Рішення

від 03.05.2007 по справі 5/162-д

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

----------------------------------------

* 10002,

м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" травня 2007 р.

Справа № 5/162-Д

Господарський

суд Житомирської області у складі:

Головуючого

судді 

                         судді Брагіної Я.В.

                         судді 

за участю

представників сторін

від позивача не з'явився

від

відповідача не з'явився 

Розглянув

справу за позовом Приватного підприємцяОСОБА_1 (м. Луганськ) 

до Приватного підприємства "Біолан" (м.

Житомир)

про розірвання договору №НОМЕР_1р., стягнення 7290

грн. попередньої оплати та неустойки в сумі 729 грн.

Спір

розглядається у більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України у

відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.

Позивач

звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про  розірвання договору №НОМЕР_1р., укладеного

між позивачем та відповідачем, стягнення з відповідача 7290,00 грн.

перерахованих йому позивачем попередньої оплати за товар та 729 грн. неустойки

за не поставлений товар.

Представник

позивача у судовому засіданні 20.02.07р. позовні вимоги підтримав в повному

обсязі, а у судові засідання 20.03.07р., 05.04.07р. та 03.05.07р. не з'явився,

надіслав на адресу суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримує та просить

суд розглянути справу без його участі.

Представник

відповідача письмового відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не

з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та

належним чином.

Справа

розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК

України.

Заслухавши

пояснення представника позивача у судовому засіданні 20.02.07р., дослідивши

матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_4р.

між позивачем та відповідачем був укладений договір №НОМЕР_1р., відповідно до

умов якого відповідач зобов'язується поставити позивачеві товар -

Дезінфікаційний препарат Клорсепт-25, а позивач повинен прийняти даний товар та

своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору (а.с.15).

Розрахунки за

товар проводяться шляхом 100% попередньої оплати (п. 5.1 договору).

На підставі

рахунків №НОМЕР_2р. та №НОМЕР_3р. (а.с.10-11), які відповідач виставив

позивачеві, останній перерахував на рахунок відповідача 7290 грн. попередньої

оплати за товар згідно договору, що підтверджується платіжними дорученнями

№НОМЕР_4р. на суму 2250 грн.,  №НОМЕР_5р.

на суму 5040 грн. (а.с.9) і банківськими виписками від ІНФОРМАЦІЯ_1р. та

відІНФОРМАЦІЯ_2р. (а.с.27-28)..

Відповідно до

п. 4.1 договору, постачання товару повинно бути проведено на протязі п'яти днів

з моменту оплати. Пунктом поставки за даним договором є склад покупця (п. 6.3

договору).

Проте,

відповідач не надав доказів, які підтверджували би виконання ним своїх

зобов'язань по договору щодо поставки позивачу товару.

Тому, на день

звернення з позовом до суду за відповідачем рахувався борг в сумі  7290 грн. (2250 грн. + 5040 грн.).

ІНФОРМАЦІЯ_3р.

позивач направив відповідачеві лист від ІНФОРМАЦІЯ_3р. (а.с. 12-13) з

пропозицією розірвати договір №НОМЕР_1р. та з вимогою повернути попередню

оплату в сумі 7290,00 грн., а також сплату неустойки за несвоєчасну поставку

товару в розмірі 729 грн., який відповідач залишив без відповіді та без

задоволення.

Зобов'язання є

правовідношення, в якому одна сторона 

(боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора)

певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші

тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.

509 ЦК України).

Згідно п. 2.

ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати

товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати

передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Договір може

бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного

порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором

або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої

цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона

розраховувала  при укладенні договору

(ч.2 ст. 651 ЦК України).

Таким чином,

господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного

підприємцяОСОБА_1 в частині розірвання договору та стягнення 7290 грн. боргу

підлягають задоволенню.

Крім того, на

підставі п. 9.3 договору, позивач просить стягнути з відповідача 729,00 грн.

неустойки за не поставлений своєчасно товар.

Відповідно до

п. 9.3 договору, якщо затримка поставки товару перевищує 30 днів, продавець

сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого товару.

Штрафом є

неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно

виконаного зобов'язання (ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунок

штрафу, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення

штрафу, оскільки вважає його правильним та таким, що відповідає вимогам чинного

законодавства.

Відповідно до

вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які

вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач

позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів поставки продукції не надав,

попередню оплату позивачеві не повернув, у судове засідання не з'явився.

Згідно ст.ст.

525, 526 ЦК України  зобов'язання має

виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,

інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або

одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено

договором або законом.

Враховуючи

викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені

у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними

доказами, які є в матеріалах справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по

сплаті державного мита та інформаційно- технічного забезпечення судового

процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись

з позовом до суду.

Керуючись

ст.ст. 525, 526, 549, 651, 693 ЦК України, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК

України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов

задовольнити.

2. Розірвати

договір №НОМЕР_1р., укладений між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (м. Луганськ)

та Приватним підприємством "Біолан" (м. Житомир).

3. Стягнути з

Приватного підприємства "Біолан", м. Житомир, вул. Перемоги, 3/64, та

м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 49, р/р 26002055925664 ЖРУ Приватбанк, МФО

311744, код 33463468

- на користь

Приватного підприємцяОСОБА_1, АДРЕСА_1, р/рНОМЕР_6, ЛФ АБ Брокбізнесбанк,

МФОНОМЕР_8, код НОМЕР_7

- 7290 грн. -

основного боргу;

- 729 грн. -

штрафу;

- 187 грн. -

витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 118 грн. -

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення

господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного

терміну з дня його прийняття.

Суддя

Брагіна Я.В.

Віддрукувати: 

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу