Постанова

від 08.11.2016 по справі 917/184/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Справа № 917/184/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі), суддів:Владимиренко С.В., Євсікова О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги 1. ОСОБА_4; 2. ОСОБА_5 на рішення та постановугосподарського суду Полтавської області від 25.04.2016 Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 у справі№ 917/184/16 господарського суду Полтавської області за позовомОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державний реєстратор Полтавської райдержадміністрації (третя ооба-1) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_5 (третя особа-2) провизнання недійсним рішення позачергових зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" від 03.06.2012, за участю представників: від позивача не з'явився від відповідачаДугін М.В. від третьої особи-1не з'явився від третьої особи-2не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4.) звернулася до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моторсервіс" (далі - ТОВ "Моторсервіс") про визнання недійсними рішень позачергових зборів ТОВ "Моторсервіс" від 03.06.2012.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.04.2016 у справі № 917/184/16 (суддя Гетя Н.Г.) у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 (колегія суддів у складі: Терещенко О.І. - головуючий, Сіверін В.І., Ільїн О.В.) рішення господарського суду Полтавської області від 25.04.2016 у справі № 917/184/16 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Полтавської області від 25.04.2016 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 у справі № 917/184/16, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5.) звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять суд скасувати зазначені рішення та постанову і визнати недійсними рішення позачергових зборів ТОВ "Моторсервіс" від 03.06.2012.

В обґрунтування своїх вимог скаржники посилаються на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.10.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Євсікова О.О. прийнято зазначені касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до касаційного провадження та призначено їх розгляд у судовому засіданні на 08.11.2016 о 10 год. 40 хв.

У відзиві на касаційну скаргу, який надійшов до Вищого господарського суду України 08.11.2016 до початку судового засідання, відповідач проти касаційних скарг заперечує і просить суд їх відхилити, а оскаржувані рішення та постанову залишити без змін.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційних скарг, однак позивач та треті особи не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 03.06.2012 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Моторсервіс" з порядком денним: про обрання голови та секретаря зборів; про обрання лічильної комісії зборів; про обрання генерального директора товариства; про зменшення розміру статутного капіталу товариства; про внесення змін до статуту товариства; про затвердження нової редакції статуту товариства; про призначення уповноваженої особи по проведенню реєстраційних дій.

Відповідно до протоколу реєстрації учасників від 03.06.2012 для участі у зборах Товариства були зареєстровані: ТОВ "Моторсервіс" (частка у статутному капіталі Товариства 85 780,00 грн. або 50,25% - нерозподілена частка), ОСОБА_10 (частка у статутному капіталі Товариства 9 560,00 грн. або 5,6%), ОСОБА_11 (частка у статутному капіталі Товариства 44 240,00 грн. або 25,95%), ОСОБА_12 за дорученням (частка у статутному капіталі Товариства 2 250,00 грн. або 1,31%), що складає 141 183,00 грн., 83,11% статутного капіталу Товариства або 66% від кількості голосуючих часток.

Відповідно до протоколу № 1/12 позачергових зборів учасників ТОВ "Моторсервіс" від 03.06.2012 на зборах були присутні чотири учасники, які володіють 14 183 голосів на 141 183,00 грн. від загального розміру статутного капіталу, що становить 83,11% від загальної кількості часток Товариства та 66% від кількості голосуючих часток.

Дані обставини також підтверджуються протоколом лічильної комісії № 1 від 03.06.2012.

Згідно із зазначеним протоколом № 1/12 позачергових зборів учасників ТОВ "Моторсервіс" на зборах були прийняті рішення, зокрема, щодо внесення до порядку денного питання "Про зменшення розміру статутного капіталу товариства" (з огляду на вихід 89 учасників Товариства відповідно до поданих нотаріально посвідчених заяв протягом 2006-2009 років, частки яких відійшли до нерозподіленої частки у статутному капіталі Товариства в розмірі 50,25% від статутного капіталу), обрання головою зборів Стеценка І.М., секретарем зборів Андрущенко М.І., обрання лічильної комісії зборів у складі: Дугін М.В., Стеценко Ю.І., обрання генеральним директором Товариства Дугіна М.В., зменшення розміру статутного капіталу Товариства на 85 780,00 грн. до 84 920,00 грн., розподіл статутного фонду - згідно з п. 1 ст. 4 нової редакції статуту Товариства, внесення змін до статуту Товариства у зв'язку із зменшенням статутного капіталу та збільшенням відсоткового значення часток учасників Товариства по відношенню до нового розміру статутного капіталу, затвердження нової редакції статуту Товариства та призначення Дугіна М.В. уповноваженою особою з проведення реєстраційних дій.

25.06.2012 було проведено державну реєстрацію нової редакції статуту ТОВ "Моторсервіс" відповідно до рішення позачергових зборів учасників, оформлених протоколом № 1/12 від 03.06.2012, номер запису 15771050027003009.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_4 зазначила про те, що була засновником та учасником ТОВ "Моторсервіс" з часткою 1,18% загальною сумою 2 020,00 грн., що підтверджується свідоцтвом на право власності на частку № 27. ОСОБА_4 послалася на те, що про позачергові збори від 03.06.2012 її повідомлено не було, тому, не знаючи про їх скликання, вона не змогла взяти в них участь, будучи учасником Товариства з часткою 1,18%. При цьому, позивач зазначив про те, що спірні збори були скликані неповноважною особою, оскільки Дугін М.В., не будучи засновником чи учасником ТОВ "Моторсервіс", вирішив провести вказані збори. В обґрунтування своїх вимог, ОСОБА_4 вказала, що її було позбавлено можливості взяти участь у позачергових зборах; проведення позачергових зборів відбулося не згідно з установчим документом (статутом), а згідно з витягом з ЄДР (зміни у витяг були внесені на підставі зборів від 16.08.2010, які відповідно до рішення господарського суду Полтавської області від 07.11.2011 у справі № 18/1451/11 визнані недійсними); на загальних зборах 03.06.2012 були прийняті рішення з питань, не включених до порядку денного (ч. 4 ст. 43 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття зборами рішень відбувалося за відсутності кворуму для проведення загальних зборів Товариства чи прийняття рішення (ст.ст. 41, 42, 56, 60 Закону України "Про господарські товариства"); на зборах 03.06.2012 прийнято рішення про зміну статутного капіталу Товариства без дотримання процедури подання учаснику відповідної інформації (ст.ст. 40, 45 Закону України "Про господарські товариства").

Приписами ч. 1 ст. 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до положень ст. 88 ГК України, ст. 116 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах.

Як роз'яснено у п.п. 11, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

У п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що відповідно до ЦК України та Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

При вирішенні спору у даній справі судами попередніх інстанцій було досліджено заяву позивача про вихід зі складу учасників ТОВ "Моторсервіс", датовану 16.10.2006 (копія міститься у матеріалах справи).

Як встановлено судами, зазначена заява належним чином оформлена - нотаріально посвідчена.

Матеріали реєстраційної справи ТОВ "Моторсервіс" (в оригіналі) містять заяву ОСОБА_4 про вихід з Товариства.

Крім того, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2011 у справі № 2а-1670/1492/11 встановлено, що станом на час розгляду вказаної адміністративної справи залишилось 33 особи, які виявили бажання залишитися учасниками ТОВ "Моторсервіс", інші учасники Товариства померли або заявили про вихід зі складу Товариства.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини .

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, матеріалами реєстраційної справи ТОВ "Моторсервіс" підтверджено, що серед осіб, які подали заяви про вихід з Товариства, наявна також заява ОСОБА_4

Таким чином, як вказали суди попередніх інстанцій, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2011 у справі № 2а-1670/1492/11 встановлено, що станом на час її прийняття ОСОБА_4 подана заява про вихід зі складу учасників ТОВ "Моторсервіс", а відповідно до вказаної вище нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4 у добровільному порядку вийшла зі складу учасників відповідача і претензій, у тому числі й фінансових, до інших учасників та Товариства не має.

Господарськими судами також встановлено, що про вихід ОСОБА_4 зі складу учасників ТОВ "Моторсервіс" свідчить й витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.06.2012. Так, згідно із вказаним витягом ОСОБА_4 не значиться серед учасників ТОВ "Моторсервіс".

При цьому, судами враховано приписи ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (у редакції, яка діяла на час спірних правовідносин), відповідно до якої якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Водночас, як встановили суди попередніх інстанцій, належних та допустимих доказів того, що вказані відомості є недостовірними, чи до них вносилися відповідні зміни, ОСОБА_4 суду надано не було.

Учасник, який вибув зі складу юридичної особи, може бути стороною корпоративного спору щодо визначення та стягнення належної йому до сплати вартості частки майна юридичної особи, про визнання недійсними рішень про виключення його зі складу юридичної особи, а також про визнання недійсними інших рішень юридичної особи, якщо ці рішення прийняті в період до виходу (виключення) учасника, а відповідні вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення (пп. 1.2 п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі встановлених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 не обґрунтовані належними доказами, які б свідчили про порушення її корпоративних прав на момент прийняття зборами ТОВ "Моторсервіс" спірних рішень.

За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правомірно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_4 у зв'язку з його необґрунтованістю.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111 5 та ч.ч. 1, 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржників про порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 та рішення господарського суду Полтавської області від 25.04.2016 у справі № 917/184/16 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

О.О. Євсіков