Постанова

від 14.11.2016 по справі 243/5656/16-а

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 243/5656/16-а

Справа № 2-а/243/162/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2016 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кузнецова Р.В

при секретарі Малиновській І.Ю.,

за участю прокурора Кукло Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Керівника Слов'янської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат № 7 Донецької обласної ради, про зобов'язання проведення донарахування недоотриманої одноразової грошової допомоги та її виплати,-

В С Т А Н О В И В :

13 липня 2016 року позивач звернувся до Слов'янського міськрайонного суду з позовом Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат № 7 Донецької обласної ради, про зобов'язання проведення донарахування недоотриманої одноразової грошової допомоги та її виплати.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що Слов'янською місцевою прокуратурою прийнято рішення про представництво інтересів в суді ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не має можливості самостійно захищати свої порушені права та реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, а законний представник неповнолітньої - Державний навчальний заклад «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище» самостійно не здійснювало захист порушених прав неповнолітньої ОСОБА_1 та не заперечує проти представництва Слов'янською місцевою прокуратурою інтересів неповнолітньої ОСОБА_1 Керівником Слов'янської місцевої прокуратури в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» спрямовано повідомлення про встановлення підстав для представництва інтересів ОСОБА_1 законному представнику неповнолітньої - Державному навчальному закладу «Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище».

Вивченням інформації, яка надійшла з Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат № 7 Донецької обласної ради (далі СЗОШІ № 7) встановлено, що неповнолітня ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є випускницею СЗОШІ № 7, яку закінчила у 2015 році, та відповідно до інформації про випускників СЗОШІ № 7, у вересні 2015 року останній, як дитині, позбавленій батьківського піклування, сплачено одноразову грошову допомогу в сумі 42 гривні 50 копійок.

При обчисленні одноразової грошової допомоги випускникам у сумі 42 гривень 50 копійок, адміністрація навчального закладу керувалась п. 13.1. постанови Кабінету Міністрів України № 226 від 05.04.1994, відповідно до якої, дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Натомість, відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечується за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому кабінету міністрів України, одягом і взуттям., а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів, їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечать цьому Закону. Крім того, Закон України «Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» має вищу юридичну силу, ніж Постанова КМУ № 226 від 05.04.1994 року, оскільки підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі Законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів Законам закріплена у положеннях Конституції України. Виходячи з викладеного, при обчисленні одноразової грошової допомоги випускникам, адміністрація СЗОШІ № 7 повинна була керуватися ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Згідно з ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить 1455,00 грн.

Враховуючи викладене, СЗОШІ № 7 повинна була сплатити дитині, позбавленій батьківського піклування ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі не менше 8730,00 грн., з розрахунку 1455,00 грн. (прожитковий мінімум) х 6 = 8730,00 грн. Відповідно до інформації, яка надійшла від СЗОШ № 7, неповнолітній ОСОБА_1, яка закінчила інтернат у 2015 році, як дитині, позбавленій батьківського піклування, сплачено одноразову допомогу у сумі 42,50 грн. Таким чином, СЗОШІ № 7 не донарахувала та не виплатила ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в сумі 8687,50 грн., з розрахунку 8730,00 грн. - 42,50 грн.

Просить суд зобов'язати Миколаївську спеціальну загальноосвітню школу - інтернат № 7 Донецької обласної ради провести донарахування недоотриманої одноразової грошової допомоги та виплатити її випускниці з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_1, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України».

В судовому засіданні прокурор Слов'янської місцевої прокуратури Кукло Д.С. надала пояснення, аналогічні обґрунтуванню позовних вимог, просила позов задовольнити.

Представник Краматорського вищого професійного торгово-кулінарного училища Бєлова Н.О., що діє на підставі Довіреності № 01/226-02 від 27.07.2016 року в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просить розглянути дану справу без їх участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідач - Миколаївська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 7 Донецької обласної ради, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. З позовними вимогами не згоден, тому просить суд відмовити у задоволенні позову, обгрунтовуюючи свої вимоги наданими до суду письмових заперечень у яких зазначив, що випускниці ОСОБА_1 спеціальна ЗОШ інтернат № 7 Донецької обласної ради виплатила одноразову грошову допомогу у відповідності з Постановою КМУ № 226 від 05.04.1994 року в розмірі 42 грн. 50 коп. у звязку з чим вважає вимоги необгрунтованими.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, встановив такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що неповнолітня ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є випускницею СЗОШІ № 7, яку закінчила у 2015 році, та відповідно до інформації про випускників СЗОШІ № 7, у вересні 2015 року останній, як дитині, позбавленій батьківського піклування, сплачено одноразову грошову допомогу в сумі 42 гривні 50 копійок.

При обчисленні одноразової грошової допомоги випускникам у сумі 42 гривень 50 копійок, адміністрація навчального закладу керувалась п. 13.1. постанови Кабінету Міністрів України № 226 від 05.04.1994, відповідно до якої, дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Разом з тим відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечать цьому Закону.

Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» має вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України № 226 від 05.04.1994, оскільки підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі Законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів Законам закріплена у положеннях Конституції України.

Виходячи з викладеного, суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача та вважає їх неспроможніми, оскільки при обчисленні одноразової грошової допомоги випускникам, адміністрація СЗОШІ № 7 повинна була керуватися ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей- сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить 1455 гривень.

Враховуючи викладене, відповідач повинен був сплатити дитині, позбавленій батьківського піклування ОСОБА_1, одноразову грошову допомогу у розмірі не менше 8730 гривень, виходячи з розрахунку 1455 гривень (прожитковий мінімум) * 6 = 8730 гривень.

Таким чином приймаючи до уваги раніше сплачену одноразову грошову допомогу в сумі 42 гривні 50 копійок, СЗОШІ № 7 не донарахувала та не виплатила ОСОБА_1, одноразову грошову допомогу в сумі 8687 гривень 50 копійок.

Аналізуючи вищевказане суд приходить до переконання про обгрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 55, 121 Конституції України, ст.ст. 2, 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», ст.ст. 2, 4, 6, 18, 104, 105, ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Керівника Словянської місцевої прокуратури діючого в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи інтернату № 7 Донецької обласної ради про зобовязання проведення донарахування недоотриманої одноразової грошової допомоги та її виплати - задовольнити.

Зобов'язати Миколаївську спеціальну загальноосвітню школу - інтернат № 7 Донецької обласної ради (ідентифікаційний код 21969053) провести донарахування недоотриманої одноразової грошової допомоги та виплатити її випускниці з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ІПН: НОМЕР_1 ), передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з відрахуванням проведених виплат.

Стягнути із Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат № 7 Донецької обласної ради, що розташована за адресою: 84180, Донецька область, м. Миколаївка, вул. Синецького, 15, ідентифікаційний код 21969053 на користь Прокуратури Донецької області судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Словянський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Р.В. Кузнецов