Справа № 275/415/16-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2016 року
Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Руденка В.О.,
за участю секретаря Довгаленко О.І.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Липко Л.А.,
розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання вчинити дії та зробити перерахунок пенсії,
ВСТАНОВИВ:
22 серпня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в якому просив зобов'язати відповідача включити до страхового стажу період з 10.02.1978 року по 08.09.1994 року роботи в Коростишівському РТА Житомирського підприємства "Битрадіотехніка" та зобов'язати відповідача зробити перерахунок розміру пенсії з моменту її нарахування у зв'язку із збільшенням страхового стажу.
Позов обґрунтовано тим, що по досягненні позивачем шістдесятирічного віку, він подав заяву та усі необхідні документи до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про призначення йому пенсії за віком. В кінці липня 2016 року отримав відповідь від відповідача про те, що йому відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 10.02.1978 року по 08.09.1994 року через те, що запис про звільнення завірений печаткою не існуючої на той час держави УРСР. Таким чином із стажу роботи випадає 16 років 7 місяців 2 дні страхового стажу.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його з мотивів, наведених у позовній заяві. Додатково зазначив, що він весь час офіційно працював на підприємстві, яке зпочатку було державним, потім змінювало власника. Трудова книжка завжди знаходилась в бухгалтерії підприємства. Коли звільнявся з роботи, підприємство користувалося цією печаткою і в той час трудові книжки завіряли печатками які були на підприємстві. Він намагався зв'язатись з адміністрацією підприємства, щоб отримати уточнюючу довідку про відповідний стаж роботи, проте знайти в теперішній час когось з посадових осіб підприємства він не взмозі, оскільки за юридичною адресою підприємство не знаходиться, місце перебування керівника невідомо.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Подала письмові заперечення та надала пояснення, згідно яким, позов не визнає, тому що Міністерством внутрішніх справ України була розроблена "Інструкція про порядок видачі дозволів на виготовлення печаток і штампів" від 18.10.1993 року № 643. Після прийняття даної Інструкції усі підприємства, установи, організації, усіх форм власності, на думку представника відповідача, повинні були привести у відповідність свої печатки та штампи, оскільки старі печатки стали нечинними. Тому період роботи в Житомирському виробничому обєднанні "Побутрадіотехніка" неможливо врахувати до страхового стажу на підставі записів у трудовій книжці, а позивач уточнюючі довідки про вищевказаний період роботи не подав, хоча підприємство в теперішній час не ліквідоване.
Дослідивши подані сторонами та витребувані судом докази, встановлені наступні фактичні обставини по справі.
Згідно записів в трудовій книжці позивача, з 10.02.1978 р. він прийнятий на посаду радіомеханіка четвертого розряду Коростишівського РТА Житомирського підприємства "Бытрадиотехника"; 01.06.1978 р. переведений на посаду техніка-технолога Коростишівського РТА; 05.01.1980 р. переведений радіомеханіком по четвертому розряду. Наказом Мінпобуту УРСР №328 від 17.12.1979 р. підприємство перейменоване в Житомирське обласне виробнице об'єднання "Бытрадиотехника", а рішенням №11 від 20.01.1994 р. Богунського райвиконкому перетворене в Житомирську орендну виробничо-комерційну фірму "Побутрадіотехніка". 08.09.1994 р. позивач звільнений за власним бажанням згідно ст.36 п.5 КЗпП України. Вищевказані записи у трудовій книжці посвідчені підписом інспектора відділу кадрів та відбитком печатки підприємства, після назви якого, міститься назва Міністерства побутового обслуговувння населення УРСР.
Повідомлення Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 642/02-2 від 12.07.2016 року, №737/02-2 від 26.07.2016 року, №814/02-2 від 10.08.2016року свідчать про те, що при призначенні пенсії позивачу до страхового стажу не було враховано вищевказаний період роботи з 10.02.1978 р. по 08.09.1994 р. в зв'язку з тим, що запис про звільнення завірено печаткою з реквізитами Української радянської соціалістичної республіки (надалі - УРСР).
Відомості щодо обліку стажу роботи позивача, зокрема, за спірний період на вказаному підприємстві не надходили до архівних установ, про що свідчать довідки архівного відділу Житомирської міської ради №01-16/78-П від 04.08.2016 року та Державного архіву Житомирської област №П/2596 від 05.08.2016 року.
З інформації Головного управління Державної Фіскальної служби у Житомирській області №2337/5/06-30.08.11 від 31.10.2016 року слідує, що Орендне підприємтство "Житомирська орендна виробничо-комерційна фірма по ремонту побутової радіоелектронної апаратури "Побутрадіотехніка" перебуває на податковому обліку в Житомирській ОДПІ (податковий номер 03060362), остання податкова звітність подана за 3 квартали 2012 року з нульовими показниками.
В судовому засіданні судом було доведено до відома сторін інформація що надійшла телефоном від Управління національної поліції Житомирської області на запит суду, згідно якої матеріали щодо ви дачі дозволів на виготовлення печаток та штампів за досліджуваний період роботи позивача не зберіглися.
Допитані в якості свідків по справі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили суду факт роботи у зазначений спірний період позивача на тому ж підприємстві, працівниками якого вони також були. Всі свядки пояснили, що трудові книжки весь цей час зберігались в бугалтерії підприємства, передбачені законодавством внески із заробітної плати у них утримувались та перераховувались. Крім того, свідок ОСОБА_4 пояснив, що має відомості про смерть керівника підприємства близько трьох років тому.
Дослідивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 39 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Статтею 62 Закону «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, зазначала, що оскільки записи в трудовій книжці позивача є неналежними, отже при підтвердженні страхового стажу за цей період слід користуватись порядком, встановленим згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1993 р. №637 "Про затвердження порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", який передбдачає необхідність подання уточнюючих довідок з тих підприємств, що не ліківдовані. Оскільки підприємство, де працював позивач не ліквідоване, єдиною підставою зарахуванння до страхового стажу спірного періоду мала б бути уточнююча довідка, якої позивач не подав.
Суд не може погодитись з такими доводами, оскільки не вбачає підстав для встановлення страхового стажу позивача в порядку, визначеному згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1993 р. №637 "Про затвердження порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній". Трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період і, отже, є достатнім підтвердженням права на пенсійне забезпечення. Твердження відповідача про те, що період роботи з 10.02.1978 р. по 08.09.1994 р. зарахувати до страхового стажу не можливо в зв'язку з тим, що період роботи в даній організації завірено печаткою УРСР не ґрунтуються на жодній нормі законодавства, а положення Постанови Верховної Ради України від 11.05.1992 р. "Про заходи щодо забезпечення виконання вимог дозвільної системи" №2318-XII та Інструкції про порядок видачі дозволів на виготовлення печаток і штампів", затвердженої наказом МВС України від 18.10.1993 р. №643 не містять положень про нечинність фактично існуючих печаток та штампів та про обов'язок їх заміни. Не впливає на права та законні інтереси позивача й факт припинення статусу СРСР як суб'єкта міжнародного права, а також факт створення Співдружності Незалежних Держав.
Та обставина, що підприємство не змінило свою печатку новою після припинення СРСР, не робить документи, які засвідчені нею, неправдивими. Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботу, а у сукупності з показами свідків, допитаних судом, ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження трудового стажу.
На підставі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", керуючись 2, 6, 8, 71, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Зобов'язати Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області включити до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на Житомирському обласному підприємстві «Бытрадиотехника», Житомирському обласному виробничому об'єднанні «Бытрадиотехника» та Житомирській орендній виробничо-комерційній фірмі «Побутрадіотехніка» з 10.02.1978 року по 08.09.1994 року, відповідно до записів у трудовій книжці позивача.
Зобов'язати Коростишівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зробити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з моменту її нарахування у зв'язку з включенням до страхового стажу періоду роботи з 10.02.1978 р. по 08.09.1994 р.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при її проголошенні, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О. Руденко
Суд | Брусилівський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2016 |
Оприлюднено | 18.11.2016 |
Номер документу | 62696922 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Брусилівський районний суд Житомирської області
Руденко В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні