Ухвала

від 24.10.2016 по справі 756/11735/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_9 та накладено арешт на мобільний телефон «Самсунг» з сім карткою мобільного оператору « Київстар» та карткою пам`яті, який належить ОСОБА_7 , який був вилучений в ході обшуку 16.09.2016 року за місцем проживання та реєстрації засновника та директора ТОВ Фірма «ПАУЕР» ОСОБА_10 за адресою

АДРЕСА_1 ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого містить достатньо правових підстав для арешту майна, передбачених ст. 170 КПК України та з метою збереження речових доказів, з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації майна, наявні підстави для накладення арешту на вищезазначене майно, оскільки слідчим доведено те, що у разі не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, існують ризики приховування або зникнення цього майна.

В апеляційній скарзі власник майна ОСОБА_7 не погоджуючись з ухвалою слідчого судді просить її скасувати та відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що слідчий суддя не перевірив та не встановив наявність належних підстав для арешту майна, необґрунтовано визнав докази достатніми, що вказують на вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 212 КПК України. Також апелянт вказує на те, що слідчий суддя не звернув увагу на невідповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171, 173 КПК України. Крім того апелянт вказує на порушення слідчим суддею ст. 35 КПК України ( щодо розгляду клопотання незаконним складом суду).

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна ОСОБА_6 який підтримав апеляційну скаргу, та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого без змін, вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суддею встановлено, що слідчим відділом фінансових розслідувань ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32015100050000077 від 09.09.2015 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 212 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ фірма «ПАУЕР», яка перебуває на податковому обліку в ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, в період з 01.01.2013 року по 30.09.2014 року шляхом неправомірного відображення в податковому обліку фінансово-господарських операцій з ТОВ «Грант Тайм» щодо придбання ТМЦ, вчинили дії спрямовані на ухилення від сплати податку на додану вартість на суму 820740 грн., та податку на прибуток підприємств на суму 652194 грн., тобто на загальну суму 1472934 грн., що є значним розміром.

Задовольняючи клопотання слідчого, що внесене в межах зазначеного кримінального провадження, про накладення арешту на мобільний телефон «Самсунг» з сім карткою мобільного оператору « Київстар» та карткою пам`яті, який належить ОСОБА_7 , який був вилучений в ході обшуку 16.09.2016 року за місцем проживання та реєстрації засновника та директора ТОВ Фірма «ПАУЕР» ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_1 , слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить правові підстави для його задоволення.

З вказаними висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.

Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.

В ст. 98 КПК України зазначено, що предмети, які були об`єктом протиправних дій, є речовими доказами у кримінальному провадженні.

В положеннях ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України.

Таким чином, накладення арешту на мобільний телефон «Самсунг» з сім карткою мобільного оператору « Київстар» та карткою пам`яті, який належить ОСОБА_7 , який був вилучений в ході обшуку 16.09.2016 року за місцем проживання та реєстрації засновника та директора ТОВ Фірма «ПАУЕР» ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_1 за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали кримінального провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів не погоджується з доводами сторони захисту про те, що автоматизований розподіл клопотання про накладення арешту був здійснений в порушенні вимог ст. 35 КПК України та вважає за безпідставні доводи захисту про незаконність визначення слідчого судді ОСОБА_11 при розгляді клопотання про накладення арешту на майно та про можливі порушення при визначенні Оболонським районним судом м. Києва судді, який буде розглядати клопотання слідчого, так як дана обставина спростовується протоколом повторного автоматичного розподілу визначення слідчого судді. Підставою проведення повторного автоматичного визначення, стало затвердженого Головою суду рішення, що визначено Зборами суддів, відповідно до п.10 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Оболонському районному суді м. Києва. Будь яких даних про можливе втручання в автоматизовану систему документообігу районного суду при надходженні, реєстрації клопотання слідчого та визначення слідчого судді, апеляційному суду не було надано.

З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ ФР ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_9 та накладено арешт на мобільний телефон «Самсунг» з сім карткою мобільного оператору « Київстар» та карткою пам`яті, який належить ОСОБА_7 , який був вилучений в ході обшуку 16.09.2016 року за місцем проживання та реєстрації засновника та директора ТОВ Фірма «ПАУЕР» ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_1 - залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/3032/2016 Категорія ст. 172 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції

Доповідач: ОСОБА_1