Рішення

від 07.11.2016 по справі 295/13468/15-ц

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/13468/15-ц

Категорія 33

2/295/815/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2016 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого - судді Слюсарчук Н.Ф.

з участю секретаря с/з Давиденко Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_3, Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в вересні 2015 року звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 28.05.2015 року близько 21год. 35 год. відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вулиці Мануїльського в місті Житомирі в напрямку вулиці І. Монтана, наближаючись до регульованого перехрестя по вул. Мануїльського та Котовського, здійснила маневр лівого повороту на вул. Котовського в напрямку вул. Шелушкова, не надавши при цьому дорогу пішоходу, коли вона перетинала проїзну частину по регульованому пішохідному переходу на дозволений сигнал світлофора, внаслідок чого позивач отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що не були небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров'я. Позивач понесла матеріальні затрати на лікування та зазнала моральних страждань у зв'язку з отриманими ушкодженнями.

В зв'язку з цим просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 3150 грн. 00 коп. матеріального збитку, 29787 грн. 16 коп. на відшкодування моральної шкоди в зв'язку з ушкодженням здоров'я та витрат на правову допомогу і судові витрати.

Також, просила стягнути з відповідача ТДВ СК «Провіта» 4256 грн. 64 коп. матеріальної шкоди, 212 грн. 83 коп. на відшкодування моральної шкоди в зв'язку з ушкодженням здоров'я та витрат на правову допомогу і судові витрати.

В подальшому позивач надала до суду заяву, в якій уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 3150 грн. 00 коп. матеріального збитку, на відшкодування моральної шкоди 25000 грн., а з відповідача ТДВ СК «Провіта» 4256 грн. 64 коп. матеріальної шкоди, пов'язаної з витратами на лікування, на відшкодування моральної шкоди 5000 грн. ( а. с. 65-69).

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали до суду письмові пояснення, в яких вказали про невизнання ними позову про відшкодуванням матеріальної і моральної шкоди у зв'язку з безпідставністю.

Представник відповідача ТДВ СК «Провіта» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать отримані рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки не повідомили.

Справа слухалася у відсутності сторін в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи в судовому процесі, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом та іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно ч.1, п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

У відповідності до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно роз'яснень п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами) відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Судом встановлено, що 28.05.2015 року близько 21 год. 35 год. відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вулиці Мануїльського в місті Житомирі в напрямку вулиці І. Монтана, порушила п.п. 2.3.(б), 12.3., 16.2 ПДР України, що призвело до наїзду на пішохода ОСОБА_5

Згідно висновку судово-медичної експертної комісії Житомирського обласного бюро судово-медичних експертиз № 135 вищевказані тілесні ушкодження позивача віднесені до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я, що виразилися у вигляді: крововиливу по зовнішній поверхні в області правого ліктьового суглобу, правого колінного суглобу і на лівому стегні, внутрішньо суглобного осколкового перелому виростка правої великогомілкової кістки зі зміщенням відламків, що не були небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров'я. (а.с. 6).

Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 27 березня 2015 року, ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України й призначено основне покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки. На підставі ст.. 75 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 залишено без розгляду ( а. с. 6-10).

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 05.08 2015 року, вирок суду скасовано в частині вирішення цивільного позову й в цій частині направлено справу на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства ( а.с. 10-14).

Відповідно до ст. 61 ч.3 ЦПК України, обставини, визнані судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Крім того, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою./ ст. 61.ч.4 ЦПК України/.

Таким чином, вищезгаданими вироком та ухвалою підтверджується факт заподіяння позивачу тілесних ушкоджень відповідачем ОСОБА_3, який не підлягає доказуванню згідно ст. 61 ЦПК України.

З огляду на вищезазначене, неправомірними діями відповідача ОСОБА_3 позивачу, яка отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, було завдано матеріальної та моральної шкоди, яку вона зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

За положеннями ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону, який становить 100000 грн. на одного потерпілого. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи характер кримінального правопорушення, вчиненого відповідачем ОСОБА_3, глибину фізичних та душевних страждань позивача, отримання останньоютілесних ушкоджень середнього ступеню, вимоги розумності та справедливості, суд вважає за доцільне визначити розмір на відшкодування моральної шкоди в сумі 17000 грн, з яких стягнути з відповідача ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» на користь позивача 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, що знаходиться в межах розміру обов'язкового ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілої, який визначений п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та з відповідача ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди12000 грн, цивільна відповідальність якої застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АЕ № 0897478.( а.с.18).

Визначаючи підстави та розмір відшкодування матеріальної шкоди з відповідача ПрАТ «СК «ПРОВІДНА», суд вважає що заявлені вимоги в сумі 4256 грн. 64 коп. підлягають задоволенню, оскільки позивачем понесені зазначені витрати на придбання ліків, що підтверджується розрахунком та наданими фіскальними чеками. (а.с.15,16).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що ні позивач, ні її представник не надали доказів на підтвердження понесених витрат в сумі 3150 грн, а відтак вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З урахуванням задоволених вимог підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп. та з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» на користь держави судовий збір в сумі 2436 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 218, Розділ 111 глави 8 ЦПК України, ст.ст. 998, 1166, 1167, 1188, 1192 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" із змінами та доповненнями та Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової / шкоди " із змінами і доповненнями, Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 12000 грн.

Стягнути Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 4256 грн. 64 коп. та на відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Стягнути Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» на користь держави судовий збір в сумі 2436 грн., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.Ф.Слюсарчук