Рішення

від 15.11.2016 по справі 904/4398/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.11.2016 Справа № 904/4398/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД", м. Тульчин, Вінницька область

до товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ ОСОБА_1", м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "ЭКСПРЕСС", м. Слов'янськ, Донецька область

про стягнення 959 449,68 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Нерух Н.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 06.01.2016

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД" (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ ОСОБА_1" (надалі - Відповідач) про стягнення збитків у розмірі 959 449,68 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2016 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2016 залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "ЭКСПРЕСС".

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на завдання Відповідачем збитків в сумі 959 449,68 грн., пов’язаних з втратою вантажу при його перевезенні за договором на транспортно-експедиційне обслуговування №272-ІФ від 23.09.2015. На підтвердження своїх позовних вимог Позивач договір №272-ІФ від 23.09.2015, заявку №12.12/2T від 12.12.2015, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом №ПР-2015/611 від 11.12.2015, заявку №РА-0000843 від 11.12.2015, акти здачі-прийняття робіт, претензію Позивача вих. №233/1 від 15.12.2015, лист Відповідача на претензію, повторну претензію Позивача вих. №10-03/16 від 10.03.2016.

Позивач, керуючись п.5.1.1 договору на транспортно-експедиційне обслуговування №272-ІФ від 23.09.2015, нормами Господарського та Цивільного кодексів України, просить стягнути з Відповідача суму збитків в розмірі 959 449,68 грн.

В судових засіданнях 21.06.2016, 06.07.2016, 26.07.2016 розгляд справи був відкладений на 06.07.2016, 26.07.2016 та 12.08.2016 відповідно, згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2016 на підставі клопотання Відповідача, відповідно до ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду спору був продовжений на 15 календарних днів до 14.08.2016.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2016 зупинено провадження у справі №904/4398/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД" до товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ ОСОБА_1", за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ЭКСПРЕСС", про стягнення збитків у розмірі 959 449,68 грн. до вирішення господарським судом Дніпропетровської області справи №902/642/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ ОСОБА_1" до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД" про визнання недійсним правочинну №12.12/2Т від 12.12.2015 недійсним та набрання рішенням по справі №902/642/16 законної сили.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 по справі №904/4398/16 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД" задоволено; ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2016 по справі №904/4398/16 скасовано; справу №904/4398/16 направлено на розгляд господарському суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2016 призначено судове засідання на 08.11.2016.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2016 провадження у справі №904/4398/16 поновлено.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов, 09.08.2016 надав додаткові пояснення б/н від 05.08.2016, в яких зазначив, що письмові пояснення Третьої особи щодо непідписання договору та/або заявки на перевезення з Відповідачем та необізнаність про поставку вантажу Позивача не є належним та допустимим доказом непідписання цих документів, оскільки ні Відповідачем, ні Третьою особою не визнано цей договір недійсним.

Відповідач в судове засідання, призначене на 08.11.2016, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві та підтвердженою Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.05.2016: 49000, м. Дніпро, вулиця Мечникова, будинок 7, офіс 11. Факт належного повідомлення Відповідача також підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930004214821.

12.08.2016 Відповідач подав відзив на позовну заяву б/н від 11.08.2016 та письмові пояснення б/н від 12.08.2016. Обґрунтовуючи свої заперечення, Відповідач зазначив, що заявка №12.12/12T від 12.12.2015 не підписувалась та не узгоджувалась ним, тому не може бути прийнята судом в якості доказу на підтвердження узгодження Сторонами та прийняття до виконання Відповідачем спірного перевезення. Крім того, заявка на перевезення від 12.12.2015 була направлена Позивачем на електронну пошту Відповідача вже після здійснення завантаження та була отримана Відповідачем 13.12.2015. Також Відповідач послався на те, що між Відповідачем та Третьою особою договір перевезення вантажу фактично не був укладений, оскільки факсові копії договору не були підписані Перевізником.

Третя особа в судове засідання, призначене на 08.11.2016, не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві та підтвердженою Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.07.2016: 84112, Донецька область, м. Слов'янськ, вулиця Мартиненка, будинок 37. Факт належного повідомлення Третьої особи також підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930004624280.

В судовому засіданні 08.11.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

23.09.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРРА ФУД" (надалі - Позивач, Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "РОСТ ОСОБА_1" (надалі - Відповідач, Експедитор) був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування №272-ІФ (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, транспорт для перевезення вантажів надається на підставі письмової заявки, переданої замовником експедитору ел \ поштою office@rostcapital.com.uа. Заявка є невід'ємною частиною цього договору, повинна бути повністю заповнена та містити наступну інформацію:

- адреса та час подачі автотранспорту під навантаження (пункт відправлення);

- найменування вантажоодержувача;

- найменування вантажу; '

- пункт призначення і маршрут руху;

- інформацію про властивості вантажу;

- типрухомого складу;

- максимальна вага вантажу брутто;

- попередня вартість послуг;

- п.і.б. відповідального менеджера Замовника з зазначенням номера телефону;

- особливі умови перевезення;

- номер договору.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що заявка на перевезення вантажів передається замовником не пізніше ніж за 36 годин до здійснення перевезення. При дотриманні замовником термінів подачі заявки Експедитор зобов'язаний виконати вимоги замовника, що містяться в заявці, за умови її прийняття експедитором до виконання. Зміна часу подачі заявки (але не пізніше одного дня, що передує дню завантаження) не є підставою для пред'явлення претензії експедитором замовнику. Не допускається відмова експедитора від виконання заявки, яка була прийнята до виконання, за винятком випадків прямо встановлених цим договором. Заявка вважається прийнятою до виконання експедитором, якщо вона підписана уповноваженим співробітником, завірена печаткою експедитора і передана замовнику ел. поштою на адресу Prostybozhenko.OV@terrafood.com.ua. Неузгоджена заявка в порядку передбачених цією статтею договору до виконання експедитором не приймається.

Згідно п. 1.4 Договору, час прибуття автотранспорту до Замовника (його представників) і час вибуття автотранспорту від Замовника (його представників) реєструються ними у відповідних графах подорожнього листа (у разі наявності такого) і товарно-транспортної накладної.

Відповідно до п. 2.2 Договору, експедитор може залучати до виконання своїх обов'язків, передбачених цим Договором, третіх осіб на основі укладених з ними договорів. Покладання виконання своїх зобов'язань, передбачених цим Договором, повністю або частково на третю особу не звільняє Експедитора від відповідальності перед Замовником за виконання цього Договору.

Позивач зазначає, що на виконання вимог п. 1.1 Договору 12.12.2015 Замовник подав Експедитору замовлення №12.12/12T по електронній пошті на адресу представника Відповідача. Вищезазначена заявка була складена на підставі попереднього усного погодження Експедитором та повідомлення останнім даних про водія та автотранспорт.

За твердженням Позивача, експедитор прийняв заяву до виконання ще 11.12.2015 шляхом здійснення дій, спрямованих на її виконання, зокрема, шляхом укладення 11.12.2015 з Третьою особою договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом №ПР-2015/611 та погодження 11.11.2015 заявки №РА-0000843 на перевезення вантажу, яка містить вихідні дані аналогічні тим, що вказувалися у заявці Позивача №12.12/12T від 12.12.2015.

Як стверджує Позивач, 12.12.15 на його адресу прибув вказаний позивачем транспортний засіб Renault ВТ 1174 АВ з напівпричепом ВЕ 2128 ХТ під керуванням водія ОСОБА_3. Автомобіль було завантажено молочною продукцією за відповідними товарно-транспортними та видатковими накладними від 12.12.15 на загальну суму 959 449,68 грн. з ПДВ зокрема:

-ВН № ТF5ІФ-580 та ТТН № РТF5ІФ-580 на суму 145 116,12 грн. з ПДВ;

-ВН № ТF5ІФ-581 та ТТН № РТF5ІФ-581 на суму 266 507,52 грн. з ПДВ;

-ВН № ТF5ІФ-587 та ТТН № РТF5ІФ-587 на суму 17 160,84 грн. з ПДВ;

-ВН № ТF5ІФ-589 та ТТН № РТF5ІФ-589 на суму 226 701,00 грн. з ПДВ;

-ВН № ТF5ІФ-590 та ТТН № РТF5ІФ-590 на суму 303 964,20 грн. з ПДВ.

За твердженням Позивача, прийняття вантажу для перевезення водій засвідчив особистим підписом на кожній товарно-транспортній накладній. Однак, вантаж вантажоодержувачам доставлено не було, оскільки він зник під час здійснення його перевезення, у зв'язку з чим Позивачу завдано збитків у розмірі втраченого вантажу, який відповідно до видаткових та товарно- транспортних накладних складає 959 449,68 грн.

Позивач звернувся до Відповідача з претензію за вих. №233/1 від 15.12.2015 та повторною претензією за вих. №10-03/15 від 10.03.2016 про відшкодування зазначених вище збитків.

Листом на претензію Позивача Відповідач повідомив, що у нього не виникло зобов'язання організувати спірне перевезення, оскільки заявка на його здійснення була відсутня, тому правові підстави для відшкодування збитків відсутні.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Згідно зі ст. 316 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 932 Цивільного кодексу України встановлено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу (стаття 934 Цивільного кодексу України).

Згідно умов наданої Позивачем заявки на перевезення №12.12.2015, надісланої на електронну пошту Відповідача 12.12.2015, був встановлений маршрут перевезення вантажу 12.12.2015 з м. Тульчин до смт. Ювілейне Дніпропетровської області та м. Краматорська Донецької області. При цьому завантаження повинно бути здійснене о 09:00.

З матеріалів справи вбачається, що зазначена вище заявка була направлена Позивачем на електронну адресу Відповідача 12.12.2015 об 11:44, тобто після початку завантаження та отримана Відповідачем лише 13.12.2016 о 17:25, тобто вже після початку обумовленого заявкою перевезення, що підтверджується скріншотом вхідної папки електронної пошти Відповідача (а.с. 136).

Як погоджено Сторонами в п. 2.2 Договору, заявка вважається прийнятою до виконання експедитором, якщо вона підписана уповноваженим співробітником, завірена печаткою експедитора і передана замовнику електронною поштою на адресу Prostybozhenko.OV@terrafood.com.ua. Неузгоджена заявка в порядку передбачених цією статтею договору до виконання експедитором не приймається .

Згідно п. 3.2 Договору, замовник зобов'язується дотримувати порядок і термін подачі заявок, зазначені в Договору.

З матеріалів справи вбачається, що в наданій Позивачем заявці №12.12/2T від 12.12.2015 відсутній підпис уповноваженої особи експедитора та печатка експедитора (Відповідача). Крім того, Позивачем не надано доказів передачі Відповідачем підписаної заявки електронною поштою на адресу Prostybozhenko.OV@terrafood.com.ua. А отже, виходячи з положень п.2.2. Договору, заявка №12.12/2T від 12.12.2015 не є прийнятою до виконання Відповідачем.

Посилання Позивача на здійснення Відповідачем дій, направлених на виконання заявки №12.12/2T від 12.12.2015, як-то укладення 11.12.2015 з ТОВ "ЭКСПРЕСС" (Третьою особою) договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом №ПР-2015/611 та погодження 11.11.2015 заявки №РА-0000843 на перевезення вантажу, яка містить вихідні дані аналогічні тим, що вказувалися у заявці Позивача №12.12/12T від 12.12.2015, суд вважає необґрунтованим та не доведеним, виходячи з такого.

На підтвердження факту укладення Відповідачем з Третьою особою договору, Позивачем надана копія договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом №ПР-2015/611 від 11.12.2015 (а.с.32-37)

Відповідно до п.2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК. Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55.

Так, згідно з п.5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", відмітка про засвідчення копії документа має складатися зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належним і допустимим доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору (п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Судом встановлено, що надана Позивачем копія договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом №ПР-2015/611 від 11.12.2015 не містить будь-яких відміток про засвідчення копії, тобто не відповідає вимогам пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", а отже не є належним та допустимим доказом факту укладення між Відповідачем та Третьою особою договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом №ПР-2015/611 від 11.12.2015, та як наслідок не підтвердженням факту прийняття Відповідачем до виконання заявки №12.12/2T від 12.12.2015.

До того ж, з письмових пояснень, які надійшли 21.07.2016, 22.07.2016 від ТОВ "ЭКСПРЕСС" (а.с.95, 97) вбачається, що Третя особа заперечує факт укладення будь-якого договору з Відповідачем. Зокрема, Третя особа стверджує, що водій ОСОБА_3, дані про якого зазначені як в заявці до договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом №ПР-2015/611 від 11.12.2015, так і в заявці №12.12/2T від 12.12.2015, не міг фізично бути присутнім при завантаженні товару в автотранспортні засоби Renault ВТ 1174 АВ та напівпричіп Fruehauf ВЕ 2128 ХТ, оскільки, по-перше, ОСОБА_3 в той самий період часу (з 04.12.2015 по 15.12.2015) здійснював перевезення вантажу на автомобілі IVECO АН №4703 АІ, напівпричеп 20583 ЕА за маршрутом м. Славянськ - м. Соледар - м. Жовті Води, а потім за маршрутом м. Запоріжжя - м. Кременна, на підтвердження чого Третьою особою надані товарно-транспортні накладні №549962 від 04.12.2015, №РН291.24936 від 15.12.2015, квитанція №392322; по-друге, в заявці №12.12/2T від 12.12.2015 в даних по транспорту, що мав бути наданий для перевезення, зазначені автомобіль та причеп, які не належать ТОВ "ЭКСПРЕСС".

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що зі змісту наданої Позивачем заявки на перевезення №12.12.2015 вбачається, що перевезення мало бути здійснено з м. Тульчин до місць вивантаження в смт. Ювілейне Дніпропетровської області (АТБ Маркет (РЦ7)) та м. Краматорськ (ТОВ "Караван Сарай" та ТОВ "ПРІВАТ-БІЗНЕС"). В той же час, відповідно до товарно-транспортної накладної № РТF5ІФ-580 (на суму 145 116,12 грн. з ПДВ), пункт розвантаження зазначений м.Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд.37-П , що не відповідає маршруту, який був зазначений в заявці на перевезення №12.12.2015.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку що Позивачем не надано належних та допустимих доказів факту прийняття Відповідачем заявки шляхом вчинення певних дій та невиконання ним належним чином організації перевезення.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України регламентовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі.

За змістом ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінка боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.

За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування майнової шкоди не настає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.03.2015 № 3-18гс15.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов’язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням наведеного, оскільки всупереч вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України Позивачем не було надано до суду доказів на підтвердження обґрунтованості своїх вимог (доказів укладення та прийняття Відповідачем заявки з перевезення вантажів №12.12/2Т від 12.12.2015 до виконання), суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з Відповідача збитків у вигляді вартості втраченого вантажу в сумі959 449,68 грн. у зв’язку з тим, що відсутні докази протиправної поведінки Відповідача та, відповідно, заподіяння збитків Позивачу.

Суд не приймає в якості допустимого доказу в підтвердження прийняття Відповідачем заявки з перевезенням до виконання та втрати вантажу під час його перевезення, факт звернення директора Відповідача до правоохоронних органів стосовно викрадення майна (молочної продукції), яку відповідно до договору №272-ІФ від 23.09.2015 повинно було перевозити ТОВ "РОСТ ОСОБА_1", оскільки в силу приписів ст.34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що прийняття 12.10.2016 господарським судом Дніпропетровської області рішення по справі №9902/642/16 про відмову в задоволенні позову ТОВ "РОСТ ОСОБА_1" до ТОВ "ТЕРРА ФУД" про визнання заявки №12.12.Т від 12.12.2015, яка є невід'ємною часиною Договору на транспортно-експедиційне обслуговування №272-ІФ від 23.09.2015 недійсною, оскільки зазначене рішення не спростовує факти і висновки, які відповідно встановив і дійшов суд при розгляді даної справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на Позивача.

Керуючись викладеним, ст. ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 14.11.2016.

Суддя ОСОБА_4