Рішення

від 10.11.2016 по справі 397/922/16-ц

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 397/922/16-ц

н/п : 2/397/341/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.11.2016 року Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Пляка С.Л.,

при секретарі - Захаренко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агроконтракт - Н», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Відділ Держгеокадастру у Олександрівському районі про визнання недійсним договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати недійсними договори №18 та №88 оренди земельних ділянок від 03.12.2007 року, укладеними між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт-Н", зареєстровані у Олександрівському офісі КРФ ДП "ЦДЗК" за № 041037900203 та № 041037900147 від 15.12.2010 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що в грудні 2007 року між позивачем та відповідачем ТОВ "Агроконтракт-Н" було укладено договори оренди земельної ділянки НОМЕР_1 загальною площею 5,96 га. та земельної ділянки НОМЕР_2 загальною площею 6,33 га., розташованих на території Родниківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області. В договорах було зазначено, що строк їх дії 10 років, тому позивач розраховував, що надає свї землі в оренду відповідачу до 03 грудня 2017 року. Підпис в договорах оренди землі позивач ставив на другому аркуші (бланку), який складався з двох аркушів. Примірники договорів №18 та №88 від 03.12.2007 року відповідач після державної реєстрації позивачу не надавав. В травні 2016 року на зборах пайщиків та ТОВ "Агроконтракт-Н" позивач дізнався, що строк дії договорів закінчується не у 2017 році, як він вважав, а у 2020 році. 01 червня 2016 року позивач звернувся до відділення Держгеокадастру у районі де отримав копії договорів та дізнався, що строк рахується з моменту державної реєстрації і спливає лише у 2020 році. В зв'язку з підміною його сторінки відповідачем просить договори визнати недійсними. Крім цього, позивач заявляє, що дізнався про порушення свого права, тобто про наявність підміни аркушів в спірних договорах, лише у 2016 році, після отримання у відділенні Держгеокадастру у районі копій договорів, а тому вважає що ним не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Представник третьої особи зі сторони відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - відділ Держгеокадастру в Олександрівському районі Кіровоградської області у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, при винесенні рішення покладається на розсуд суду, а тому суд вважає за можливе провести слухання справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що твердження позивача про те, що 1-і аркуші договорів були заміненені є безпідставним та необґрунтованим. При укладанні договорів сторони дійшли згоди щодо їх істотних умов, в тому числі - строку договорів оренди та початок його перебігу. Хоч оспорювані договори були підписані у 2007 році, але позивач знав, що дія попередніх договорів від 2004 року закінчується наприкінці 2009 року, тому строк даних договорів має відліковуватись з 2010 року. Крім того, згідно журналу реєстрації договорів, позивач після державної реєстрації своєчасно отримала свої примірники договорів - у 2011 році, тому просить застосувати сплив строку позовної давності. Вважає, що позивач бажає передати свої земельні ділянки іншому орендарю і це є основною підставою звернення до суду з позовом.

Свідок ОСОБА_2, допитана у судовому засіданні, пояснила, що працює бухгалтером у відповідача з 2004 року. Не знає яким чином позивач підписував оспорювані договори. Журнал реєстрації договорів вела вона, у якому орендодавці підписувалася за отримання примірника договору. Хто підписувався у ньому від імені позивача - не пам'ятає.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 від 25.05.2003 року (а.с.11) позивач є власником земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_4, площею - 5,96 га, розташованої на території Родниківської сільської ради Олександрівського району.

03.12.2007 року між сторонами укладено договори №18 та №88 оренди земельних ділянок від 03.12.2007 року, зареєстрованих у Олександрівському офісі КРФ ДП "ЦДЗК" за № 041037900203 та № 041037900147 від 15.12.2010 року (а.с.7-8, 9-10).

Згідно п.9 вказаних договорів - договір укладено на 10 (десять) років, починаючи з дати його державної реєстрації.

На зворотній стороні договорів 2 сторінки внизу є текст з інформацією щодо його друку - " Друк "Імекс-ЛТД", м.Кіровоград , вул.Декабристів,29, тел.(0522)32-17-05,22-79-30 ЗН 6331-09" .

Згідно актів приймання-передачі земельних ділянок від 03.12.2007 року (зворот а.с.8, 10) орендодавець передає, а керівник ТОВ "Агроконтракт-Н" приймає земельні ділянки, розташовані на території Родниківської сільської ради терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі договорів оренди №18 та №88 від 03.12.2007 року.

При візуальному огляді оригіналів договорів з актами встановлено, що рукописний текст заповнений різним почерком та кольором пасти.

Згідно довідок ТОВ "Імекс-ЛТД", заказу - наряду №ЗН-0006331 від 09.12.2009 року (а.с. 49, 63, зворот а.с.49) заказ -наряд №6331-09, який був сформований 09.12.2009 року ( через дефіс в номері ЗН вказуються останні цифри року), на замовлення ТОВ "Агроконтракт-Н" було віддруковано бланк А4 формату, накладом 1500 екземплярів з двостороннім друком з використанням оперативного друкарського японського обладнання торгової марки RISO, на газетному папері. При оформленні в програмі 1-С менеджер помилково оформила заказ-наряд не на ТОВ "Імекс-ЛТД", а на СПД-ФО ОСОБА_3, який є засновником даного підприємства.

Згідно витягу з ЄДРПОУ ( а.с. 64-66) товариство з обмеженою відповідальністю "Імекс-ЛТД" є юридичною особою; розташоване в м.Кіровограді по вул.Декабристів ,29 ; засновники та бенефіціарні власники - ОСОБА_4 та ОСОБА_3; види діяльності - поліграфічні послуги.

Адреса ТОВ "Імекс-ЛТД" співпадає у договорі оренди землі, довідках ТОВ "Імекс-ЛТД" і витягу з ЄДРПОУ відносно вказаної юридичної особи.

Код ЄДРПОУ співпадає у довідках ТОВ "Імекса ЛТД" та витягу з ЄДРПОУ відносно вказаної юридичної особи - № 13768524.

Згідно витягу з ЄДРПОУ ( а.с.67-68) юридична особа з аналогічною назвою - товариство з обмеженою відповідальністю "Імекс-ЛТД" зареєстрована з 17.05.2010 року також у м.Києві по вул.Керченській, 7/7, вид її діяльності - оптова та роздрібна торгівля, код ЄДРПОУ -37064489.

Однак, вказана юридична особа у 2009 році (на час друку бланків договорів ) ще не була зареєстрована, не займається друком поліграфічної продукції, її адреса не співпадає з вказаною на звороті 1-го аркуша оспорюваного договору -м.Кіровоград , вул.Декабристів,29.

Тому, суд приходить до висновку що вона не має відношення до друку поліграфічної продукції відповідача у 2009 році.

Однак, суд враховує інформацію ТОВ "Імекс-ЛТД" (а.с.63), що при оформленні в програмі 1-С менеджер помилково оформила заказ-наряд не на ТОВ "Імекс-ЛТД", а на СПД-ФО ОСОБА_3, який є засновником даного підприємства.

На підставі вказаного суд приходить до висновку, що роздруківка 1 аркушу оспорюваного договору здійснювалася саме ТОВ "Імекс ЛТД" з адресою: м.Кіровоград, вул.Декабристів,29, оскільки воно було чітко ідентифіковане у судовому засіданні.

Суд не може погодитися з доводами представника відповідача про те, що відповідно до журналу реєстрації договорів оренди земельних ділянок ТОВ "Агроконтракт-Н" по Родниківському відділенню 2010 рік ( а.с. 40-42) позивач отримав примірники договорів оренди землі після здійснення його державної реєстрації. Так як, вказаний журнал має назву реєстрації договорів оренди, а не їх видачі; нумерація запису у ньому здійснювалася відповідно номера договору, що також підтверджує, що це саме є журналом реєстрації договорів, а не їх отримання; у журналі відсутні графи з інформацією за що поставив підпис позивач та дату проставлення підпису.

Відносини, що склалися між сторонами суд відносить до правовідносин, що виникають внаслідок укладання правочинів, у тому числі договору оренди земельної ділянки та земельних правовідносин щодо захисту прав на землю, та вважає за необхідне керуватися главою 16 ЦК України "Правочини", ЗК України , Законом України "Про оренду землі" .

Згідно ч.ч.1,3 ст.215, ч.ч.3,5 ст. 203 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) наступних вимог: волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.1 ст.16 Закону "Про оренду землі" - укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203 ЦК України головним елементом договору (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, тому суд приходить до висновку про відсутність вільного волевиявлення позивача на укладення договору на вказаних у ньому умовах та невідповідність його внутрішній волі.

Правочин, який має дефект волі і волевиявлення його учасника, порушує суб'єктивні права останнього (право власності, право свободи договору), а тому порушене право підлягає захисту у спосіб вказаний у передбачений законом, ст.ст. 215, 216 ЦК України, спосіб.

Встановлені судом обставини спростовують презумпцію правомірності правочину, встановлену ст. 204 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд знаходить обґрунтованими вимоги позивача та вважає за необхідне задовольнити позов.

В судовому засіданні було доведено, що відповідачем після підписання оспорюваних договорів позивачем перед їх направленням для проведення державної реєстрації було замінено 1 сторінку без повідомлення та згоди позивача, чим було порушено його права як власника земельної ділянки щодо вільного розпорядження нею.

Оскільки представником відповідача суду не було надано жодного документу, який містить дату отримання позивачем його примірників договорів, а тому суд не погоджується з доводами представника відповідача про те, що позивачем був пропущений строк позовної давності. Отже строк позовної давності необхідно рахувати з часу отримання позивачем примірників оспорюваних договорів , тобто з літа 2016 року.

Представник відповідача посилається на правовий висновок ВСУ, викладений у постанові від 29.10.2014 року (справа №6-152цс14), згідно якого норма ч.1 ст.261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, отже обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Оскільки ч.3 правової позиції по вищенаведеній справі містить наступний текст : "для правильного застосування ч.1 ст. 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав", а тому суд не може погодитися з таким тлумаченням на свою користь правового висновку ВСУ представником відповідача. Також слід відмітити, що по вказаній справі позивачем являлася юридична особа, а не фізична.

У даному випадку позивач об'єктивно не міг бути проінформований про заміну аркушу в договорах оренди його земельних ділянок, а тому саме з часу його обізнаності і необхідно рахувати перебіг строку позовної давності.

Згідно ст.88 ЦПК України - понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1102,40 грн. (а.с. 3) необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 208, 213 - 215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договори оренди землі № 18 та № 88, укладені між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокнтракт - Н» від 03.12.2007 року, щодо оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_5.

Стягнути з товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокнтракт - Н», код ЄДРПОУ 31095141 м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, 89, на користь ОСОБА_1 1102,40 грн., сплаченого на користь держави, судового збору..

Учасники судового розгляду справи, з повним рішенням суду, зможуть ознайомитись 15 листопада 2016 року.

На рішення суду може бути подана, через Олександрівський районний суд, в апеляційний суд Кіровоградської області, апеляційна скарга, протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: /підпис/

Копія вірно:

Суддя Олександрівського

районного суду

Кіровоградської області С.Л.Пляка