Рішення

від 14.11.2016 по справі 904/8504/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.2016 Справа № 904/8504/16 За позовом Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ібоя Преміум", м. Дніпро

про стягнення 22 693 грн. 84 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача:ОСОБА_1, дов. № 796 від13.07.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ібоя Преміум" заборгованість в розмірі 22 693 грн. 84 коп., з яких: 20 473 грн. 83 коп. - заборгованість за спожиту теплову енергію, 330 грн. 37 коп. - 3% річних, 1 889 грн. 64 коп. - пеня, відповідно до умов договору на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2012р. № 473/02-12

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач явку свого повноважного представника в призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача , господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2012р. між Комунальним підприємством "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ібоя Преміум" (споживач) укладений договір на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води № 473/02-12 (надалі - Договір), відповідно до умов якого теплопостачальна організація прийняла на себе зобов'язання поставляти споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води у необхідних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію згідно з узгодженими тарифами в строки та на умовах, обумовлених даним Договором (п.1.1. Договору).

Згідно п. 10.1 Договору строк дії даного Договору з 01.11.2012р. по 30.10.2013р. Даний Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією зі сторін про припинення його дії.

За умовами п. 2.2.1 Договору теплопостачальна організація зобов'язалась здійснювати поставку теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби споживача: опалення та тепло вентиляція - в період опалювального сезону та гарячого водо забезпечення - протягом року (за виключенням періоду зупинення на щорічний профілактичний ремонт), а межах балансової належності теплових мереж споживача та організації, що транспортує; в кількості згідно з Додатком №1 до Договору на об'єкт споживача за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 86.

Відповідно до п.6.1. Договору за відпущену теплову енергію у вигляді гарячої водив межах договірної величини споживач сплачує теплопостачальній організації за діючими тарифами, затвердженими органами місцевого самоврядування: за 1 Гкал теплової енергії 476,75 грн. (з ПДВ) (з 01.04.2014р.), 481,38 (з ПДВ) (з 01.04.2015р.)

Згідно з п.6.4. Договору остаточний розрахунок споживач здійснює протягом 5 днів з моменту отримання рахунку теплопостачальної організації.

На виконання умов Договору позивач відпустив відповідачу теплову енергію протягом визначеного Договором періоду на загальну суму 24 649 грн. 56 коп., що підтверджується актами про постачання теплової енергії та рахунками, виставленими до сплати відповідачу, на яких містяться відмітки повноважного представника споживача про хз отримання (а.с. 20-39, 32-41).

В порушення взятих на себе договірних зобов'язань, відповідач вартість отриманої теплової енергії, поставленої у період з 01.02.2015р. по 01.05.2015р., з 01.10.2015р. по 01.05.2015р.. оплачував не у повному обсязі, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 20 473 грн. 83 коп.

Відповідно до п. 7.2.3 Договору споживач несе відповідальність в разі несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію - у вигляді пені в розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від належної до оплати суми, за кожен день прострочення платежу до моменту повного виконання зобов'язання.

За розрахунком позивача до сплати відповідачем підлягає пеня у розмірі 1 899 грн. 64 коп., нарахована за загальний період з 15.11.2015р. по 15.05.2016р.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача суму 330 грн. 37 коп. 3% річних за загальний період з 18.03.2015р. по 21.07.2016р.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками, копіями рахунків за послуги опалення та доказами їх вручення відповідачу, актами про постачання теплової енергії у спірному періоді, обґрунтованим розрахунком позовної суми за спожиту теплову енергію тощо.

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором енергопостачання.

Відповідно до приписів ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

За приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.13р. № 14, з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки при проведенні розрахунку пені та 3% річних за жовтень-листопад 2015р., січень, березень 2016р., позивачем не враховані приписи ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, згідно перерахунку, здійсненого господарським судом, до стягнення з відповідача підлягає пеня у загальному розмірі 1 486 грн. 38 коп. та 3% річних в сумі 328 грн. 66 коп. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов'язання перед позивачем, допустивши прострочення платежів, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 20 473 грн. 83 коп. заборгованості за теплову енергію, 328 грн. 66 коп. 3% річних та 1 486 грн. 38 коп. пені - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ібоя Преміум" (49098, м. Дніпро, вул. Білостоцького, б. 86, код ЄДРПОУ 37731786) на користь Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (49081, м. Дніпро, вул. Артільна, б. 6б, код ЄДРПОУ 36639101) 20 473 грн. 83 коп. (двадцять тисяч чотириста сімдесят три грн. 83 коп.) основного боргу, 328 грн. 66 коп. (триста двадцять вісім грн. 66 коп.) 3% річних, 1 486 грн. 38 коп. (одну тисячу чотириста вісімдесят шість грн. 38 коп.) пені, 1 353 грн. 41 коп. (одну тисячу триста п'ятдесят три грн. 41 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя ОСОБА_2

Повне рішення складено -15.11.16р.