Рішення

від 09.11.2016 по справі 904/7873/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.11.2016 Справа № 904/7873/16

За позовом Державної організації "Комбінат "САЛЮТ", м. Дніпро

до Приватного підприємства "ІНІН ГРУП", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг у розмірі 1 513, 22 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №7 від 05.01.2016 року.

від відповідача - не з'явився.

Суть спору :

Державне організація "Комбінат "САЛЮТ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить суд стягнути з Приватного підприємства "ІНІН ГРУП" (далі - відповідач) суму 1 402, 08 грн. основного боргу, 111,14 грн. пені, а всього 1 513, 22 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором №241 про надання платних послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей від 10.12.12р., а також 1 378,00 грн. судового збору.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. В матеріалах справи наявний поштовий конверт з ухвалою суду про виклик у судове засідання, який було направлено на вказану у витягу з ЄДРПОУ адресу відповідача та повернуто до суду у зв'язку з відмовою адресата від одержання.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2 постанови).

Згідно ст. 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1 0.12.2012 року між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) було укладено договір №241 про надання платних послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язується надати платні послуги по зберіганню товарно-матеріальнх цінностей замовника, а замовник зобов'язується попередньо і щомісячно сплачувати виконавцю обумовлену сторонами вартість таких платних послуг.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1ст. 903 ЦК України).

За умовами п.3.1 Договору сторони дійшли згоди про те, що вважати належним виконанням умов Договору з боку замовника, своєчасне перерахування протягом перших 5 (п'яти) банківських днів кожного місяця передоплати платежів визначених в додатку до Договору на рахунковий рахунок виконавця зазначений в Договорі.

Протоколом узгодження про договірну ціну до Договору (Додаток№1) визначено загальну суму Договору - 1 342, 00 грн., ПДВ 20% - 268, 40 грн., всього з ПДВ - 1 610, 40 грн.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає, що на виконання умов Договору позивач в липні 2013 року та протягом періоду з серпня 2013 року по жовтень 2013 року надав відповідачу обумовлені Договором послуги, що підтверджується наявними в матералах справи відповідними двосторонніми актами про надання послуг, проте, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором, в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 1 402, 08 грн.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодекс України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно п.3.2 Договору у випадку несвоєчасного перерахування передплати платежів згідно п.3.1 Договору та впродовж дії Договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день такої затримки перерахування.

Так, на підставі п.3.2 Договору позивач нарахував до сплати відповідачу пеню на загальну суму 111,14 грн. відповідно до наступного розрахунку:

- 7,25 грн. за період з 06.07.13р. по 08.08.13р.;

- 34, 58 грн. за період з 08.08.13р. по 28.02.14р.;

- 33,56 грн. за період з 07.09.13р. по 31.03.14р.;

- 35,75 грн. за період з 08.10.13р. по 30.04.14р.

Розглянувши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що позивачем здійснено розрахунок пені без врахування положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, якими передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок здійснених позивачем нарахувань, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 98, 86 грн., тоді як в решті нарахувань пені відмовляє за безпідставністю.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ІНІН ГРУП" (49000, м.Дніпро, вул.Аржанова, буд.2; код ЄДРПОУ 35740579) на користь Державної організації "Комбінат "САЛЮТ" (49074, м. Дніпро, вул.Запасна, буд.7; код ЄДРПОУ 14373220) суму 1 402, 08 грн. (одна тисяча чотириста дві грн. 08 коп.) основного боргу, 98, 86 грн. (дев'яносто вісім грн. 86 коп.) пені, 1 366, 81 грн. (одна тисяча триста шістдесят шість грн. 81 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Повний текс підписано - 14.11.2016р.