Ухвала

від 09.11.2016 по справі 815/1674/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1674/16

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - доповідача - Кравця О.О. судді -Домусчі С.Д. судді - за участю секретаряКоваля М.П. Левицької З.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автологистика" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Автологистика" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України та просив визнати протиправними дії ДФС України щодо відмови в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної ТОВ "Автологистика" № 89 від 30.03.2016 року на загальну суму 175000,00 грн. (в тому числі ПДВ 29166,67 грн.), зобов'язання ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області та ДФС України вважати податкову накладну ТОВ "Автологистика" № 89 від 30.03.2016 року на загальну суму 175000,00 грн. (в тому числі ПДВ 29166,67грн.), прийнятою та зареєстрованою 30.03.2016 року у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року позов був задоволений.

Не погоджуючись зі вказаною постановою представники відповідачів подали апеляційні скарги, в яких вважають вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просив її скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що вони не підлягають задоволенню за наступних обставин:

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конвенція з прав та основоположних свобод людини від 04.11.1950 року , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ "Автологистика" перебуває на обліку в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області з 2009 року.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєструюридичнихосіб та фізичнихосіб-підприємців станом на 31.03.2016 ТОВ «Автологистина»., код ЄДРОПОУ 36552728, знаходиться за адресою: 65005, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Балківська, буд.108, відомості про юридичну особу було підтверджено 17.11.2015 року.

Згідно договорів оренди № 3 від 01.01.2016 року та № 8 від 01.02.2016 року та актів приймання - передачі орендує нежитлові приміщення-офіси площею 13,8 кв.м. та 28,1 кв.м, розташовані в адміністративній будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 108. Товарно-матеріальні цінності (вантажі), які використовуються у господарській діяльності, ТОВ зберігає у складських приміщеннях за вказаною адресою на підставі укладеного договору № 1 від 01.10.2015 року в цьому ж складському приміщенні.

Комплексне складське та логістичне обслуговування товарно-матеріальних цінностей (вантажів) ТОВ "Автологистика" здійснює ТОВ "Техномір" на підставі укладеного договору від 05.01.2016 року.

16.11.2015 року між ТОВ "Автологистика"та ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було укладено договір № 161120151 від 16.11.2015 року про визнання електронних документів, відповідно до п. 1 якого предметом даного договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Відповідно до п. 4 розділу 6 вказаного договору орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

30.03.2016 року посадовими особами податкової міліції ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_5 та оперуповноваженим ВОВЕЗ оперативного управління ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_6 з метою вручення посадовим особам ТОВ "Автологистика" запиту № 1312/10/15-52-12-01 від 28.03.2016 року здійснено вихід за адресою місця реєстрації ТОВ "Автологистика": м. Одеса, вул. Балківська, 108.

За результатом виходу посадовими особами ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області встановлено відсутність посадових осіб ТОВ "Автологистика" за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 108 про що складено довідку № 105/15-52-12-01 від 30.03.2016 року, але посадова особа ОСОБА_5 єдина знаходилась на території комплексу, розташованого за вказаною адресою приблизно 10-15 хвилин та не знайшовши місце розташування ТОВ "Автологистика" на території комплексу, склала довідку № 105/15-52-12-01 від 30.03.2016 року про відсутність посадових осіб ТОВ "Автологистика" за адресою реєстрації, а посадова особа ОСОБА_6 не залишав транспортного засобу та не заходив до комплексу ,розташованому у м. Одеса, по вул. Балківська, 108.

Що також підтверджено належними та допустимими доказами -показаннями свідків, а саме ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Надалі, начальником управління податків і зборів з юридичних осіб Т.В. Петручек складено та направлено на ім'я начальника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області М.З. Кучеренко доповідну записку № 32/15-52-12-01 від 30.03.2016 року щодо вжиття заходів з відповідності умов договору про подання звітності в електронному вигляді та подання електронних документів у відношенні Позивача.

За результатом отриманої інформації, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було вчинені дії щодо припинення реєстрації податкової звітності ТОВ "Автологистика" та фактично розірвано договір в односторонньому порядку, але будь-яких повідомлень з приводу розірвання договору ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області на адресу ТОВ "Автологистика"не надсилалося,а будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження розірвання договору фіскальним органом до суду не надавалися.

30.03.2016 року, ТОВ "Автологистика" засобами електронного зв'язку для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних направлено податкову накладну № 89 від 30.03.2016 року на загальну суму 175000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 29166,67).

Відповідно до квитанції № 1 зазначений документ було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 30.03.2016 року, проте, не прийнято у зв'язку із порушенням вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом ДПА України № 233 від 10.04.2008 року із зазначенням, що "можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності» .

31.03.2016 року ТОВ "Автологистика" було направлено новий договір про визнання електронних документів № 310320161. Відповідно до квитанції № 1 зазначений документ було доставлено до ДФС України 31.03.2016 року, проте не прийнято з причин дії Договору про визнання електронних документів № 161120151 від 16.11.2015 року.

Згідно п. 53 Рішення ЄСПЛ по справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03); при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом»; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими

Згідно із п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі «Скордіно проти Італії»(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V).

Згідно п. 57. вищевказаного рішення ,Суд не може не помітити вимогу підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року( норма ідентична нормам , що містяться у п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 та п.56.21 ст.56ПК ПК України ), який передбачав, що в разі, коли національне законодавство припускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків платників податків національні органи були зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків. Однак у справі, що розглядається, органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати прибуткового податку.

Згідно п. 53 Рішення ЄСПЛ по справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03 ); при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом»; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими

Згідно п. 110 Рішення ЄСПЛ по справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97 ); адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління»

Апеляційний суд,із врахуванням Практики Європейського Суду з прав людини вимог п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ,пп. 20.1.7 п. 20.1 ст. 20 , п. 49.3 ст.49, п.56.21 ст.56 , пп 201.1 ст. 201, пп. 20.1.7 п. 20.1 ст. 20Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (в ред.., діючої на момент виникнення правовідносин), п. 1 р. 2 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 10.04.2008 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 , погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,щодо наявності підстав для задоволення позову , так як відмова фіскального органу у реєстрації податкової накладної ТОВ «Автологістика» № 89 від 30.03.2016 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних з посиланням на порушення п.4 розділу 6 договору про визнання електронної звітності, є неправомірною та здійснена у порушення ст. 17,18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» , так як у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 31.03.2016 року були відсутні відомості не знаходження ТОВ «Автологистина» , код ЄДРОПОУ 36552728, за адресою: 65005, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Балківська, буд.108, а фактична відсутність під час проведення перевірки є недоведеною та спростовується належними та допустимими доказами ,наявними у справі, довідка № 105/15-52-12-01 від 30.03.2016 року про відсутність посадових осіб ТОВ "Автологистика" за адресою реєстрації, була складена без участі у дослідженні цієї обставини посадової особи ОСОБА_6 , що взагалі виключає посилання на цей документ, як на належний та допустимий доказ по справі.

Крім того, податкова накладна ТОВ "Автологистика" № 89 від 30.03.2016 року на загальну суму 175000,00 грн. (в тому числі ПДВ 29166,67грн.), вважається прийнятою та зареєстрованою 30.03.2016 року у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації та вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.

Посилання апелянтів на порушення позивачем вимог наказу ДФС України №543 від 28.07.2015 року «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ» є безпідставним , так як , по-перше,Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» має вищу юридичну силу та застосовується по порядку п.4 ст.9 КАС України, а ,по-друге, відсутні належні та допустимі докази підтвердження фіктивності ТОВ "Автологистика" та наявності ризиків зі сплати ПДВ.

Згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні апелянтом фактичних обставин і норм матеріального права.

Згідно з ч.2 ст.200 КАС України (в редакції на момент вчинення процесуальної дії) не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Таким чином , апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.196, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, - залишити без задоволення , а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий

суддя-доповідач Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Коваль М.П.