Рішення

від 19.10.2016 по справі 910/16063/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2016Справа №910/16063/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Кронос"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВОРИТ СВ СЕРВІС"

про стягнення заборгованості по орендній платі та відшкодування витрат на утримання нежитлового приміщення

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва надійшли позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Кронос" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВОРИТ СВ СЕРВІС" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по орендній платі та відшкодування витрат на утримання нежитлового приміщення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.09.2016 було порушено провадження у справі № 910/16063/16, розгляд справи призначено на 28.09.2016.

28.09.2016 представник позивача у судове засідання з'явився та подав документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 02.09.2016 про порушення провадження у справі № 910/16063/16, вимоги ухвали від 02.09.2016 позивач виконав.

28.09.2016 представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 02.09.2016 про порушення провадження у справі № 910/16063/16 відповідач не виконав.

Враховуючи нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем витребуваних документів, розгляд справи було відкладено на 19.10.2016.

19.10.2016 представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Кронос" (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФАВОРИТ СВ СЕРВІС" (далі - відповідач, орендар) був укладений Договір найму (оренди) нежитлового приміщення № 125 А (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в платне користування на строк дії цього Договору нежитлові приміщення (далі - об'єкт оренди), які розташовані у нежитловій будівлі за адресою: м. Київ, вул. Вікентія Хвойки 15/15/6 літ. І (п. 1.1. Договору).

Згідно з п.п. 1.2. Договору підставою для передачі приміщень в оренду та укладенню даного Договору слугує Договір управління майном від 13.02.2014, посвідченого нотаріальним приватним нотаріусом Гамаль І,М., зареєстрованого в реєстрі за № 381 укладеного з власниками приміщень - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Право власності останніх підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виданого державною реєстраційною службою 30.12.2013 за № 15747614.

Як зазначається у п. 1.3. Договору об'єкт оренди розташований на 3-му поверсі. Загальна площа об'єкта оренди, що передається орендарю в користування за Договором становить: 19,00 кв. м.:

- офіс 311 А площею - 12,00 кв. м.;

- площа загального користування 7,00 кв. м.

Відповідно до п. 2.1., 2.2. Договору приймання - передача об'єкта оренди в орендне користування оформляється Актом приймання - передачі (Додаток № 1 до Договору), який підписується та скріплюється печатками сторін. Сторони повинні здійснити приймання - передачу об'єкта оренди протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання даного Договору.

Виходячи з положень п. 3.1. Договору строк орендного користування починається з моменту підписання сторонами Акту приймання - передачі об'єкта оренди і закінчується "30" квітня 2016 року.

У п. п. 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. Договору зазначено, що орендна плата є платежем, який вносить орендар Орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Сплата орендарем плати за користування об'єктом оренди здійснюється після передачі об'єкта оренди за актом прийому-передачі нежитлового приміщення в оренду, згідно з умовами Договору, в користування орендарю. Розмір орендної плати за 1 (один) місяць оренди приміщення складає 1900 (одна тисяча дев'ятсот) грн. 00 коп., разом з ПДВ.

З 01 липня 2015 року розмір орендної плати за 1 (один) місяць оренди приміщення складає 2470 (дві тисячі чотириста сімдесят) грн. 00 коп, разом з ПДВ.

До складу орендних платежів входить вартість наступних послуг на утримання об'єкта оренди, а саме:

- вартість водопостачання;

- опалення;

- каналізації;

- вивезення сміття;

- вартість обслуговування ліфтів;

- протипожежної сигналізації;

- витрати на утримання та обслуговування приміщення та будівлі.

Згідно з п. 5.1. Договору платежі, передбачені Договором, сплачуються орендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця наперед не пізніше 10-го числа розрахункового місяця на підставі рахунку орендодавця, якщо інше не передбачено Договором.

01.04.2014 сторони підписали Акт приймання-передачі об'єкту оренди (Додаток № 1 до Договору).

29.01.2016 сторонами була укладена Додаткова угода № 125А/1 про внесення змін до Договору, якою сторони з 01.02.2016 вирішили, що об'єкт оренди розташований на третьому поверсі вищевказаної будівлі: офіс № 301 площею 2,00 (два) кв. м.; загальна площа об'єкта оренди, що передається орендарю в користування за Договором становить: 2,00 (два) кв. м.

Крім того, вказаною Додатковою угодою сторони вирішили, що орендна плата є платежем, який вносить орендар орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Сплата орендарем плати за користування об'єктом оренди здійснюється після передачі об'єкта оренди за Актом прийому - передачі нежитлового приміщення в оренду, згідно з умовами Договору, в користування орендарю. Розмір орендної плати за 1 (один) місяць оренди приміщення з 01.02.2016 складає 260 (двісті шістдесят) грн 00 коп. разом з ПДВ. До складу орендних платежів входить вартість наступних послуг на утримання об'єка оренди, а саме:

- вартість водопостачання,

- каналізації,

- вивезення сміття,

- вартість обслуговування ліфтів,

- протипожежної сигналізації,

- витрати на утримання та обслуговування приміщення та будівлі.

До складу платежів не входить вартість комунальних послуг: електричної енергії та опалення. Оплата електроенергії, що використовується орендарем, здійснюються ним щомісячно по факту споживання на підставі рахунків орендодавця згідно розрахункових даних по існуючим тарифам Київенерго з урахуванням коефіцієнта к=1,20 за обслуговування кабельних мереж від трансформаторної підстанції до об'єкта оренди. Рахунки на оплату електричної енергії орендар зобов'язується оплачувати в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця протягом 2 (двох) робочих днів з дня їх отримання. Орендар щомісячно протягом опалювального сезону, встановленого до чинного законодавства України, компенсує вартість спожитого газу згідно рахунків виставлених ПАТ "Київгазенерджі" пропорційно площі об'єкта оренди, відповідно до виставлених орендодавцем рахунків.

Сторони домовилися, що в разі суттєвого (понад 40%) зниження курсу української гривні до долару США, що встановлюється Національним банком України, або суттєвого підвищення індексу інфляції (понад 20% згідно даних Державної служби статистики України), чи збільшення експлуатаційних витрат орендна плата змінюється з урахуванням таких змін, про що Сторони підписують додаткову угоду, однак, в будь-якому разі загальний розмір орендної плати не може бути менший, ніж вказано в п. 4.3. Договору.

Як зазначає позивач, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість через неналежне виконання Договору, яка станом на день подання позову складає 17 116,01 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Факт надання позивачем підтверджується відповідними рахунками, а саме:

- № 558 від 01.08.2015 на суму 2 470,00 грн;

- № 673 від 01.09.2015 на суму 2 470,00 грн;

- № 787 від 01.10.2015 на суму 2 470,00 грн;

- № 869 від 02.11.2015 на суму 2 470,00 грн;

- № 916 від 30.11.2015 на суму 2 470,00 грн;

- № 992 від 31.12.2015 на суму 2 470,00 грн;

- № 979 від 31.12.2015 на суму 1 052,69 грн;

- № 67 від 01.02.2016 на суму 955,02 грн;

- № 169 від 31.03.2016 на суму 260,00 грн;

- № 260 від 04.05.2016 на суму 260,00 грн;

- № 313 від 31.05.2016 на суму 453,92 грн;

- № 380 від 30.06.2016 на суму 260,00 грн;

- № 444 від 31.07.2016 на суму 260,00 грн;

Крім того позивач у своїй позовній заяві зазначає, що відповідачем було частково оплачено рахунки № 979 від 31.12.2015 та № 67 від 01.02.2016, що підтверджується відповідними банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої Наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по його особовому рахунку є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази на підтвердження наявності у відповідача заборгованості, а саме виставлені позивачем рахунки та докази частькової оплати відповідачем коштів за Договором, суд встановив, що у відповідача перед позивачем обліковується заборгованість за Договором в розмірі 17 116,61 грн.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 (далі - Постанова № 18) згідно з частиною другою статті 4 3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Відповідачем не було надано суду жодного належного та допустимого доказу на спростування позиції позивача.

Крім основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 386,76 грн трьох процентів річних від простроченої суми та 1 059,71 грн інфляційної складової боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17 грудня 2013 року N 14 (далі - Постанова) грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому право кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Згідно з п. 1.2 Постанови правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 ЦК України.

Згідно з п. 1.3 Постанови з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до п. 1.10 Постанови за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Як вбачається з пунктів 3.1, 3.2 Постанови, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з п. 4.1 Постанови сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, враховуючи наявний факт порушення відповідачем грошового зобов'язання та положення Цивільного кодексу України, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є правомірними.

Судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення з відповідача суми трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат та встановлено, що позивачем вірно розраховані інфляційні втрати, проте допущено помилку при розрахунку 3% річних.

Таким чином, за розрахунком суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних в розмірі 385,36 грн та інфляційні втрати 1 059,71 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором найму (оренди) нежитлового приміщення № 125 А від 01.04.2015, трьох процентів річних та інфляційних втрат в загальному розмірі 18 562,48 грн підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВОРИТ СВ СЕРВІС" (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, б. 15/15; ідентифікаційний код: 38537942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Кронос" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 21; ідентифікаційний номер: 39031764)заборгованість в розмірі 17 116 (сімнадцять тисяч сто шістнадцять) грн 01 коп., 3 % річних в розмірі 385 (триста вісімдесят п'ять) грн 36 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 059 (одна тисяча п'ятдесят дев'ять) грн 71 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАВОРИТ СВ СЕРВІС" (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, б. 15/15, ідентифікаційний номер 38537942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Кронос" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 21 ідентифікаційний номер: 39031764) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 377 (одна тисяча триста сімдесят сім) грн 90 коп.

Повне рішення складено 14.11.2016.

Суддя О.В. Нечай