей (накладна-вимога, товарно-транспортна накладна).

Якщо ж підприємець - фізична особа доручає одержати цінності іншій особі, наприклад, найманому працівникові, то разом із вказаними документами така особа повинна подати довіреність, яка оформляється відповідно до Цивільного кодексу України із зазначенням у ній даних щодо Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, або вищенаведену довіреність з печаткою підприємця - фізичної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2001 р. № 494 затверджено Порядок надання податкових роз'яснень. Згідно положень частини першої Порядку податкові роз'яснення (далі - роз'яснення) - це оприлюднення офіційного розуміння окремих положень законодавства з питань оподаткування уповноваженими на це контролюючими органами з метою обґрунтування їх рішень у разі проведення апеляційних процедур. Роз'яснення не має сили нормативно-правового акта.

Статтею 8 Закону України від 04.12.1990, № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" визначено функції Державної податкової адміністрації України. Згідно частини 4 статті 8 Закону № 506-XII Державна податкова адміністрація України в порядку, встановленому законом, надає податкові роз'яснення, організовує виконання цієї роботи органами державної податкової служби.

Листом Державної податкової адміністрації від 23.01.2001, № 316/6/17-0516 "Відносно включення у валові витрати фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності вартості товару, підтвердженої тільки касовим чеком", опублікованим "Бухгалтер", N 4, лютий, 2001 г., роз'яснено, що підставою для включення до складу валових витрат звітного періоду вартості будь-яких товарів, використаних у даному звітному періоді фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності, разом з документом, що підтверджує оплату за вказаний товар, зокрема касовим чеком, є документ, який підтверджує що саме цією особою був придбаний даний товар для використання його в підприємницькій діяльності. Таким документом може бути товарний чек, накладна, розрахунок, квитанція чи інший документ, що підтверджує факт покупки.

За таких обставин, враховуючи відсутність вироку суду яким ПП Плантер визнано фіктивним, документи, що підтверджують факт отримання позивачем товару від ПП Плантер особисто, наявність у позивача всіх необхідних документів, що підтверджують факт купівлі товару позивачем у ПП Плантер та застосування його у своїй господарській діяльності, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням № 0001861710/0 від 27.08.10 р. на суму 23753,60 грн. і податкового зобов'язання податковим повідомленням-рішенням № 0001871710/0 податку з доходів фізичних осіб 13107,08 грн. в зв'язку з непризнанням податкових накладних по Приватному підприємству Плантер , яке, на думку відповідача, має ознаки фіктивності, та з підстав відсутності актів приймання-передачі товарів від ПП Плантер позивачу та документу, що засвідчує транспортування, зберігання товарів, сертифікатів якості тощо.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Завданнями адміністративного судочинства відповідно до норм ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно нараховано позивачу податкове зобов'язання по податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням № 0001861710/0 від 27.08.10 р. на суму 23753,60 грн. та податкове зобов'язання податковим повідомленням-рішенням № 0001871710/0 податку з доходів фізичних осіб 13107,08 грн. і вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ч. 2 ст. 71, 86, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001861710/0 від 27 серпня 2010 року Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції в частині нарахування додаткового податкового зобов'язання ОСОБА_4 з податку на додану вартість в сумі 23753,60 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення рішення від 27.08.2010 р. за № 0001871710/0 Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції в частині нарахування ОСОБА_4 податку з доходів фізичних осіб в сумі 13107,08 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_6