Ухвала

від 14.11.2016 по справі 317/4380/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 317/4380/16-к

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження № 11-сс/778/660/16Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

заявника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 02 листопада 2016 року про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 02 листопада 2016 року задоволено клопотання старшого слідчого Запорізького відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_8 та накладено арешт на врожай соняшника загальною вагою 4206 кг.

На вказану ухвалу ОСОБА_7 , який вважає себе власником вказаного майна, подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом вимог кримінального процесуального закону, вимагається вказану ухвалу суду скасувати.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_7 наполягав на задоволенні апеляційної скарги; прокурор проти задоволення апеляції заперечував, вимагаючи ухвалу суду про арешт майна залишити без змін.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого Запорізького відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_8 та накладено арешт на врожай соняшника загальною вагою 4 206 кг., який було вилучено 28.10.2016 року під час проведення огляду місця події земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться в постійному користуванні Комунальної установи «Обласна туберкульозна лікарня» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 05499174), який знаходиться на зберіганні, за адресою: Запорізька область, Запорізький район, смт. Кушугум, вул. Колгоспна, 11-в.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходив з того, що в провадженні СВ Запорізького РВП ДВП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження, яке розслідується за ст.197-1 КК. 19.09.2016 року до СВ Запорізького РВП ДВП ГУНП в Запорізькій області надійшло клопотання від представника потерпілого ОСОБА_9 та в.о. головного лікаря КУ «Обласна туберкульозна лікарня» ЗОР ОСОБА_10 з проханням про арешт майна, а саме врожаю насіння, який незаконно було вирощено на земельній ділянці, розташованій за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Веселянка, вул. Миру 5, землекористувачем якої згідно державного акту на право постійного користування землею І-ЗП №000447 від 05.02.2002р., є КУ «Обласна туберкульозна лікарня» ЗОР.

Тому суд, пославшись на ч.1 ст.98, ч.1 ст.170 КПК зазначив, що з матеріалів клопотання вбачається, що єдиним можливим способом захисту прав територіальної громади Запорізької області, як власника землі, є накладання арешту на врожай соняшника, вирощеного на території вказаної земельної ділянки, розташованій поблизу КУ «Обласна туберкульозна лікарня» ЗОР, за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Веселянка, вул. Миру, 5.

Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, заподіяння шкоди, а також те, що незастосування заборони розпорядження майном, може призвести до зникнення, відчуження майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити подальшому відшкодуванню завданої шкоди, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Проте з такими висновками слідчого судді погодитись не можна з огляду на таке.

Суд в оскаржуваній ухвалі не конкретизував і не аргументував, як само по собі накладення арешту на 4206 кг. соняшника захистить права територіальної громади Запорізької області, як власника землі, вирощеного на території вказаної земельної ділянки, розташованій поблизу КУ «Обласна туберкульозна лікарня» ЗОР, за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Веселянка, вул. Миру, 5.

Відповідно до ст.55 КПК потерпілим у кримінальному провадженні може бути, крім іншого, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Дане кримінальне провадження відкрито на підставі заяви КУ «Обласна туберкульозна лікарня» ЗОР. Прокурором з метою захисту права територіальної громади Запорізької області дане кримінальне провадження не порушувалось. Орган, уповноважений на захист інтересів територіальної громади Запорізької області, до участі у провадженні не залучався.

Ухвала слідчого судді містить, тим самим, у собі протиріччя, оскільки потерпілою особою у справі є КУ «Обласна туберкульозна лікарня» ЗОР, проте арешт накладено з метою захисту прав та інтересів територіальної громади Запорізької області.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.58 КПК представником юридичної особи, яка є потерпілим, може бути її керівник, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю; повноваження цих осіб на участь у кримінальному провадженні мають підтверджуватись копією установчих документів юридичної особи - якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа.

В своєму клопотанні про накладення арешту слідчий посилався на клопотання представника потерпілого ОСОБА_9 та в.о. головного лікаря КУ «Запорізька обласна лікарня» ЗОР ОСОБА_11 , які клопотались про арешт вказаного соняху.

Проте, по-перше, суд не прийняв до уваги, що КУ «Запорізька обласна лікарня» ЗОР взагалі не є учасником даного кримінального провадження, а по-друге ні ОСОБА_9 , ні ОСОБА_11 в порушення наведених норм закону не надавали передбачених ч.ч.2, 3 ст.58 КПК документів на підтвердження своїх повноважень.

Слідчий в порушення вимог ст.171 КПК, звертаючись із клопотанням про арешт майна, формально пославшись на те, що завдано матеріальні збитки, фактично не зазначив підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження ким би то не було таким майном. Клопотання не містить у собі посилання ні на розмір шкоди чи неправомірної вигоди, ні на вартість арештованого майна. А тому суд не в змозі був співставити співмірність вартості арештованого майна і розмір шкоди, що є обов`язковим.

Зазначивши, що має місце шкода у справі, суд не звернув уваги, що у справі ніким не заявлено цивільного позову, на забезпечення виконання якого нібито накладено арешт. Не встановлено особу, якій належить це майно для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В порушення п.3 ч.2 ст.173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя не враховував і не дав оцінки тому, що власнику арештованого майна ОСОБА_7 на виконання відшкодування злочином шкоди з червня 2016 року по день розгляду клопотання так і не було вручено обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення за ст.1971 КК.

На переконання судової колегії зроблений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області розрахунок завданої шкоди є досить непереконливим, оскільки розрахунок вчинено щодо земель житлової та громадської забудови.

Віднесення вказаним інспектором 15,747 га. земельної ділянки, на якій було вирощено арештований врожай соняха, до земель саме житлової та громадської забудови, а не земель сільськогосподарського призначення, є необґрунтованим. Адже відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» саме Державним земельним кадастром визначається перш за все цільове призначення тієї чи іншої земельної ділянки. Проте в Державному земельному кадастрі ця земельна ділянка відсутня і такої інформації у справі нема.

Отже, з огляду на наведені обставини оскаржувану ухвалу слідчого судді не можна визнати законною, а клопотання слідчого обґрунтованим. Тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 02 листопада 2016 року про накладення арешту на майно врожай соняшника загальною вагою 4206 кг скасувати.

Постановити нову ухвалу.

Відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого Запорізького відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_8 про накладення арешту на врожай соняшника загальною вагою 4206 кг., який було вилучено 28.10.2016 року під час проведення огляду місця події земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4