Ухвала

від 02.11.2016 по справі 761/37790/16-к

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/37790/16-к

Провадження № 1-кс/761/23067/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС 2-го ВРКП СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100110000027 від 26.01.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27.10.2016 року старший слідчий з ОВС 2-го ВРКП СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням, погодженим процесуальним прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100110000027 від 26.01.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, про арешт майна, яке було тимчасово вилучено 04.10.2016 року під час проведення обшуку на третьому поверсі нежитлового приміщення за адресою: м.Київ, вул.Борщівська, буд.154, ТРЦ «Мармелад», а саме первинних і реєстраційних документів ПрАТ «Страхова компанія «Аеліта» (код ЄДРПОУ 31351587) та ТОВ «Страхова компанія «АРГО» (код ЄДРПОУ 39175122).

Клопотання мотивоване тим, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Офісу з обслуговування великих платників податків ДФС проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016100110000027 від 26.01.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи створили з метою прикриття незаконної діяльності суб`єкти підприємницької діяльності (юридичні особи) TOB «Промобіл» (код ЄДРПОУ 38241136), TOB «Солтідар» (код ЄДРПОУ 38894750), TOB « Медіа Ікспенс» (код ЄДРПОУ 33630849), TOB «Трієл плюс» (код ЄДРПОУ 31308109), TOB «НВП «Пласт Технолоджі» (код ЄДРПОУ 37053791) та TOB «Дагос груп» (код ЄДРПОУ 39335387), що надало можливість ухилитися від сплати податків службовим особам TOB «CK «АРГО» (код ЄДРПОУ 39175122) та ПрАТ «CK «Аеліта» (код ЄДРПОУ 31351587).

04.10.2016 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 23.09.2016 року був проведений обшук на третьому поверсі нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Враховуючи, що тимчасово вилучене майно є речовим доказом, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, слідчий звернувся з даним клопотанням.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, просив слідчого суддю задовольнити його у повному обсязі.

Представник ПрАТ «Страхова компанія «Аеліта» у судовому засіданні проти задоволенні клопотання заперечила.

Представник ТОВ «Страхова компанія «АРГО» був оповіщений у встановленому законом поряду, причини неприбуття у судове засідання не повідомив, що у відповідності до ч.1 ст. 172 КПК України не є перешкодою для розгляду клопотання.

Вивчивши клопотання про арешт тимчасово вилученого майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, вислухавши пояснення слідчого та адвоката, вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню (ст. 3 КПК України).

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказ у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч.2 ст. 170 КПК України визначено, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, судом встановлено, що клопотання про арешт тимчасово вилученого майна містить загальний опис обставин кримінального провадження, які не мають прямого стосунку до майна, яке було тимчасово вилучено під час проведення обшуку на третьому поверсі нежитлового приміщення за адресою: м.Київ, вул.Борщівська, буд.154, ТРЦ «Мармелад».

Зміст клопотання щодо обставин кримінального правопорушення також не характеризується наявністю сукупності фактів, які б в обов`язковому порядку охоплювали всі істотні обставини кримінального провадження і містили аналітичну прив`язку до конкретних осіб та подій, що стосується діяльності ПрАТ «Страхова компанія «Аеліта» (код ЄДРПОУ 31351587) та ТОВ «Страхова компанія «АРГО» (код ЄДРПОУ 39175122) та надані суду матеріали кримінального провадження не містять жодного обґрунтування правових підстав для такого арешту та необхідності у його накладенні.

Таким чином, слідчий просить накласти арешт на первинні і реєстраційні документи ПрАТ «Страхова компанія «Аеліта» (код ЄДРПОУ 31351587) та ТОВ «Страхова компанія «АРГО» (код ЄДРПОУ 39175122), не довівши існування сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що тимчасово вилучене майно є доказом злочину, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення яких розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, а також необґрунтованість та недоведеність необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання.

Керуючись вимогами ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити старшому слідчому з ОВС 2-го ВРКП СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_3 в задоволенні клопотання про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100110000027 від 26.01.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: