Рішення

від 08.11.2016 по справі 916/2333/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" листопада 2016 р.Справа № 916/2333/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Горнович Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 15.08.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1 від 20.09.2016р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «СТИЛТРАНС» (65026, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 34673051)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БУЛКІН» (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 14, код ЄДРПОУ 39299962)

про: стягнення 46529,08 грн., -

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТИЛТРАНС» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БУЛКІН» про стягнення 57779,28 грн., з яких: 39284,67 грн. боргу, 18189,48 грн. пені та 305,13 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором на перевезення хлібобулочних виробів №01-2015 від 21.09.2015р. в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.08.2016р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 21.09.2016р. о 12:00; витребувано додаткові документи.

21.09.2016р. за вх.№22930/16 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

21.09.2016р. за вх.№2-4983/16 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду та відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 64861,80 грн., з яких: 39284,67 грн. боргу, 25260,70 грн. пені та 316,43 грн. 3% річних, та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.09.2016р. розгляд справи відкладено на 04.10.2016р. об 11:30; витребувано додаткові документи.

04.10.2016р. за вх.№24159/16 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.10.2016р. розгляд справи відкладено на 18.10.2016р. о 14:00; витребувано додаткові документи.

18.10.2016р. за вх.№25365/16 до суду від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У запереченнях на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав відсутності посилань в доданих до позовної заяви актах здачі-приймання робіт (надання послуг) на укладений між сторонами договір.

18.10.2016р. за вх.№25435/16 до суду від позивача надійшли письмові пояснення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.10.2016р. розгляд справи відкладено на 21.10.2016р. о 10:30; витребувано додаткові документи.

21.10.2016р. за вх.№25844/16 до суду від позивача надішли письмові пояснення.

21.10.2016р. за вх.№2-5608/16 до суду від сторін надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів у зв’язку зі складністю справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.10.2016р. задоволено клопотання сторін та продовжено строк розгляду справи №916/2333/16 до 08.11.2016р.; розгляд справи відкладено на 08.11.2016р. о 12:40; витребувано додаткові документи.

07.11.2016р. за вх.№2-5848/16 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду та відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 46529,08 грн., з яких: 39284,67 грн. боргу, 6656,12 грн. пені та 588,29 грн. 3% річних, та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

07.11.2016р. за вх.№2-5849/16 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на суму грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БУЛКІН» у розмірі 46529,08 грн., що обліковуються на рахунку у банківській установі, а саме: р/р 26005010033010 в АБ «Південний», м. Одеса, МФО 328209.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що відповідач спрямовує зусилля на ухилення від виконання своїх зобов’язань за договором та уникнення відповідальності за несвоєчасне виконання останніх, порушення відповідачем грошового зобов’язання має тривалий характер, невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення господарського суду у майбутньому.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про забезпечення позову, просив суд її задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечив, просив відмовити у її задоволенні з огляду на ненадання позивачем жодних доказів наявності фактичних обставин, з огляду на які позивач просить суд застосувати заходи забезпечення позову.

Розглянувши у судовому засіданні заяву позивача про забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Така ж правова позиція викладена в п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (з наступними змінами та доповненнями).

Господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову за вх.№2-5849/16 від 07.11.2016р., оскільки:

- позивачем не доведено наявність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі;

- позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження обставин того, що грошові кошти відповідача на вказаному рахунку можуть зменшитись або зникнути на момент виконання рішення суду, а також жодних доказів того, що відповідач вчиняє будь-які дії, спрямовані на зменшення або зникнення належних йому грошових коштів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву, просить суд відмовити у їх задоволені в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

21.09.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БУЛКІН» (Замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТИЛТРАНС» (Перевізник, позивач) укладений договір на перевезення хлібобулочних виробів №01-2015, відповідно до якого Перевізник зобов’язується приймати, доставляти хлібобулочні вироби до торгових точок Замовника, а Замовник, на умовах даного договору, зобов’язується надавати до перевезення хлібобулочні вироби, які надалі іменуються - вантаж та здійснювати оплату вартості послуг.

Згідно з п.3.1.3 договору Замовник зобов’язаний здійснювати оплату наданих Перевізником послуг.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що вартість послуг, які надаються Перевізником за даним договором, визначається за домовленістю сторін і встановлюється із розрахунку: 116,95 грн. в тому числі ПДВ 19,49 грн., за один час фактично відпрацьованого часу.

Відповідно до п.4.2 договору оплата наданих послуг Перевізника за попередній місяць здійснюється Замовником протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг, який є невід’ємною частиною даного договору, та отримання від Перевізника оригіналу рахунку-фактури для оплати.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2015р. включно. У випадку якщо за 30 календарних днів до моменту закінчення строку дії даного договору жодна зі сторін письмово не повідомить іншу сторону про його розірвання, договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік.

Додатковою угодою від 21.09.2015р. до договору на перевезення хлібобулочних виробів №01-2015 від 21.09.2015р. сторони дійшли згоди про викладення договору на перевезення хлібобулочних виробів №01-2015 від 21.09.2015р. в новій редакції, зокрема:

- п.1.1 - Перевізник зобов’язується приймати, доставляти хлібобулочні вироби до торгових точок Замовника, а також передавати їх уповноваженим особам Замовника з оформленням відповідних документів, а Замовник, на умовах даного договору, зобов’язується надавати до перевезення хлібобулочні вироби, які надалі іменуються - вантаж та здійснювати оплату вартості послуг;

- п.4.1 - вартість послуг, які надаються Перевізником за даним договором, визначається за домовленістю сторін і встановлюється із розрахунку: 116,95 грн. в тому числі ПДВ 19,49 грн., за один час фактично відпрацьованого часу. Оплата послуг з перевезення Вантажів за турами, які забезпечують доставку продукції в торгові точки, оплачується Замовником на підставі узгодженого сторонами Протоколу узгодження нормативів по турам, який після його підписання є невід’ємною частиною даного договору;

- п.4.2 - розрахунок вартості послуг, які надаються Перевізником, здійснюється на підставі Додатків до даного договору про тури, в яких вказується про форми роботи Перевізника. Всі розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті України, в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Перевізника;

- п.4.3 - оплата наданих послуг Перевізника за попередній місяць здійснюється Замовником протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг, який є невід’ємною частиною даного договору та отримання від Перевізника оригіналу рахунку для оплати;

- 4.4 - зміна тарифів за надання послуг можлива тільки за згодою сторін. За необхідності зміни тарифів сторони повідомляють один одного шляхом направлення письмового повідомлення. Про своє рішення кожна зі сторін зобов’язується повідомити іншу сторону не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання повідомлення. За наявності спору, сторони здійснюють розрахунки за раніше діючими тарифами, до його вирішення;

- п.5.14 - за несвоєчасну оплату вартості послуг Замовник сплачує Перевізнику пеню у розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожен день прострочення;

- 8.1 - договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2015р. включно. У випадку якщо за 30 календарних днів до моменту закінчення строку дії даного договору жодна зі сторін письмово не повідомить іншу сторону про його розірвання, договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік.

Додатковою угодою від 21.09.2015р. до Додаткової угоди від 21.09.2015р. до договору на перевезення хлібобулочних виробів №01-2015 від 21.09.2015р. сторони дійшли згоди про наступне:

- доповнити договір п.2.9: «В рамках договору Перевізник також надає Замовнику послуги з експедирування вантажів, які перевозяться Перевізником за даним договором»;

- доповнити договір п.4.6: «Вартість послуг з експедирування вантажів, які надаються Перевізником за договором, складає 720 грн., в тому числі ПДВ 120 грн. на місяць».

На виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв автотранспортні послуги та послуги з експедирування вантажу на загальну суму 412725,37 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін актами здачі-приймання робіт (надання послуг): №1 від 30.09.2015р. на суму 13098,40 грн., №2 від 30.09.2015р. на суму 280 грн., №3 від 10.10.2015р. на суму 13644,16 грн., №5 від 31.10.2015р. на суму 15008,58 грн., №4 від 06.11.2015р. на суму 13644,16 грн., №7 від 10.11.2015р. на суму 13644,16 грн., №8 від 10.11.2015р. на суму 600 грн., №9 від 20.11.2015р. на суму 14618,75 грн., №10 від 30.11.2015р. на суму 15593,33 грн., №11 від 30.11.2015р. на суму 600 грн., №12 від 10.12.2015р. на суму 15593,33 грн., №13 від 20.12.2015р. на суму 15593,33 грн., №14 від 31.12.2015р. на суму 17152,67 грн., №15 від 31.12.2015р. на суму 600 грн., №ОУ-0000001 від 10.01.2016р. на суму 12474,83 грн., №0000001256 від 31.01.2016р. на суму 29325,26 грн., №ОУ-0000003 від 31.01.2016р. на суму 600 грн., №000000126 від 29.02.2016р. на суму 48709,74 грн., №5 від 29.02.2016р. на суму 600 грн., №000000205 від 20.03.2016р. на суму 33272,33 грн., №000000234 від 31.03.2016р. на суму 20115,43 грн., №7 від 31.03.2016р. на суму 600 грн., №000000296 від 30.04.2016р. на суму 52832,24 грн., №9 від 30.04.2016р. на суму 600 грн., №000000344 від 31.05.2016р. на суму 54089,47 грн., №000000350 від 31.05.2016р. на суму 8035,20 грн., №16 від 31.05.2016р. на суму 1800 грн.

Посилання на договір №01-2015 від 21.09.2015р.. на частині актів здачі-приймання робіт (надання послуг) відсутнє, разом з тим, враховуючи, що інші правовідносини, ніж за договором №01-2015 від 21.09.2015р., між сторонами були відсутні та іншого відповідачем не доведено, господарський суд дійшов висновку, що всі послуги, перелічені в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) надані позивачем саме на виконання договору на перевезення хлібобулочних виробів №01-2015 від 21.09.2015р.

На оплату послуг за актами здачі-приймання робіт (надання послуг) позивачем виставлені відповідні рахунки-фактури: №1 від 30.09.2015р., 32 від 30.09.2015р., №3 від 10.10.2015р., №5 від 31.10.2015р., №4 від 06.11.2015р., №7 від 10.11.2015р., №8 від 10.11.2015р., №9 від 20.11.2015р., №10 від 30.11.2015р., №11 від 30.11.2015р., №12 від 10.12.2015р., №13 від 20.12.2015р., №14 від 31.12.2015р., № 15 від 31.12.2015р., №СФ-0000005 від 29.02.2015р., №СФ-0000004 від 29.02.2015р., №СФ-0000008 від 31.03.2015р., №СФ-0000007 від 31.03.2015р., №СФ-0000006 від 20.03.2015р., №СФ-0000009 від 30.04.2015р., №СФ-0000010 від 30.04.2015р., №СФ-0000012 від 31.05.2015р., №СФ-0000011 від 31.05.2015р.

Вказані рахунки-фактури оплачені відповідачем не в повному обсязі та з порушенням строків, встановлених договором №01-2015 від 21.09.2015р., про що свідчить відповідні виписки по рахунку позивача, довідки банку.

Окрім того, в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків станом на І квартал 2016р. за договором №01-2015 від 21.09.2015р., з якого також вбачається, що відповідач оплачував надані послуги не в повному обсязі та невчасно.

На даний час у відповідача наявний борг перед позивачем за надані за договором №01-2015 від 21.09.2015р. послуги у сумі 39284,67 грн.

Іншого відповідачем не доведено.

Неналежне виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором на перевезення хлібобулочних виробів №01-2015 від 21.09.2015р. в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з наявних матеріалів справи господарським судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання за договором на перевезення хлібобулочних виробів №01-2015 від 21.09.2015р. в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг, у зв’язку з чим у нього виник борг перед позивачем у розмірі 39284,67 грн.

За встановлених господарським судом обставин, господарський суд дійшов висновку про правомірність, обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СТИЛТРАНС» в частині стягнення з відповідача 39284,67 грн. боргу.

Щодо заявлених до стягнення 6656,12 грн. пені та 588,29 грн. 3% річних слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Сплата відповідачем пені передбачена п.5.14 договору на перевезення хлібобулочних виробів №01-2015 від 21.09.2015р.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 07.11.2011р. у справі №3-121гс11, прийнятій за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до вимог ст. 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов’язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Позивачем нараховано відповідачу пеню, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Господарський суд погоджується із здійсненими позивачем розрахунками пені та 3% річних та вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 6656,12 грн. пені та 588,29 грн. 3% річних, нарахованих за порушення грошових зобов’язань в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих позивачем за договором на перевезення хлібобулочних виробів №01-2015 від 21.09.2015р. послуг.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СТИЛТРАНС» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТИЛТРАНС» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «БУЛКІН» (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 14, код ЄДРПОУ 39299962) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТИЛТРАНС» (65026, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 34673051) 39284 (тридцять дев’ять тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 67 коп. боргу, 6656 (шість тисяч шістсот п’ятдесят шість) грн. 12 коп. пені, 588 (п’ятсот вісімдесят вісім) грн. 29 коп. 3% річних та 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області.

Повне рішення складено 14 листопада 2016 р.

Суддя Ю.С. Бездоля